Для покращення обслуговування людей, які звертаються в органи Пенсійного фонду столиці, в десяти районних управліннях працюють 12 громадських приймалень, із них вісім повністю оснащено за принципом «єдиного вікна». Це спрощує заявникам процедуру звернення, а працівники ПФ мають змогу допомогти якомога більшій кількості людей.

Зокрема, упродовж I півріччя 2014 року спеціалісти цих приймалень надали послуги близько 120 тисячам людей, серед яких:

— 91,63 тисячі — з питань пенсійного забезпечення;

— 1,14 тисячі — щодо сплати обов’язкових платежів;

— 26,3 тисячі — з інших питань.

За словами першого заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві Галини Колошмай, для громадян, які не можуть звернутися особисто до органів ПФ, постійно працюють «гарячі лінії»: одна — у Головному управлінні Пенсійного фонду в місті Києві та 16 в усіх районних управліннях ПФ столиці.

Через нестабільну та напружену ситуацію в АР Крим і Севастополі, Донецькій та Луганській областях зростає кількість пенсіонерів, які хочуть переїхати в столицю і звертаються по допомогу щодо переоформлення пенсії. Останнім часом у Києві поставлено на облік 672 такі особи. Щоб вирішити це питання, людям необхідно звертатися до органів ПФ за місцем тимчасового проживання, адреси яких наведено у таблиці.

Нині на обліку в органах Пенсійного фонду Києва перебуває 750,4 тисячі пенсіонерів, зокрема 64,5 тисячі військовослужбовців. Щомісяця з 4 по 25 число без затримок усім їм виплачують пенсії. Через поштові відділення отримують 334,3 тисячі осіб (44% загальної кількості пенсіонерів), та 56% — через банківські установи (є співпраця з 75 фінансовими установами).

Люди звертаються кожен зі своїми проблемами, бо, звісно, кожному болить щось своє. Та є запитання, на які доводиться відповідати найчастіше. Пропонуємо їх вашій увазі.

Який механізм взяття на облік пенсійної справи за новим місцем проживання?

Людина подає заяву, в якій зазначає адресу попереднього місця проживання або реєстрації. Органи Пенсійного фонду Києва направляють відповідні запити до територіальних органів ПФ у Донецькій, Луганській областях, АР Крим та Севастополі для отримання пенсійних справ, інформації щодо розміру призначеної пенсії за місцем попереднього проживання. Після цього пенсійну справу ставлять на облік у Києві та виплачують неотримані пенсії за всі місяці відповідно до атестата про припинення виплати пенсій.

Чи необхідно подавати додатково документ, який підтверджує  нове фактичне місце проживання?

Ні. Прийняття заяв від тимчасових переселенців про запит пенсійної справи не потребує надання такого документа.

Які документи потрібні  для подання заяви?

Документ, що посвідчує особу, а в заяві слід зазначити особисті дані (дату народження, ідентифікаційний код, адресу попереднього місця проживання).

З якого часу продовжують виплати пенсіонерам,  що переселилися  до інших областей України?

З моменту припинення її виплати за попереднім місцем проживання, про що має засвідчити атестат. Це документ, який повинен надіслати орган ПФ, наприклад із Донецької чи Луганської областей, де раніше виплачували пенсію цій людині, на адресу управління за місцем теперішнього фактичного проживання пенсіонера.

Хто має право на призначення пенсії  у зв’язку з втратою годувальника?

Непрацездатні члени сім’ї, якими є:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони інваліди або досягли пенсійного віку;

2) діти (зокрема ті, що народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (зокрема в період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти — до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності — один із батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і доглядають за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.