Народний депутат України
Юлія ЛЬОВОЧКІНА
Наприкінці травня у Києві пройде засідання Бюро Парламентської Асамблеї Ради Європи. На обговорення цього зібрання буде винесено питання реформування ПАРЄ. Про що говоритимуть європейські парламентарії в українській столиці, які прогресивні зміни вони пропонують зробити для того, щоб Парламентська Асамблея працювала ефективніше, знає народний депутат Юлія ЛЬОВОЧКІНА, яка входить до складу спеціального комітету з реформи ПАРЄ. Про це вона розповіла в інтерв'ю "УК".
- Пані Юліє, чим викликана необхідність такого реформування?
- Дискусія з цього приводу розпочалася ще у вересні 2009 року, коли Рада Європи - одна з найбільш представницьких організацій нашого континенту - переступила 60-річний поріг свого існування. На неї не могли не вплинути сучасні політичні та економічні реалії, які останніми роками нерідко були доволі драматичними. Євроспільнота зіштовхнулася з новими викликами, які напряму зачіпають сфери захисту прав людини та демократії. Отже, об'єктивні зміни назріли, і розпочинати їх треба було негайно. З відповідною ініціативою виступив Генеральний секретар Ради Європи Турб'єрн Ягланд, окресливши мету реформування таким чином: Рада Європи має стати відкритішою для суспільства, а здійснювані нею проекти - ефективнішими та грунтовнішими.
Певна роль у цих процесах відведена і Парламентській Асамблеї, яка також визначила свої завдання для внутрішньої реформації: підвищити політичне значення Асамблеї та активізувати діяльність її членів, зокрема у відносинах з національними парламентами. Восени минулого року представники Парламентської Асамблеї сформували спеціальний комітет з реформи.
- Хто входить до його складу?
- Комітет складається з 12 представників різних країн. Мене до його складу було висунуто від Європейської демократичної групи. Хочу зауважити, що це висока оцінка діяльності української парламентської делегації у РЄ. Адже нам надали можливість безпосередньо донести до колег бачення подальшого розвитку Ради Європи, яка займається розвитком та імплементацією найвищих стандартів демократії, захисту прав людини й верховенства права на континенті.
- У чому ж полягатиме суть майбутніх змін у ПАРЄ?
- Вони доволі чіткі і зрозумілі. Асамблея повинна стати політично вагомішою, залучивши до співпраці ширше коло учасників. Комітет з реформи запропонував також зменшити кількість питань, які одночасно розглядаються Асамблеєю. Це дасть можливість зосередитися на головному, підвищить ефективність вироблених рекомендацій, тож національні парламенти ставитимуться до них відповідальніше.
Якщо говорити про, так би мовити, український інтерес у реформі ПАРЄ, то він полягає в тому, щоб цей орган тісніше співпрацював з національними делегаціями у Раді Європи, а діалог між Парламентською Асамблеєю і Комітетом міністрів став конструктивним.
Маємо також розв'язати проблему належної поінформованості громадян країн-членів РЄ про діяльність її дорадчого органу. Тому необхідно модернізувати веб-сторінку ПАРЄ.
Віртуальне коло спілкування істотно розширить застосування інших, окрім англійської та французької, європейських мов. З-поміж проблемних питань реформування - оптимізація витрат та перерозподіл бюджетних коштів на користь головних видів діяльності Асамблеї, передусім забезпечення розвитку демократії, захисту прав людини.
- Чого очікуєте від київського засідання Бюро Асамблеї?
- Реформування Парламентської Асамблеї доволі відповідальна справа. Щоб урахувати і ретельно вивчити всі пропозиції, комітет з реформи проводить зустрічі та дискусії. До квітня триватимуть консультації з іншими комітетами ПАРЄ, національними делегаціями та політичними групами. Підсумки цієї роботи будуть оформлені в заключний звіт, який і обговорюватиметься в Києві. До речі, хотіла б нагадати, що з травня по листопад 2011 року Україна вперше за історію членства у цій організації головуватиме в Комітеті міністрів Ради Європи, в якому, як відомо, розглядаються і затверджуються всі проекти та програми РЄ.
Насамкінець зауважу, що кардинальні зміни в політичній та економічній ситуації на Європейському континенті дають шанс нашій країні голосніше заявити про себе, свою позицію, можливості, активніше вдатися до пошуку нових партнерів та союзників через повноважне представництво в Раді Європи.
ДОСЬЄ "УК"
Юлія ЛЬОВОЧКІНА. Народилася 1977 р. Закінчила Київський національний університет ім. Тараса Шевченка та економічний факультет Університету Манітоли (Канада). З листопада 2007 року - народний депутат України. Голова підкомітету з питань цивільного, господарського і адміністративного судочинства Комітету Верховної Ради з питань судочинства. Член постійної делегації України в Парламентській Асамблеї Ради Європи.
ДОВІДКА "УК"
Парламентська Асамблея - статутний дорадчий орган Ради Європи. Здійснюючи свою діяльність щодо розвитку та імплементації стандартів демократії, захисту прав людини та верховенства права, виконує так звану моторну функцію в структурі РЄ, активізуючи розгляд найактуальніших питань та визначаючи головні напрямки їхнього вирішення. Взаємодіє з Комітетом міністрів, міжурядовим сектором, Конгресом місцевих і регіональних влад та незалежними моніторинговими механізмами.
Вероніка МИХАЛЬСЬКА