ШАНС

Закарпатці Петро Мідянка і Мирослав Дочинець — у сімці фіналістів на Шевченківську премію

Їм обом по 52, народилися й росли недалеко один від одного — в селі Широкий Луг на Тячівщині та в місті Хуст, які на початку XX століття, коли закарпатські землі входили до Угорського королівства, належали до однієї адміністративно-територіальної одиниці — найбільшого за площею комітату Мараморош. Наприкінці того ж століття це дало право М. Дочинцю написати про їхнє з П. Мідянкою побратимство статтю з промовистою назвою: «На Мараморош Бог поклав перо». До речі,  закарпатські лауреати Шевченківської премії Іван Чендей і Петро Скунць також родом з  історичного Мараморошу.

Після Широколужанської восьмирічки Петро став учнем інтернату в Хусті, де Мирослав навчався в школі загальноосвітній. Перший писав поезію, другий — захоплювався прозою. Зустрілися в літстудії при місцевій районці. Їхні таланти міцніли і в таборі для обдарованих дітей «Юний художник» у Сваляві.

Після університетів учорашні спудеї повернулися на малу батьківщину. Кожен працював за фахом: Мідянка — вчителем, Дочинець — журналістом. З літературою й далі були на «ти», а власні регіональні виміри звіряли зі столичними, навідуючись до Києва до тамтешнього бомонду. Рекомендацію для вступу до Національної спілки письменників України Мирославові давав Петро Мідянка, який тоді  вже належав до цієї творчої організації.

Нині доля звела їх знову як претендентів на головну літературну нагороду країни за 2011 рік: М. Дочинця — за поданням НСПУ, а П. Мідянку —  від Асоціації українських письменників. Зрештою, великої різниці тут немає, адже кожен входить як до першої, так і до другої  з них. Обидва закарпатці потрапили до сімки фіналістів, де крім них і Валерій Гужва, Любов Проць, Юрій Буряк, Геннадій Щипківський і Володимир Рутківський.  Видавця і публіциста Мирослава Дочинця, нині мукачівця, до цієї когорти привів роман «Вічник. Сповідь на перевалі духу». А Петра Мідянку, котрий досі живе в батьківській хаті, вчителює й пише вірші в рідному селі Широкий Луг, — збірка поезій «Луйтра в небо» («луйтра» — драбина).

У Мідянки за останні п’ять місяців вийшли друком аж три поетичні збірки: «Луйтра в небо», «Вірші з поду» та «Марамороський розлом». А Мирослав Дочинець  разом із Василем Шкляром і Ліною Костенко у трійці найтиражніших письменників України. Його «Вічник» у  перекладі російською розійшовся у 23 тисячах примірників. Книжка мемуаристики «Многії літа. Благії літа. Заповiдi 104-літнього Андрія Ворона — як жити довго в щастi i радостi» очолює список найпопулярніших книжок у мережі книгарень «Є». Про це принаймні зазначено на сайті «Буквоїд».

Нездорової конкуренції між закарпатськими претендентами на  лауреатство в престижній премії  не спостерігається. Коли Мідянка презентував «Луйтру в небо» у Закарпатській обласній універсальній науково-методичній бібліотеці, професор Ужгородського національного університету доктор філологічних наук Наталія Бедзір завважила: «Впевнена, що несподіване суперництво Мідянки і Дочинця за премію не позначиться на їхніх особистих стосунках, давній дружбі».

Високу планку, взяту  М. Дочинцем у «Вічнику», підтвердила презентація 25 січня в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві, куди прийшли відомі письменники і літературознавці, а її ведучим був колишній дисидент доктор філософії Євген Сверстюк. Прозу 52-річного автора з Мукачевого того вечора порівнювали з творами Коцюбинського, Сосюри, Тютюнника та Франка.

Відповідаючи на запитання, чи не вб’є нагорода клин між приятелями-закарпатцями, Мирослав Дочинець висловився коротко: «Премію мені вже дав Господь. Бодай тому, що я написав цей роман. А щодо мого друга Мідянки, то, думаю, він давно вже заслуговує на Нобелівську». І додав напівжартома: «Мене цілком влаштувало б і таке: щоб премія — Мідянці, мені — читачі».

ДОСЬЄ «УК»

Петро МІДЯНКА. Народився 14 травня 1959 року в селі Широкий Луг на Закарпатті. Після закінчення  Ужгородського держуніверситету  викладав українську мову і літературу в сільських школах. Друкуватися почав з 1974 року. Автор майже десяти поетичних збірок. Публікувався в поетичних антологіях. Лауреат премій «Благовіст», Бу-Ба-Бу, літературної премії ім. Ф. Потушняка. 1998 року переміг у Всеукраїнському конкурсі «Вчитель року» в номінації «Українська мова і література». Поезії Петра Мідянки перекладено російською, угорською, англійською, чеською, словацькою, сербохорватською мовами.

Мирослав ДОЧИНЕЦЬ. Народився 3 вересня 1959 року в Хусті Закарпатської області. Закінчив факультет журналістики Львівського держуніверситету ім. Івана Франка. Друкувався в центральних  та обласних виданнях. Засновник газети «Новини Мукачевого», видавництва «Карпатська вежа», яке очолює і тепер. У 2004-му став лауреатом Міжнародної літературної премії «Карпатська корона». Автор багатьох публіцистичних і документальних творів, низки оповідань, афористичних мініатюр, а також двох романів.