Серед практичних кроків у межах реалізації державної політики «Зроблено в Україні» — започаткування однойменної платформи, що об’єднала всі урядові програми фінансування та пільгової підтримки вітчизняного бізнесу і споживчого ринку, відкриття 14 регіональних офісів «Зроблено в Україні», де вже надали майже півтори тисячі консультацій. А головне — десятки мільярдів гривень кредитів і грантів, якими цьогоріч скористалися тисячі українців, та підтримка вітчизняного експорту на понад 3 мільярди гривень через Експортно-кредитне агентство.

Про проміжні результати реалізації політики «Зроблено в Україні» та про перспективи її розширення в бліцінтерв’ю Укрінформу на полях четвертого засідання Змішаної міжурядової українсько-іспанської комісії з економічного і промислового співробітництва розповіла перша віцепрем’єр-міністерка — міністерка економіки УкраїниЮлія СВИРИДЕНКО.

Зроблено в Україні

— Ключові напрями політики «Зроблено в Україні» — розвиток вітчизняного виробництва, стимулювання несировинного експорту і залучення інвестицій в реальний сектор. Чи вже є результати? І яка форма підтримки — преференційна, грантова, кредитна — тут найкраще прислужилася?

— За всіма напрямами є прогрес. Це комплексна політика, тому програми посилюють одна одну.

Ось лише деякі цифри: від початку року в межах програми «Доступні кредити 5—7—9%» укладено 11 тисяч кредитних договорів на майже 44 мільярди гривень. Крім того, ми перефокусували програму на інвестиційну складову. І нещодавно надали можливість купувати та встановлювати за кредитні гроші електрогенераційні установки, які працюють на газу.

Також надали понад 660 грантів на переробку, які стимулюють виробництво товарів та формують додану вартість всередині країни. Цьогоріч розширили дію програми на виробництво БпЛА. А ще започаткували окрему програму «Створюй» для підтримки виробничих підприємств, які відкрили або якими керують жінки.

Аграрії отримали 19 мільйонів гривень компенсації за придбання вітчизняної техніки, а це підтримка, зокрема, і виробників, адже попит на їхню продукцію зростає. Буквально цього тижня ми розширили реєстр виробників української сільгосптехніки, за чиє обладнання можна отримати компенсації. Нині в реєстрі 101 підприємство та понад 8,5 тисячі номенклатурних найменувань техніки.

Минулого тижня уряд спрямував 1 мільярд гривень субвенції регіонам на програму «Шкільний автобус», щоб громади на умовах співфінансування змогли закупити автобуси для місцевих школярів. Сподіваємося, що, як і в попередні роки, закупівельники віддаватимуть перевагу вітчизняній техніці та виробникам. Упевнена, що українські підприємства зможуть чесно перемагати на тендерах, адже їхні автобуси хорошої якості й вони мають необхідні потужності, щоб задовольняти попит.

Крім очевидного результату — появи нових автобусів, програма має й економічний вплив. Він добре помітний на прикладі минулих років. Завдяки виробництву цих машин в Україні працівники підприємств у Черкасах, Запоріжжі, Чернігові та інших містах, де працюють субпідрядники, мали роботу. За різними оцінками, це щонайменше 10 тисяч працівників автобусних заводів і суміжних підприємств, адже за інформацією Федерації роботодавців України, для виробництва одного вітчизняного автобуса додатково залучається понад 200 українських компаній. Тож у підсумку вітчизняний бізнес отримав стимул для розвитку, а держбюджет — такі потрібні надходження.

Тому обирати українське — означає давати роботу тисячам людей, підтримувати розвиток регіонів та економіку загалом.

Щодо підтримки несировинного експорту, то через механізми Експортно-кредитного агентства за шість місяців підтримано український експорт на 3,12 мільярда гривень.

У розрізі стимулювання інвестицій у реальний сектор ми завершили всю необхідну документацію щодо програми підтримки розвитку індустріальних парків. Інструмент уже працює, парки готують документацію для подання.

За програмою підтримки проєктів зі значними інвестиціями всі нормативні документи з нашого боку фіналізовано. Один проєкт вже пройшов два етапи оцінки, отримав висновок Мінекономіки про доцільність реалізації. Незабаром скеруємо спеціальний інвестиційний договір на погодження. Ще два проєкти — на другому етапі розгляду, п’ять інших заявників готують пакети документів для участі у програмі.

І останнє, але не менш важливе, —підтримка малого та мікробізнесу. За програмою «Власна справа» видали майже 6 тисяч грантів, що, як розраховуємо, допоможе створити понад 10 тисяч нових робочих місць. Ще 225 мільйонів гривень грантової підтримки одержали понад 500 ветеранів і ветеранок, їхніх дружин та чоловіків.

