Місто Кременець на Тернопільщині здавна має добру славу освітньо-культурного центру. Тут десятиріччями діють кілька гуртів художників, які об’єдналися за статтю та віком. За часів відновлення державної незалежності України тут спочатку організували чоловічий гурт «Гладущик», а за кілька років з’явилася й жіноча спільнота «Палітра». Студентську творчу молодь об’єднало «Натхнення».

До 6 грудня в Тернопільському обласному художньому музеї кременецькі художниці виставили на огляд шанувальників прекрасного власні роботи, написані чи створені останнім часом.

Творчість та експерименти

Засновниця та натхненниця жіночого гурту «Палітра» — заслужена майстриня народної творчості України Тетяна Балбус. Викладає вона в Кременецькій обласній гуманітарно-педагогічній академії ім. Тараса Шевченка. «Палітра» згуртувала навколо себе викладачок і випускниць цього навчального закладу. Наступного року гурт відзначить 20-річчя творчого життя.

А виник він певною мірою із творчої заздрості, адже в місті вже існувало суто чоловіче мистецьке об’єднання «Гладущик». І саме його існування зачіпало креативне самолюбство кременчанок-художниць, які жодним чином не збиралися влаштовувати гендерні змагання, а просто й собі бажали ствердитися в мистецькій царині. Спочатку п’ять з них склали гурт «Палітра», нині він налічує вже 11 учасниць.

Жіночий мистецький погляд відрізняється від чоловічого, переконана Тетяна Балбус. «Ми більше захоплюємося природою, квітами, наші роботи позитивні, барвисті, адже жінка прагне, щоб було добро, радість, любов, краса. І нині, коли рашисти напали на нашу державу, впевнені, що все погане неодмінно минеться, а Україна переможе». — зазначає мисткиня.

Пані Тетяна каже, що любить творчо експериментувати, тому не дотримується якоїсь однієї техніки, мотиву чи жанру. Абстрактний та декоративний живопис, аплікації, ткацтво, колаж, писанкарство, народний розпис — це її мистецька стихія, в яку вона залюбки занурюється. На виставці у художньому музеї в обласному центрі вона репрезентувала 12 власних робіт. Крім полотен із квітами, написаних з натури, можна оглянути й кілька абстрактних композицій. Захоплює її серія творів «Барви українських декоративних розписів», зокрема в експозиції представлено  яворівський та косівський. А ще вона виставила вісім керамічних розписаних в українській традиції тарелів.

Гобелен «Ритм полів і гір» виявився єдиним з представленого на виставці, тому й привертав увагу. Його авторка Зоя Мацишина давно захоплюється художнім ткацтвом, малюванням у техніці батика, художнім розписом по тканині, виготовленням прикрас із бісеру. Зрештою, це її професія, адже пройшла навчання на кафедрі художнього текстилю Рівненського державного гуманітарного університету.

У доробку пані Зої вже кілька гобеленів, а тут в експозиції представила нову роботу. За її словами, гобелен потребує дуже кропіткої роботи, багато часу та зусиль. Адже кожну нитку вона старанно прокладає, щоб створити візерунок, добирає гаму барв, аби вийшов гарний виріб. На Тернопіллі не так багато майстрів виготовляють гобелени. Композиційно та в кольорі гобелен Зої Мацишиної зрівноважений, прекрасно підходить для інтер’єру. Так відгукнувся про експонат відомий у краї гобеленіст і живописець Олег Курдибаха.

А ось Людмила Блищак — єдина в гурті «Палітра» лялькарка, хоч теж малює, любить писати портрети, зокрема автопортрети. Одначе вже понад десять років її захоплює виготовлення ляльок, яких створила понад сотню. Зізнається, що спонукав до цього важкий період в особистому житті. У творчості шукала для себе своєрідні ліки. Взялася за виготовлення ляльок-мотанок і текстильних тільд. Активно працює в панчішній техніці, в якій створює чудернацьких та казкових домовиків й сніговиків. Одяг для них теж шиє сама. Її сніговики вбрані в чудові кожушки, гарні хустки. Найскладніше пані Людмилі в ляльці передати погляд, характер. Але їй вдається зробити ляльки і веселими, і вигадливими, і приємними та добрими.

І власна неповторна манера

На виставці в Тернопільському художньому музеї 11 мисткинь із Кременця презентують 90 робіт. Кожна з художниць запрошує відвідувачів своїми полотнами у власний творчий світ, де їй затишно і добре передусім самій. Скажімо, Олександра Панфілова та Богдана Гуменюк запропонували роботи в техніці акварелі, Ольга Зозуля намалювала квіти, краєвиди рідного міста на палітрах різного розміру, Юлія Янчук виставила графічні композиції.

За словами заступниці директора Тернопільського обласного художнього музею Ольги Ваврик, виставкова діяльність у складі гурту вимагає від мисткинь вироблення та дотримання власної неповторної манери,  порівняння з колегами спонукають до вдосконалення творчого підходу, постійної праці та розвитку.