Один із присутніх на заході чітко озвучив величезні масштаби репресій. «Я виріс у цьому краї, часто спілкувався з грецькими родинами і, на жаль, не пам’ятаю жодної(!) з них, якої б не торкнулася ця трагедія». Справді, сумнозвісна «Грецька операція», що забрала багато життів наших співвітчизників, на думку фахівців, має всі ознаки геноциду, як і Голодомор 1932—1933 років.
Масові репресії сталінського режиму проти греків тривали з 15 грудня 1937-го до березня 1938 року в усіх республіках СРСР, і під час цих чисток потерпіли абсолютно не винні люди, серед яких чимало відомих. Наприклад, у Харкові заарештували недавно нагородженого найвищим у країні рад орденом Леніна головного конструктора двигуна танка «Т-34» Костянтина Челпана. А найбільше потерпілих виявилося на Донеччині — у Приазов’ї, де й тоді компактно жили етнічні греки. Точна кількість жертв досі не відома, оскільки відкрито далеко не всі архіви, але їх значно більше як 5 тисяч осіб.
Саме такий цинічний план операції НКВС підтвердив свого часу колишній заступник начальника УНКВС у Сталінській (Донецькій) області Г. Загорський-Зарицький: «Для проведення операції з греками нарком внутрішніх справ УРСР Леплевський передав настанову заарештувати 5000 осіб незалежно від наявності компрометуючих матеріалів на них».
Більшості затриманих винесли вирок «розстріляти». Принаймні з понад 3 тисяч встановлених прізвищ жертв 96% було страчено вже протягом місяця. У селищі Сартана із 132 заарештованих розстріляли майже всіх — 131.
Жорстока чистка боляче вдарила по інтелігенції грецької громади Приазов’я: під репресії потрапили основоположник румейської літератури Георгій Костоправ, його колеги Василь Галла, Харалампій Акрітас та інші, було знищено газету «Колехтивістис», літературно-художній альманах «Неотита», Маріупольський грецький театр, педагогічний технікум та деякі національні школи.
Згадуючи трагічне минуле, науково-практична конференція «Трагедія греків України в історичній пам’яті українців», проведена зусиллями Міністерства освіти і науки, Інституту історії УкраїниНАНУ, Маріупольського державного університету, Федерації грецьких товариств України, мала й іншу мету. Адже її учасники (а тут зібралися представники багатьох регіонів — краєзнавці, етнологи, журналісти) рішуче засудили вияви схожої агресивної політики в наші дні. Прикладів політичного терору, на жаль, не бракує: на тимчасово окупованих українських територіях відбуваються репресії за суто національними ознаками проти українців, греків, кримських татар. І ці чистки у вигляді моральних і фізичних тортур мають той самий кривавий почерк, що й 80 років тому. І виконавці ті самі.
«Прикро, але тривають чергові спроби переглянути історію: у Росії почастішали намагання відбілити й захистити Сталіна і його кривавий режим, — зазначає голова Федерації грецьких товариств України Олександра Проценко-Пічаджі. — Відродження культу Сталіна — це частина ідеології путінізму, бо ідея ефективного менеджера, який брутально переступає закони і людські життя, стала виправданням агресивної політики Кремля щодо Криму й Донбасу, де знову гинуть люди. Тому нині особливо важливо згадати про наслідки й історичні уроки «Грецької операції». Це має величезне значення для молодого покоління в дусі розуміння цінностей свободи й того, які жахи спричиняє людству будь-яка тоталітарна система».
Участь у конференції взяла Генеральний консул Греції в Україні Елені Георгопулу, яка звернулася до присутніх грецькою мовою. Вона наголосила на важливості пам’ятати історію репресій, коли греків переслідували тільки за національною ознакою. «Греки, як і українці, значною мірою стали жертвами злочинної політики сталінського режиму за те, що прагнули відродити національну самобутність, мову, традиції й культуру», — дотримується такої самої думки ректор Маріупольського державного університету Костянтин Балабанов. На превеликий жаль, цей висновок стосується не тільки трагічних подій 80-річної давності, а й політики «старшого брата» в наші дні на тимчасово окупованих територіях Донбасу й Криму. І перелік потерпілих від реанімованого сталінізму поступово збільшується.
Вікторія ПОМАЗАН
для «Урядового кур’єра»