ПРОБЛЕМА

На 385 мільйонів гривень бюджетних коштів
може відпочити вдвічі більше дітей-чорнобильців 

— Повезіть мене в «Корчагінець»…

— А мене — в «Росинку» або в «Агатівку»!

Так просили діти, що проживають у шести північних — чорнобильських районах Рівненщини, кілька років тому. Усе це — назви дитячих санаторно-оздоровчих комплексів, які розташовані в мальовничих місцях на «чистій» території області. Пріоритетом для Рівненщини є саме оздоровлення чорнобильців: 380 тис. жителів мають статус постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС, 115 тис. із них — діти. Відтак законодавство гарантує їм не лише літнє, а й цілорічне оздоровлення.

…Втім, у місцеві оздоровчі комплекси діти могли попроситися до 2007-го, поки організацією оздоровлення чорнобильців займалися обласні державні адміністрації. З 2007-го оздоровлення «централізували»: головним розпорядником коштів за програмою «Оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є Міністерство соціальної політики.

Законодавство гарантує, чиновники розподіляють

— До 2007-го переважна більшість цільових бюджетних асигнувань працювала на розвиток місцевої бази оздоровлення, а відтак — наповнювала місцеві бюджети, — каже голова постійної комісії обласної ради з питань соціальної політики та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Віктор Ольховик. — Тоді вдалося модернізувати санаторії та бази відпочинку, «підтягнути» до відповідного рівня їх матеріальну базу. Адже на Рівненщині до півтора десятка санаторіїв та оздоровчих комплексів.

Що ж маємо цього літа?

— Оздоровчий сезон-2011 для чорнобильців стартував у травні, на відміну від попереднього, який розпочався лише в серпні, — веде далі Віктор Ольховик. — На початок липня оздоровлено близько 7 тис. дітей.  Загалом із 385 млн грн, виділених із держбюджету на програму «Оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п’ята частина (понад 70 млн грн) перепаде Рівненщині — як одній із найбільш постраждалих областей. За ці кошти ми зможемо оздоровити майже 20 тис. дітей: дещо більше порівняно з 17 тис., які скористалися правом на оздоровлення торік. І водночас це крапля в морі від того, що гарантує чорнобильцям законодавство.

Оздоровлюватися їм пропонують відповідно до графіка, в санаторіях Криму, Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Житомирської, Сумської, Чернігівської, Київської та інших областей — тобто по всій Україні. От тільки, приміром, інваліди Чорнобиля не хочуть (і дуже часто не можуть) їхати за межі Рівненщини: їм цілком підходить місцева оздоровча база, як, приміром, знаний в Україні санаторій «Червона калина». Тому представники громадських чорнобильських організацій на зустрічі з першими керівниками області активно відстоювали свою позицію — оздоровлення на теренах нашого краю.

Чекайте на вокзалі до ранку

Причому санаторії, які пропонує чорнобильцям міністерство, зовсім не унікальні. А лише на перевезення дитячих груп для Рівненщини виділено 8 млн грн! До того ж не беруться до уваги такі критерії, як зручність доїзду до санаторію (скажімо, в Дніпродзержинськ діти з Рівненщини приїздять поїздом Ковель-Сімферополь о 2-й ночі і… чекають на вокзалі до ранку — адже нічні автобусні переїзди дитячих груп заборонені) та відгуки самих чорнобильців. Торік головне управління праці та соцзахисту облдержадміністрації, відреагувавши на скарги дітей, що перебували в санаторії «Блакитна хвиля» в місті Саки, звернулося до міністерства з проханням взяти до уваги «неспроможність санаторію «Блакитна хвиля» надавати якісні послуги із санаторно-курортного лікування дітей». Втім, і в оздоровчому сезоні-2011 цей санаторій — серед переможців тендера…

Та й витримати графік заїздів, запропонований міністерством, доволі непросто: тут, вочевидь, не взяли до уваги норми Закону «Про організацію державних закупівель», відповідно до яких на місцях мають провести тендер на перевезення… залізницею. Процедура доволі заорганізована й потребує знову ж таки обумовлених законодавством часових термінів. Вже не кажу про те, що залізниця — державний монополіст, а тому, звісно, йдеться про «тендер» з одним учасником — нонсенс, якщо не сказати більше (а з телеекранів чуємо про дерегуляцію різних сфер нашого життя)! От і виходить, що літній відпочинок, який має принести радість і задоволення дітям та їх батькам, почасти перетворюється на оздоровлення з примусу. Тим часом місцеві оздоровчі заклади ледве зводять кінці з кінцями.

КОМПЕТЕНТНО 

Василь БЕРТАШ,
голова Рівненської облдержадміністрації:

— Потрібно передати повноваження з організації оздоровлення на місця. Принаймні коли так було, жодних проблем не виникало. За такого підходу за ту ж суму бюджетних коштів вдається оздоровити вдвічі більше дітей. Ні, ми не чарівники і в жодному разі не демпінгуємо ціни на путівки: врешті, послуги оздоровниць не можуть коштувати нижче від їх собівартості. Але ж шалені видатки на переїзд через усю Україну тягарем лягають на держбюджет. І це при тому, що подібні оздоровниці є якщо не на Рівненщині, то в сусідніх областях, у радіусі не більш ніж 300 км.