НАПРУГА
Заходом проти лобізму може стати розширення прав уряду в програмі приватизації
—Уряд зацікавлений, щоб продаж відбувся прозоро, на конкурсних засадах і за реальною ціною, а інвестор і надалі вкладав кошти в розвиток і модернізацію мереж, щоб ефективне підприємство ефективно розвивалося, платило податки і надавало якісні послуги споживачам, — так прокоментував перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі України Андрій Клюєв рішення Фонду державного майна про перенесення дати проведення конкурсу з продажу державного 25-відсоткового пакета акцій публічного АТ «Київенерго».
Як повідомлялося, ФДМ зробив крок назустріч інвесторам і переніс конкурс на два тижні — з 25 листопада на 9 грудня. Документи на участь у ньому подали дві компанії — ДТЕК і «Полтаваобленерго», але Антимонопольний комітет України залишив без розгляду заявку полтавчан як таку, що не відповідає вимогам законодавства про захист економічної конкуренції. Оскільки, за даними комітету, ними не були дотримані всі необхідні процедури в частині надання інформації про кінцевих власників — бенефіціарів — обленерго.
Точка зору № 1: прозорість
Рішення Фонду вказує на прозорість приватизації в Україні, вважає член Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Володимир Ярощук.
— Добре, що Фонд держмайна спільно з Антимонопольним комітетом виступають за прозорість проведення приватизації в Україні, — підкреслює він. — Це унеможливить вірогідність переходу підприємств української енергетики під контроль невідомих покупців.
ФДМ зробив крок назустріч інвесторам, переконана екс-глава Фонду Валентина Семенюк-Самсоненко. «Згідно з процедурою проведення конкурсу з продажу держпакету акцій компанії, конкурсна комісія Фонду має повне право приймати рішення про перенесення конкурсу, — пояснює вона. — Підставою для такого перенесення може стати як підозра в автентичності поданих учасниками конкурсу документів, так і неповному їх пакеті».
За словами Семенюк-Самсоненко, відтермінування проведення конкурсу найчастіше дає змогу інвесторам донести у ФДМ документи, які з якихось причин не були подані спочатку. «Таким чином, з одного боку Фонд отримує впевненість в автентичності документів та їх повному необхідному пакеті, а з іншого боку, йде назустріч інвесторам, які отримали час на те, щоб донести документи», — вважає вона.
Точка зору № 2: лобізм
«Те, що тут є прихована конкуренція і лобістські впливи — це безумовно», — стверджує глава Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. Політолога, що за специфікою роботи апріорі схильний вбачати скрізь «підкилимові ігри, підтримав знаний експерт в галузі приватизації. Про «іншу гру» говорить і народний депутат (НУ-НС), заступник голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з приватизації, екс-голова Фонду держмайна Олександр Бондар.
По-перше, він назвав перенесення приватизаційного конкурсу по «Київенерго» унікальним випадком. «За моєї практики переносів конкурсу з ініціативи Фонду не було, — каже фахівець. — Якщо хтось щось не доніс, то це проблема покупця». По-друге, Олександр Бондар не заздрить колезі: «Думаю, що тут інша гра. Я уявляю собі становище Олександра Рябченка…».
У зв’язку з цим екс-глава ФДМ заявив, що при розгляді в парламенті програми приватизації він має намір внести поправку про надання права уряду обирати покупця держмайна. «Таке практикується в деяких країнах, коли уряд визначає майбутнього власника державного активу і ціну продажу», — зауважив він.
Як відомо, рішення АМКУ щодо «Полтаваобленерго» було ухвалене на підставі умов приватизаційного конкурсу, де йдеться про те, що в ланцюгу власників компаній-претендентів не повинно бути офшорних структур із «чорного списку» FATF, а також держкомпаній. «Тому, якщо після розкриття інформації серед акціонерів «Полтаваобленерго» виявляться подібні офшори або з’ясується, що частина акцій продана держструктурам, це буде визнано порушенням умов конкурсу. Тоді компанія взагалі не буде допущена до торгів», — застерігає Олександр Бондар.
Під час продажу об'єктів енергетики держава дбає і про свої інтереси. Фото УНІАН
Фонд держмайна аналізує, аналітики прогнозують
Тим часом у Фонді держмайна робоча група аналізує подані заявки, щоб визначитися з тим, хто буде допущений до участі в конкурсі. За свідченнями джерел у ФДМ, найімовірніше «Полтаваобленерго» допустять до торгів. Але, було підкреслено, якщо вони і після цього не нададуть дозвіл від АМКУ, конкурс буде визнаний недійсним.
Розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів «Полтаваобленерго», вважають деякі експерти, може мати певні наслідки. Наприклад, старший партнер компанії «Ільяшев і партнери» Роман Марченко нагадує, що акціонер обленерго — компанія «Бізнес-Інвест» — брала участь в безлічі корпоративних конфліктів. «Якщо «Бізнес-Інвест» назве своїх бенефіціарів, це дасть змогу постраждалим у цих конфліктах сторонам вимагати в міжнародних судах відшкодування безпосередньо від них», — зазначає він.
