МІСЦЕ ПІД СОНЦЕМ
«Урядовий кур’єр» з’ясував, як виживають дитячі протитуберкульозні санаторії Криму
Тепер, напевно, мало хто здогадується, що розвиток Південного берега Криму як оздоровниці почався фактично з того, що століття тому сюди, до моря, приїздили лікуватися від туберкульозу. Від небезпечної недуги в унікальних кліматичних умовах рятувалися лікар О. Бобров, співак Ф. Шаляпін, композитор С. Рахманінов, майстри слова М. Горький, І. Бунін, М. Коцюбинський, Леся Українка, В. Брюсов. Тоді почали з’являтися перші санаторії, на будівництво яких не шкодували чималих власних коштів відомі особистості. У радянські часи відкривалися нові протитуберкульозні санаторії, де хворі могли лікуватися безплатно.
На жаль, ми, сучасники, похвалитися такою турботою про хворих на цю небезпечну недугу, особливо дітей, не можемо. Проте у нас є всі шанси створити багатотомну історію судових тяганин щодо захисту територій дитячих протитуберкульозних оздоровниць. Протягом останніх десяти років ці заклади більше зосереджені не на лікуванні пацієнтів, а на захисті своїх територій від бізнесменів різного гатунку та місцевих чиновників.
Паркан між морем і дітьмиПершим кортить побудувати біля моря черговий готель, а другим — заробити на цьому грошей. Доля ж хворих дітей мало кого турбує.
Рибалки-любителі розмістили на землях санаторію імені Боброва 34 елінги. Фото автора
Заклад в облозі
Санаторій імені Олександра Боброва МОЗ України, що в Алупці, де багато десятиліть успішно лікують дитячий кістковий туберкульоз, цього року зазнав найактивніших рейдерських атак бізнесу і місцевих чиновників. Започаткували конфлікт і водночас знищення оздоровниці на 200 ліжко-місць депутати Алупкинської міської ради в 2009 році. Своїм рішенням вони скасували державний земельний акт 1995 року, зменшивши територію оздоровчого закладу з 11 до 4,8 гектара. Саме це і дало можливість розпочати втілювати мрії про «будиночок» біля моря в життя приватним та юридичним особам.
Кульмінації ця історія сягнула тоді, коли між санаторієм і морем з’явився паркан, що забирав у дітей, які не можуть пересуватися, навіть можливість бачити море. Так взялося за справу приватне підприємство ТОВ «Консул-Україна». Щоправда, два тижні потому під тиском громадськості й журналістів місцева рада скасувала вищезгадане рішення, і вже 12 лютого паркан розібрали. Та, як виявилося, радість була передчасною. Адже з одного боку розібрали, а з іншого — почали встановлювати стовпи під новий паркан.
Завітавши до санаторію, на власні очі переконалася: будівельні роботи проводять капітально. «І це попри те, що 18 січня цього року постановою Алупкинської міської ради призупинено будь-яке будівництво», — дивується головний лікар санаторію ім. О. Боброва Олег Мартинов.
Крім боротьби за землю, вже кілька років поспіль керівництво закладу безуспішно намагається повернути свій пляж. Тепер тут прилаштувались елінги, які побудувала організація рибалок-любителів «Чайка». «У мене були спроби судитися з цією організацією, але «рибалки» виявилися досить впливовими, тож судові позови просто залишилися без розгляду», — зауважив Олег Мартинов.
Згодом на пляжі з’явилося ще й кафе, яке, за словами головного лікаря, належить депутатові місцевої ради. Саме тому, на його думку, пляж і не поспішають повертати. «Діти ходять купатися разом з охоронцями санаторію, які фактично розштовхують сторонніх відпочивальників, щоб хворі діти могли хоча б посидіти на березі», — констатує керівник санаторію.
Неабияку підтримку в захисті інтересів дітей надає прокуратура АРК. «Нині вже скасовано 16 рішень щодо землі: оздоровчому закладу повернуто 3,3 гектара вартістю 21 мільйон гривень», — інформує старший помічник прокурора прокуратури АРК з питань забезпечення доступу до публічної інформації Ольга Літвіна. «Думаю, що тепер, коли на захист санаторію стала прокуратура і кримська влада, ми зможемо повернути територію і пляж закладові. Але щиро зізнаюся, що спати спокійно не можу. Немає впевненості, що завтра не прийдуть інші», — зауважує Олег Мартинов.
Не до лікування
Схожа ситуація і в протитуберкульозному санаторії «Москва» МОЗ України на 120 ліжко-місць, що розташований у не менш привабливому місці Південного узбережжя — селищі Сімеїз. У 2001 році приватна фірма отримала (не без сприяння селищної ради) право на оренду частини приміщення лікувального закладу. Тільки 2007-го прокуратура Криму змогла повернути освоєні бізнесом корпуси. Але завзяті комерсанти, діючи за принципом: з поганої вівці хоч вовни жмут, — ніяк не могли заспокоїтися. Через 4 роки після звільнення приміщень вони намагалися за судовими рішеннями змусити оздоровницю виплатити 300 тисяч гривень за покращення ними орендованого майна. Прокуратурі вдалося оскаржити рішення суду — «Москві» дали спокій.
Одночасно правоохоронні органи внесли подання до Сімеїзької селищної ради про скасування рішення, яким цей санаторій позбавлено права користуватися земельною ділянкою площею 1,1 гектара.