Паралельно триває відкриття регіональних офісів «Зроблено в Україні». Нині їх 14— у Вінниці, Обухові, Львові, Дніпрі, Кривому Розі, Кам’янці-Подільському, Чернівцях, Сумах, Чернігові, Полтаві, Хмельницькому, Ужгороді, Одесі, Житомирі. Тому якщо ви представник малого і мікробізнесу, маєте запитання, як податися на грант, заповнити заявку, написати бізнес-план, — можете прийти в офіс і безпосередньо на місці не лише отримати консультацію, а й подати документи на гранти. Звісно, також доступна можливість і консультацій онлайн через сайт чи гарячу лінію Державної служби зайнятості.

— Чи спрацьовує курс на локалізацію? І які із запропонованих механізмів та стимулів найбільш дієві?

— Працюємо над цим питанням. Плануємо зміни до постанови, яка регламентує локалізацію. Документ потребує певних погоджень — зокрема з профільним комітетом парламенту, а потім його розглянуть на урядовому засіданні. Тож про конкретні зміни повідомимо згодом.

Крім того,вже покращили підходи до реєстру товарів, щодо яких є вимога дотримання рівня локалізації при публічних закупівлях.

Український кешбек

— А що з програмою повернення коштів (кешбеку) за придбання українцями вітчизняної продукції?

— Розраховуємо, що програма стартує з вересня. Плануємо поширити її дію на продовольчі і непродовольчі товари українського виробництва. Сподіваємося до кінця липня доопрацювати необхідний нормативний документ. Минулого тижня зустрічалися з бізнесом, експертами, з економістами, обговорювали розрахунки макроекономічного впливу від впровадження програми, оцінювали, як вона впливатиме на поведінку українців, на збільшення їхньої прихильності до споживання товарів вітчизняного виробництва. Матимемо ще додаткові зустрічі з бізнесом та експертним середовищем, щоб напрацювати спільне бачення.

Далі буде затвердження, а потім — технічне доопрацювання продукту і його запуск.

Поки що обговорюємо ідею кешбеку до 10% вартості українських товарів, але дискусії стосовно параметрів тривають.

Старт переговорів Україна — ЄС

 — Які прогнози щодо економічної складової започаткованих цього тижня переговорів про вступ України до ЄС? Чи багато ще тут невиконаних або не повністю виконаних завдань — як в частині розвитку внутрішнього ринку, так і за напрямами конкурентоспроможності та інклюзивного розвитку і «зеленого» порядку денного?

— Початок переговорів про вступ до ЄС — важливий крок, який додатково посилить впевненість інвесторів у прозорості та передбачуваності політики України.

Україна і зобов’язаннями, і діями засвідчує, що наша мета — створити простір з найвищими стандартами верховенства права. Переговорний процес вступу до ЄС є одним з найбільш комплексних механізмів гарантування, що найкращі практики не лише закріплено в законодавстві, а й діють. Крім того, кожен прогрес у переговорах означатиме більше доступу на ринок ЄС та більше коштів із європейських фондів. Угода про асоціацію, яка зберігає чинність аж до нашого приєднання до Євроспільноти, створює рамки, які дають змогу надавати Україні режим внутрішнього ринку щодо вступу в ЄС ще на стадії перегорів про вступ.

Нині Україна і Євросоюз працюють над реалізацією такого режиму в галузях технічного регулювання (Угода АСАА), послуг роумінгу і платіжного простору ЄС (SEPA). Згодом таких напрямів буде більше.

Також збільшуватимуться можливості передвступного фінансування на подолання розриву в економічному розвитку.

Україна починає переговори про вступ до Євросоюзу в умовах найбільшої відкритості ринків ЄС для країни-кандидатки. Нині Євросоюз — найбільший торговельний партнер України. Після набуття чинності Поглибленої й всеосяжної зони вільної торгівлі 2016 року обсяги торгівлі між Україною та ЄС значно збільшилися. Євросоюз одним із перших підтримав українську економіку під час повномасштабної війни, скасувавши з 4 червня 2022 року мита, квоти й заходи торгового захисту. Крім того, ініціатива «Шляхи солідарності» стала важливим механізмом для підтримки економіки.

Загальний обсяг торгівлі товарами між ЄС та Україною торік сягнув 51,8 мільярда євро, експорт України до ЄС становив 21,7 мільярда євро, експорт ЄС в Україну — 30,1 мільярда.

Та навіть попри цю глибоку співпрацю на нас чекає дуже комплексна робота над інтеграцією важкої промисловості та сільського господарства у внутрішній ринок ЄС. Загалом жодна з галузей економіки не уникне змін, пов’язаних із вступом у Євросоюз.

Реальний масштаб цих змін стане зрозумілим після завершення етапу скринінгу — коли інституції ЄС формуватимуть дуже детальний список рекомендацій того, що слід реформувати в Україні. Натомість ми повинні визначити свою дорожню карту впровадження цих змін, щоб зробити це максимально дружньо для українського бізнесу, аби його інтереси та потреби були враховані.

Перша двостороння сесія щодо такого скринінгу стосуватиметься публічних закупівель і відбудеться 8-9 липня. Раунди щодо інших розділів перегорів триватимуть до кінця 2025 року. Більшість з розділів мають економічне значення, тому в Мінекономіки найбільше навантаження серед інших міністерств.

Владислав ОБУХ, Укрінформ