Як повідомляв «Урядовий кур’єр», нещодавно Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №2051-1 «Про обмеження обороту пластикових пакетів на території України». У понеділок під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Екологія» закон підписав Президент Володимир Зеленський.

Цим документом вводиться штраф на суму 34 тисячі гривень за розповсюдження пакетів-майок.

Тож із 1 січня наступного року в Україні буде заборонено розповсюдження оксорозкладних (оксобіорозкладних) пакетів. Із березня 2022 року магазини, супермаркети, аптеки та кафе перестануть пропонувати відвідувачам тонкі пакети з товщиною стінки до 50 мкм. Як виняток в обігу залишаться біорозкладні й надтонкі пакети як первинна упаковка для риби, м’яса, сипучих, льоду — до 2023 року. За цей час мають з’явитися більш екологічні альтернативи.

Отже, цей закон регламентує, що найближчим часом у торговельних точках і закладах громадського харчування буде заборонено безплатно розповсюджувати легкі пластикові пакети, а продавці більше не запитуватимуть кожного покупця, чи потрібен йому пакет.

Забруднення великого масштабу

Широко відома така сумна статистика: щороку кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів (у ЄС цей показник в середньому становить 90 пакетів). Тільки близько 6% їх відправляють на переробку, тобто в Україні людина за рік викидає 500 пакетів.

Однак обмеження на продаж пластикових пакетів може лише частково розв’язати цю проблему. Екологи зазначають, що в Україні 7% території зайнято під сміттєзвалищами. Там пластик і пакети, які у природному середовищі не розкладаються.

Закон обмежує продаж так званих оксобіопакетів. Вони на 99% складаються зі звичайного поліетилену і на 1% — з оксосуміші, яка сама розчиняється у природних умовах. Якщо такий пакет потрапляє в товщу непластикового сміття, то не розкладатиметься. Тож використання таких пакетів теж забруднює навколишнє середовище.

«Урядовий кур’єр» намагався з’ясувати, як виконуватимуть цей закон і чи буде він ефективним (зокрема питання штрафів). І на які упаковки тепер можуть розраховувати вітчизняні споживачі.

Продукти харчування подорожчають

Керівник Української асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко вважає, що закон дає дев’ять місяців адаптаційного періоду. «До речі, європейські країни повинні до 3 липня 2021 року сповістити різні структури, як виконують такі закони в себе в межах спеціальної євродирективи. Вони такою підготовкою займалися впродовж двох років. Ми нині повинні збагнути: відмовляючись від пластикової упаковки, переходимо на паперову, за яку повинні сплачувати. Вона буде дорожчою і для її виробництва Україні треба буде вирубувати ліси або імпортувати сировину з-за кордону. Тобто, з одного боку, ми рятуємо Україну від забруднення пластиком, а з іншого, — почнемо активно використовувати лісові ресурси», — зазначає експерт.

Олексій Дорошенко не заперечує, що українці можуть швидко звикнути до використання багаторазових пакетів або спеціальних льняних сумок тощо. До цього вже протягом року звикли, приміром, жителі Литви.

Однак аналітик виокремлює неприємну новину для споживачів: після того, як Україна повністю перейде на паперову упаковку й відмовиться від пластику, подорожчають продукти харчування. Експерт прогнозує, що ціна на упаковані продукти може зрости на 3—4% або й більше і до цього нам треба бути готовими. Але це станеться вже після адаптаційного періоду, який може розтягтися на місяці. Адже виробники, які пакуватимуть продукцію, повинні відмовитися від обладнання для пакування в поліетилен і закупити спеціальне для паперу. Це все коштуватиме неабияких грошей, і зробити швидко не вдасться.

Про нарахування штрафів Олексій Дорошенко гадає, що цей процес поступово розпочнеться за рік і штрафуватимуть переважно великі торговельні мережі.

Наталія Петрівська, одна з керівників Асоціації ритейлерів України прогнозує в розмові з «Урядовим кур’єром», що за цей час дехто з виробників і представників торговельних мереж встигне перелаштуватися з пластику на папір.

«Хвилюватися із цього приводу, гадаю, не варто. Так, буде чимало дрібних питань, які треба буде вирішувати на ходу, але це не страшно. Ми надсилатимемо у відповідні органи наші пропозиції, і сподіваюся, що все вирішуватимуть. Дуже добре, що ми розпочали запеклу боротьбу із засміченням пластиком. Є мережі, які почали позбуватися пластикових упаковок задовго до початку чинності цього закону», — зазначала вона.

Проте не змогла відповісти на запитання, на скільки подорожчають упаковані в папір продукти. Хоч зазначила, що все це можна буде вирішувати впродовж тривалого часу виконання закону.

Заміна може бути не обов’язково на папір. Так, автори проєкту закону відразу протиставляли пластиковим пакетам такі, які компостують (сompostable). Їх виготовляють з органічних матеріалів (рослинних, мікробіологічних тощо). Такі пакети розкладаються і в насиченому киснем середовищі, і в середовищі з обмеженим доступом кисню. Їх зазвичай роблять із крохмалю або целюлози, вони безпечні для навколишнього середовища і можуть розкладатися навіть у домашніх компостних ямах.

Тож вибір є. Проте дев’ять місяців минуть швидко і, мабуть, як завжди у нас відбувається, далеко не всі заклади торгівлі й виробники будуть готовими до повної відмови від пластику. Хоч може статися й навпаки: швидко і якісно.