Надії аграріїв на більший, ніж торік, урожай передовсім ґрунтуються не на паперових планах і доведених завданнях, а на доброму стані озимини, що вдало перезимувала, і дбайливому догляді за посівами. Як стверджує директор департаменту агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації Олександр Нездюр, 87% рослин на полях області добре розвиваються.
«Цього сезону загальна площа посівів в області 1 мільйон 800 тисяч гектарів, — каже він. — Усі підприємства провели підживлення озимих і багато з них це зробили вже двічі. Триває прикореневе підживлення. Аграрії налаштовані отримати загальний вал не менш ніж 4,3 мільйона тонн зерна. Що стосується озимих культур, то тут цей показник становить 2,3 мільйона тонн».
Бережуть землю
Оксамитовий килим озимого клину Чугуївського району, який розкинувся перед нашими очима та фото- й телеоб’єктивами під час прес-туру, і справді не міг не тішити дружними сходами навіть урбанізованих і не втаємничених у премудрості хліборобської справи жителів мегаполіса.
Керівник агрофірми «Іванівський лан» Олександр Никоненко, демонструючи озиму пшеницю, задоволено зазначає, що на ланах підприємства 90% озимини перезимувала добре, густота посівів становить 5,8 мільйона рослин на гектар, а у висоту вони вже сягають 10 сантиметрів. Пшениця добре вкоренилася, вторинні корені також набирають сили, і для хорошого врожаю тепер потрібно лише більше вологи, вчасне підживлення і сприятлива погода.
«Очікуємо отримати 50—55 центнерів з гектара. Торік середня врожайність озимої пшениці в нас становила 48 центнерів. Нині ж, як бачимо, перспективи врожаю озимої пшениці, якою в нас засіяно 30% площ, відчутно кращі», — каже Олександр Никоненко.
Він розповів, що, крім пшениці, господарство вже засіяло 250 гектарів кукурудзою і 100 гектарів соняшником, значно зменшивши площі під олійну культуру.
Тенденція зменшення площ під соняшником спостерігається загалом в області. Як повідомив Олександр Нездюр, обсяги соняшнику в регіоні вирішили скоротити на 12%, щоб менше виснажувати землю, а ось полів під горохом цього року збільшилося на 18%. Це, за словами керівника департаменту АПК, не лише добрий попередник, а й дуже вигідна в експортному плані продукція.
«На цю культуру з минулого року підскочив попит за кордоном. Горох з полів Харківської області охоче закуповує Індія та інші країни Південної Азії, — пояснює Олександр Нездюр і додає: — Гречки буде в цьому році, як і торік, майже втричі більше від потреби харків’ян. Будемо і з цукром. Засіваємо 26 тисяч гектарів цукровим буряком. П’ять заводів для його переробки, які у нас є, готові до роботи. Цього року аграрії збільшать і площі посівів кукурудзи на зерно».
Весняне здорожчання
Посівна кампанія в Харківській області триває. Аграрії вже встигли посіяти ранні злаки і бобові культури. Тепер чекають оптимальної температури ґрунту, щоб почати сіяти соняшник і кукурудзу.
Прогрівання ґрунту на 10 градусів очікують і сусіди «Іванівського лану» з господарства «Агросервіс ЛТД». Як запевняє заступник директора з виробництва цієї компанії Іван Гончаров, час і потужності для маневру в їхньому господарстві є.
«Для цього, як і для розвитку загалом, треба мати нову надійну техніку. У нас щороку оновлюється машинно-тракторний парк. Цього року на придбання сучасних машин та агрегатів господарство витратило приблизно 300 тисяч доларів США. Ви можете бачити нові трактори, сівалки та культиватор, — хвалиться своїм господарством пан Іван. — Ось ця сівалка коштує 53 тисячі доларів, а вартість нового трактора — 210 тисяч доларів. У ньому є кондиціонер та комп’ютер. А головне — нова техніка, якою керують професійні механізатори, дає змогу працювати швидко і якісно».
Віталій Рачинський саме з таких висококласних трактористів. Він стверджує: якщо добре потрудитися, то таким агрегатом, як їхня імпортна сівалка, за день можна засіяти 100 гектарів.
Аграрії Чугуївського району розповідають, що технікою, добривами і насінням забезпечені повністю. Щоправда, для цього довелося витратитися: посівна цього року обходиться майже на третину дорожче від торішньої.
«Тільки посівний матеріал подорожчав на 25%, — каже Іван Гончаров. — Добрива теж. Хоч їх ми і закупили заздалегідь, але з урахуваням відсотка за кредитом ціна зросла на 15% порівняно з минулим роком».
Весняні подорожчання аграрії пов’язують зі скасуванням спецрежиму відшкодування ПДВ і нарікають, що збільшився податковий тиск. І тепер на гроші, які раніше підприємства акумулювали на рахунках для власних потреб (закупівля техніки, паливно-мастильних матеріалів), вони змушені або чекати від держави, або шукати деінде. «Агросервіс», за словами Івана Гончарова, вирішив узяти додаткові кредити.
Та попри зрозуміле невдоволення селян скасуванням спецрежиму, Олександр Нездюр запевняє, що аграрії — люди розважливі й розуміють ситуацію в країні, тож шукають шляхи збереження динаміки розвитку сільськогосподарського виробництва. Тим паче, що держава за найменших можливостей намагається підставити плече хліборобам, упроваджуючи програми підтримки села.
«Програми, які були торік і які з’являться в цьому році, — це передовсім компенсація за кредитами. До речі, позаторік ми повернули 18,5 мільйона гривень, торік компенсували 22,5 мільйона. А в цьому році ще буде програма компенсації під час закупівлі сільгосптехніки», — наголошує чиновник облдержадміністрації. Нині, за словами керівника департаменту, надійно запрацювала і програма з повернення ПДВ.
«Для цього господарствам необхідно подати заявки до 1 числа, щоб податкова розглянула їх і щоб казначейство до 15 числа повернуло гроші. На сьогодні 101 підприємство в області подало такі заявки на 2,2 мільйона гривень і гарантовано отримають повернення ПДВ», — упевнений Олександр Нездюр.
У найближчих планах керівництва області — об’єднати дрібні фермерські господарства в кооперативи. Це, за словами директора департаменту, потрібно, щоб зросли можливості реалізації програм.
ОФІЦІЙНО
Станом на 14 квітня усі регіони України завершили підживлення озимих культур, ідеться в повідомленні на сайті Мінагрополітики. З початку весняних польових робіт було проведено підживлення озимих культур на зерно на площі 7,1 мільйона гектарів та озимого ріпаку на 872 тисячах гектарів.
Завершується посів ранньої групи зернових: засіяно 2,2 мільйона гектарів із запланованих 2,4. Ярої пшениці посіяно 154 тисячі гектарів, або 85% прогнозу (180 тисяч гектарів); ярого ячменю — 1,5 мільйона гектарів, або 91% прогнозу (1,6 мільйона); вівса — 190 тисяч гектарів, або 92% прогнозу (207 тисяч); гороху — 369 тисяч гектарів, або 112% прогнозу (330 тисяч).
Триває сівба кукурудзи на зерно — 236 тисяч гектарів, або 5% прогнозу (4,5 мільйона). Цукрових буряків посіяно 251 тисячу гектарів, або 86% прогнозу (293 тисячі). Соняшник посіяно на площі мільйон гектарів, або 19% (5,4 мільйона).
Розпочато посів сої, який проведено на площі 24 тисячі гектарів, або 1% прогнозу (1,9 мільйона).
Ми в Google+