На жаль, у більшості українців суди асоціюються з корупцією. Роботою представників Феміди не задоволені як звичайні українці, так і представники бізнесу. А все тому, що в сучасних реаліях виграє судову баталію той, хто має «крутіших» знайомих. Щоб змінити цю ситуацію, в країні триває активна робота з реформування судів. Проте реформа — процес тривалий, а з тотальною недовірою до служителів Феміди потрібно щось робити вже зараз. Як повернути довіру до судів ще до проведення конституційної реформи, дізнавався «Урядовий кур’єр».
Спростити структуру
Потребу реформування судової гілки влади розуміють і прості українці, і можновладці. «Найбільше наші громадяни скаржаться на правоохоронні органи та суди. Щоб змінити ситуацію з судами, потрібно проводити конституційну реформу. Щоправда, це тривалий процес і вона має багато загроз з погляду того, дадуть депутати 300 голосів за кінцевий текст змін до Основного Закону чи ні, — зазначає міністр юстиції Павло Петренко. — Проведення цієї реформи пов’язано з багатьма політичними аспектами, а саме з необхідністю прийняття законів, які дадуть старт конституційній реформі. Адже самі по собі зміни до Основного Закону з наступного дня не змінять персональний склад суддів, до яких найбільше питань. Внесення змін до Конституції потребує одночасного ухвалення пакета законів про структуру судів, нову редакцію Закону «Про судоустрій і статус суддів» тощо. Це окремий великий блок питань. І тут Міністерство юстиції займає активну позицію. Ми разом з експертами з Реанімаційного пакету реформ створюємо публічний майданчик, на якому буде напрацьовано ті конституційні закони, які розпочнуть судову реформу. Потім ці нормативні акти буде запропоновано парламенту, щоб їх одночасно ухвалили з повним текстом Конституції».
Тож щоб судова система стала правосудною, потрібно чимало часу та одночасне ухвалення пакета конституційних законів, які спростять структуру судів. На думку Павла Петренка, необхідно ліквідувати спеціалізацію і прибрати вищі спеціалізовані суди як непотрібну ланку. Тобто має бути триланкова судова система — базові та місцеві суди, які найближчі до громадян, нові апеляційні суди та новий Верховний суд. «Якщо ці закони ухвалити, то, за нашими підрахунками, упродовж 18 місяців можна перезавантажити Верховний суд України (ВСУ) і всі апеляційні суди, — упевнений очільник Мін’юсту. — До ВСУ мають набирати суддів за відкритим конкурсом. Нинішні судді можуть брати участь у цьому конкурсі, і 22 апеляційні суди буде сформовано за такими самими правилами. Конкурсні комісії потрібно формувати із залученням громадськості та публічно проводити конкурси. На кшталт того, як ми це робимо, підбираючи працівників для наших антикорупційних органів».
Таким чином Україна зможе отримати оновлену судову систему не раніше ніж за 1,5—2 роки. На жаль, чекати стільки часу вже просто немає моральних сил. Тому в Мін’юсті пропонують альтернативне вирішення проблеми принаймні для бізнесу.
«Ми не можемо довго чекати і повинні вже зараз робити все можливе, щоб бізнес міг отримати справедливе рішення в суді, — наголошує заступник міністра юстиції Гія Гецадзе. — Така модель може бути одним зі швидких і дієвих механізмів розв’язання проблеми тотальної недовіри до суддів. Щоправда, змінювати суддів на нових все-таки потрібно».
Не чекаючи нової Конституції
Найбільше проблем у бізнесу виникає під час розгляду комерційних, тобто так званих господарських спорів. Якщо спір великий з точки зору суми або спірної вартості майна, коли йдеться про десятки мільйонів гривень, тоді замість закону починають конкурувати зв’язки та кошти. Це не секрет.
У Мін’юсті пропонують, не чекаючи імплементації змін до Конституції на базі чинного Основного Закону на рівні касаційної інстанції Вищого господарського суду, запропонувати сформувати окрему палату суддів, до якої входили б, зокрема, і міжнародні експерти-арбітри. Перелік цих арбітрів можуть формувати, наприклад, бізнес-асоціації, торговельна палата і бізнес-омбудсмен за принципом того, як працює Міжнародний комерційний суд. Ця спеціальна палата розглядала б справу в такому складі: суддя цього суду і три умовні присяжні, тобто комерційні арбітри. Аби саме такий склад суддів розглядав справу, достатньо, щоб будь-яка сторона процесу про це заявила.
«Модель така: у сторін господарського спору (позивач, відповідач, третя особа), коли справа доходить до касаційного розгляду, виникає право обрати спеціальний порядок розгляду за участю присяжних комерційних арбітрів. Тоді ця особа бере на себе зобов’язання щодо більших витрат на судовий процес, і розпочинається ця процедура згідно зі змінами до Господарського процесуального кодексу. Якщо ніхто не подає звернення — касацію розглядають за звичайною процедурою, — роз’яснює очільник Мін’юсту. — Ця процедура може бути трохи дорожча, оскільки будуть більші витрати на судовий процес. Але з огляду на корупційні проблеми у нашій господарській ланці судів думаю, що набагато простіше буде витратити гроші на судовий процес і бути впевненим у справедливості та законності рішення, аніж займатися «конкуренцією зв’язків і хабарів». Щоб ця процедура стала можливою якомога швидше, ми відпрацьовуємо як концепцію, так і необхідні законопроекти. Це можна зробити в рамках чинної Конституції».
Якщо буде спільний публічний тиск представників бізнесу, суспільства, Мін’юсту і всіх тих, хто має здоровий глузд, парламент зможе ухвалити потрібні закони.
Таку новацію пропонують зробити в межах пілотного проекту. З ухваленням цього рішення закордонний інвестор зрозуміє, що зможе отримати справедливе рішення в українських судах. Таким чином Україна надає представникам бізнесу можливість обирати той майданчик, до якого є довіра. І це можна зробити доволі швидко.