А ось ще один сімеїзький протитуберкульозний санаторій для підлітків «Юність» МОЗ України на 130 ліжко-місць похвалитися успіхами у відвойовуванні місця біля моря не може. Головний лікар державної установи Василь Слюсаренко із журналістом «УК» зустрічатися відмовився, але в телефонній розмові підтвердив, що землі, на яких були розташовані кліматопавільйони оздоровниці, та майже 2 гектари прибережної території за рішенням Сімеїзької селищної ради перейшли у власність приватної структури. Тепер на цьому місці красується будівля з баштами, а доступ до моря дітям закритий добротним парканом.
Не оминули своєю «увагою» заповзяті підприємці й дитячий протитуберкульозний санаторій «Керч» на 50 ліжко-місць, що підпорядковується МОЗ Криму. Адміністрація оздоровниці не один рік боролася і за землю, і за приміщення. 2010-го в закладі проводилася прокурорська перевірка, яка виявила неправомірне накладення арешту на корпуси оздоровниці. Продажем цього майна планували стягнути заборгованість із заробітної плати з ВАТ «Камиш-Бурунський залізорудний комбінат». Прокуратурі довелося докласти неабияких зусиль, щоб повернути корпуси санаторію. Повернули закладові й земельну ділянку, яку за рішенням керченських депутатів у 2003 році передали у власність приватній особі. Наприкінці минулого року суд скасував рішення сесії — земля знову належить санаторієві.
За щасливим збігом обставин оминути долю керченської установи пощастило двом відомчим санаторіям Криму: «Опушки» (село Опушки Сімферопольського району) на 100 ліжко-місць та «Сімеїз-3» (селище Гірське, Велика Ялта) з дитячим відділенням на 100 ліжко-місць.
Порятунок чи оптимізація?
Одна із причин, чому керівництво санаторіїв іде на підписання договорів оренди і потрапляє в пастку, — потреба поліпшення умов перебування хворих, адже більшість обладнання — ще радянських часів. Путівки до санаторіїв надають безплатно, здебільшого діти, які отримують лікування, — з малозабезпечених родин. «Корпуси санаторію «Керч» потребують значних капіталовкладень, — розповідає головний дитячий фтизіатр Криму Ніна Яворська. — А цей заклад для нас стратегічно важливий, оскільки він єдиний обслуговує Східний Крим».
Такі проблеми стосуються й інших протитуберкульозних оздоровчих установ. Недофінансування відчувається в усьому, починаючи із зовнішнього вигляду і закінчуючи морально застарілим обладнанням. Зокрема у дитячому відділенні «Сімеїзу-3», корпуси якого розташовані у гірській частині Великої Ялти, у зимовий період виникають проблеми з опаленням. Два останні роки дітей розміщують тільки у головному корпусі. А 2011 року дитяче відділення опинилося на межі закриття через протікання даху, тож видавати путівки припинили. «Мені довелося написати чимало звернень, аби довести, що функціонування цього відділення вкрай важливе, — згадує Ніна Яворська. — Воно єдине приймає дітей з активною формою туберкульозу, в яких хвороба після медикаментозного курсу перебуває у стадії виліковування».
Рік тому кримські чиновники жваво обговорювали, як краще розвивати Південний берег, щоб він став оздоровницею світового рівня. Цей процес передбачав «оптимізацію» санаторно-курортного комплексу. Зокрема, всі протитуберкульозні санаторії повинні були об’єднати в один, який мав розміститися в передгір’ї Старого Криму, — якнайдалі від моря. Завдяки активній позиції громадськості влада не реалізувала своїх задумів.
Упевненості в тому, що спеціалізованим оздоровницям нарешті дадуть спокій, додає чітка позиція Голови Ради міністрів Криму Анатолія Могильова: «До такої ідеї ставлюся негативно, тому що оздоровниці, які спеціалізуються на легеневій хворобі, розташовані саме в тих регіонах, де клімат відповідає лікуванню цього захворювання».
У свою чергу кримська прокуратура запевняє, що відомство постійно приділятиме особливу увагу виявленню та припиненню незаконних дій щодо використання земельних ділянок дитячих протитуберкульозних санаторіїв.
…В Європі пройшла акція збирання коштів для санаторію ім. О. Боброва. Зокрема у Німеччині правнучка відомого лікаря Петра Ізіргіна, який у 1930-х роках був керівником цього закладу, Ольга Леннартц, організувала акцію «Врятуємо Бобровку!». Гроші пішли на придбання медичного обладнання, меблів, інвалідних візків та інших вкрай потрібних для нормального функціонування оздоровниці речей.
ПРЯМА МОВА
Ігор ШАПКІН,
заступник прокурора АР Крим:
— На сьогодні прокуратура АРК проводить перевірки щодо додержання вимог закону під час використання земель санаторно-курортних закладів автономії (крім Укрпрофоздоровниці). Під час перевірок було виявлено зменшення загальної площі земель курортних установ більш ніж на 15 гектарів на підставі незаконних рішень органів місцевого самоврядування. За позовами органів прокуратури АР Крим або у справах за участю прокуратури прийнято рішення про повернення санаторіям земель площею 9,908 гектара. Тепер на розгляді судів перебувають 19 позовів про повернення ще понад 6 гектарів незаконно вилучених земель.