МОНІТОРИНГ
Експерти Ради Європи найближчим часом можуть відвідати з позаплановим візитом Україну
Таку можливість припускає голова Комітету із запобігання тортурам та жорсткому поводженню РЄ Латиф Гусейнов, про що він заявив кореспонденту «УК» під час прес-конференції у Страсбурзі, присвяченій публікації 22-го звіту щодо роботи комітету.
Рішення приймається оперативно
У звіті згадано і про результати так званого ad hoc візиту до України, який делегація комітету здійснила торік наприкінці листопада. Представники РЄ побували зокрема у Київському СІЗО, де на той час утримували Юлію Тимошенко та Юрія Луценка. У звіті делегація висловила стурбованість станом здоров’я затриманих і тим, що виникли проблеми з організацією проведення медичних консультацій поза межами СІЗО. У звіті також рекомендувалося у найближчому майбутньому провести лікування ув’язнених в умовах медичного стаціонару.
Нині планові візити представники Комітету із запобігання тортурам до установ у країнах — членах РЄ, де можуть перебувати люди, позбавлені волі (це в’язниці, поліцейські дільниці, колонії для неповнолітніх, психіатричні заклади, будинки людей похилого віку тощо), здійснюють кожні чотири роки. Проте рішення про здійснення ad hoc візитів комітет приймає оперативно, на базі отриманих сигналів та інформації. Голова комітету вважає ad hoc візити надзвичайно впливовим та ефективним механізмом контролю за дотриманням прав людей, позбавлених волі. «Точні терміни, за які маємо попередити уряд про здійснення ad hoc візиту, Конвенцією про створення комітету не визначені, — сказав кореспондентові «УК» Латиф Гусейнов. — Проте траплялося, що ми надсилали таке попередження лише за 48 годин до прибуття нашої делегації, а кількість ad hoc візитів до певної країни визначається згідно з необхідністю, проте теоретично за потреби вони можуть відбуватися хоч і щомісяця».
Суворо конфіденційно
Згідно з відповідною конвенцією РЄ, органи влади країни, яка приєдналася до неї, зобов’язані надавати негайний доступ представникам Комітету із запобігання тортурам на всі об’єкти, де можуть перебувати люди, позбавлені волі (за даними РЄ, станом на 1 вересня 2010 року на території 47 країн — членів цієї організації налічувалося близько двох мільйонів ув’язнених). Проте однією з головних умов, за виконання якої перші 17 країн у 1987 році погодилися підписати Конвенцію про створення комітету, була вимога повної конфіденційності. Те, що члени делегації бачать за тюремними мурами, є предметом обговорення лише експертів та представників уряду, а не широкої громадськості. Приблизно через шість місяців після здійснення візиту комітет надсилає уряду країни свій звіт про побачене. Приблизно через такий самий час відповідні органи влади повинні надіслати звіт про те, яку роботу було проведено за пунктами-зауваженнями. Конвенція також не зобов’язує країни, що її підписали, публікувати звіти комітету. Проте нині всі держави — члени РЄ, які з ним співпрацюють, окрім Російської Федерації, ці звіти оприлюднили.
Тепер комітет працює над тим, щоб залучити якомога більше країн — членів РЄ до ратифікації угоди ООН про створення незалежних превентивних механізмів для моніторингу дотримання прав осіб, позбавлених волі. «Такі механізми на національному рівні можуть втручатися у ситуацію частіше й оперативніше, ніж наш комітет, — сказав під час прес-конференції Латиф Гусейнов. — Тому їхній внесок у захист прав таких людей був би надзвичайно великим». На його думку, такі незалежні структури повинні бути неодмінно створені в усіх країнах. Вони могли б стати цінними джерелами інформації для Комітету із запобігання тортурам, а також відстежувати хід виконання рекомендацій, викладених у його звітах.
Нині 31 країна Ради Європи ратифікувала протокол про створення незалежних превентивних механізмів, а з них 26 країн їх уже створили. «Надзвичайно важливо, щоб це були справді незалежні структури, належно забезпечені фінансово та кадрово», — наголосив Латиф Гусейнов. За його словами, більшість країн, які оголосили про створення цих механізмів, відвели цю роль інституту омбудсмена. Як сказав «УК» Латиф Гусейнов, за його інформацією, робота зі створення незалежних превентивних механізмів в Україні триває, проте він відмовився уточнити, які саме це будуть структури.