Тут не зайве згадати, що «Бізнес-Інвест» причетна до заміни керівництва в «Укртатнафті». Це, можливо, один із «нюансів», чому Росія затягує з новою угодою щодо ціни на газ. Принаймні, питання «Укртатнафти» постійно порушувалося російським керівництвом на зустрічах з українськими візаві. Воно регулярно потрапляло до протоколів засідань російсько-українського міжурядового комітету з економічного співробітництва.
Хоча, не виключено, що в підсумку інформація про власників полтавського обленерго не буде розкрита. Адже, на думку експертів, реальні шанси «Полтаваобленерго» на перемогу в конкурсі невеликі. Компанія отримала в минулому році 70 млн грн прибутку, а за умовами конкурсу його переможець повинен профінансувати програму модернізації «Київенерго» та погасити борги, на що потрібно майже 5 млрд грн. Залучити для цих цілей кредит буде важко, оскільки банки дають обленерго в борг під плановане й конкретне підвищення тарифу. Але такого істотного підвищення, яке б покрило всі ці витрати, ніколи не допустить Національна комісія регулювання електроенергетики.
Така логіка дає право спостерігачам вважати, що, беручи участь у конкурсі, власники «Полтаваобленерго» можуть переслідувати дещо іншу мету, аніж покупку активу. «Учасник конкурсу зможе домагатися скасування його результатів через суд, що вкрай небажано для уряду, — стверджує експерт інвестгрупи «Брокеркредитсервіс» Максим Шеїн. — Цей фактор можна використовувати для того, щоб змусити Кабмін і Фонд держмайна рахуватися з інтересами групи щодо інших питань».
Підбити підсумок дебатам можна словами члена Комітету Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва й екс-глави ФДМ Михайла Чечетова.
— Виставляючи українську енергетику на приватизацію на відкритому конкурсі, держава тим самим дає можливість брати участь у торгах широкому колу інвесторів, які відповідають умовам приватизації, — сказав він. — Перемагає найсильніший. Але державі завжди вигідно, щоб інвестор, який прийде на підприємство, був сильним, великим, потужним.
За словами депутата, основною метою приватизації енергетики є залучення інвестицій в галузь, а не отримання грошей від продажу підприємств. «Тому я завжди пов’язую перспективи приватизованих підприємств з більш сильним інвестором, який володіє необхідним ресурсом досвіду і коштів. Тільки таким чином можна підвищити ефективність і конкурентоспроможність української енергетики та Україні в цілому», — підкреслив Михайло Чечетов.
Приватизація – індикатор ставлення держави до інвесторів
«Два ведмеді в одній барлозі — це не дуже добре», — так влучно прокоментувала можливу перемогу полтавчан в конкурсі щодо «Київенерго» газета «Дзеркало тижня», яка також нагадала класичний приклад: «У тому ж «Полтаваобленерго» через різне бачення власниками бізнес-процесів постійно зриваються плани модернізації Кременчуцької ТЕЦ».
Газета не виключає ситуації, коли буде спровокована серія позовів і конкурс переведуть у ступор: «Благо, досвід вже є. У самому «Полтаваобленерго» в 2008-2010 роках болісно довго продавався 25-відсотковий держпакет. Спочатку держава хотіла отримати за нього 642 млн грн, через рік погоджувалася на 308 млн. А в результаті продала торік за 168 млн грн, тобто майже вчетверо дешевше початкової суми».
Щодо здешевлення продажу «Київенерго» — такий номер не пройде, бо стартова ціна (432,3 млн грн) затверджена, «забита» в умови приватизації та корекції підлягає лише у бік зростання.
Будь що, приватизація столичного постачальника тепла й електроенергії відбудеться за будь-якої погоди. Крім цього, так само достеменно відомо, що держава не поступиться «принципами» — давно і чітко закарбованими умовами приватизації, серед яких є й стартова ціна. Все решта — колоприватизаційний антураж, який лише надає процесу колориту, аналітикам — теми для досліджень.
Як заявила днями виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Анна Дерев’янко, «нелегка ринкова ситуація в Україні і в світі вимагає ретельної уваги до відкритого, ефективного та прозорого проведення приватизації в енергетиці. Це стане індикатором ставлення держави до інвесторів і матиме прямий вплив на поліпшення інвестклімату, репутації і сприйняття України іншими країнами».
— Важливі також чітко встановлені часові рамки, достатня кількість часу, що потрібно потенційному інвестору для внутрішнього аудиту, проведення due diligence перед безпосередньо угодою, — підкреслює вона. — У цьому випадку можна розраховувати на успіх проекту приватизації енергетичного сектора та на гідні надходження до бюджету.
Отже, час у претендентів на «Київенерго» є. Щодо прозорості процесу приватизації на нинішньому етапі — державі ще ніхто не дорікнув. Як-то кажуть: тепер алаверди щодо прозорості стосовно бенефіціарів.