ВРЯТУВАТИ ЛІС
Чому на Дніпропетровщині гусінь безперешкодно знищує хвойні дерева, а засобів боротьби з нею ніяк не знайдуть?
Рудий пильщик поїдає хвою соснових дерев без останку, залишаючи лише голі паростки. Тому лісівники йназивають цього шкідника «зеленою пожежею». Однак проти цієї пошесті, добре знайомої захисникам лісу, є управа. Зокрема у Павлоградському лісгоспі цього року 1300 гектарів зелених насаджень обробили біопрепаратом, який винищує рудого пильщика, але нешкідливий для довкілля (всього в області планували обробити близько п’яти тисяч гектарів).
Зовсім інша справа з таким шкідником лісу, як соснова совка. З нею на Дніпропетровщині мало знайомі, а нинішньої весни ця гусінь, зненацька і невідомо звідки з’явившись, напала на ліс під Павлоградом, поблизу селища Богуслав. Соснова совка ненажерливіша за рудого пильщика — з’їдає не лише хвою, а й бруньки.
Хімікати чи біопрепарати?
«Осередок розповсюдження соснової совки — 1040 гектарів, оброблення потребують 800 га. Повністю гусінь з’їла лісові насадження на площі близько 200 гектарів», — розповів головний лісничий Павлоградського лісгоспу Віталій Байматов. Через близькість населених пунктів (до того ж між лісом і селищем є ставок) хімікати проти шкідника застосовувати не можна. А як щодо біопрепаратів?
За словами заступника начальника Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерія Величка, такий біопрепарат, хоч і застарілий, є. Це лепідоцид, але на його використання немає дозволу. Тому лісівники звернулися до облдержсанепідемслужби із запитанням, які препарати можна застосувати і які обмеження на застосування того ж лепідоциду.
Тим часом з’ясувалося, що цього року щось робити проти шкідника вже немає сенсу. Процес зупинився сам собою: у червні гусінь уже пішла в лісову підстилку, де перетворюється на лялечку. Загальмувати нищівну роботу любительки сосни мають і дощі, які останнім часом нарешті прийшли в Придніпров’я. «Соснова совка — шкідник, якого в нас років 30 не було. А минулого року ми виявили його осередок», — пояснив Валерій Миколайович.
Виникає запитання: а чому ж тоді торік не били на сполох і не шукали засобів боротьби зі шкідником? На це Валерій Величко відповів, що після виявлення шкідників в кінці минулого року у відомстві розробили відповідний проект на обробку. Але на той час реєстр дозволених препаратів на 2013 рік, який складають у Міністерстві екології та природних ресурсів, уже затвердили.
Начальник управління з нагляду ГУ Держсанепідемслужби по Дніпропетровській області Наталія Дзига повідомила «УК», що використання хімпрепаратів на цій конкретній території неможливе. «А на лепідоциди теж є певні санітарні обмеження, — пояснила Наталія Дмитрівна. — Ми запропонували лісовому управлінню звернутися до Держсанепідемслужби України. Можливо, в центральному органі знайдуть вихід, порекомендують якісь сучасні методи».
А може, це зовсім і не соснова совка?
А що каже наука щодо такої напасті, як соснова совка? Невже тільки «хімія» чи наразі не зареєстрований і застарілий лепідоцид здатні її подолати?
«В Україні зустрічаються понад 900 видів совок. Про масові спалахи соснової совки на Дніпропетровщині нам не відомо. Тому я ставлю під сумнів, що це саме соснова совка, — заявив кореспондентові «УК» кандидат біологічних наук Кирило Голобородько. — Вченим відомі спалахи соснової совки у північних регіонах: на Волині, у Польщі. Тому найголовніше — визначити, що це за шкідник. Щодо лепідоциду — це загальна назва групи препаратів, яких понад сто. І кожен має специфічну дію, спрямовану на конкретного шкідника. Звичайно, є й інші біологічні нешкідливі методи боротьби проти соснової совки. Це можуть бути або грибкові, або бактеріальні комплекси, відомі у Європі. Наукою все це відпрацьовано. Лісівникам варто лише звернутися до науковців. Якщо вони не замовлятимуть наукових досліджень, діла не буде.
Як роз’яснив кореспондентові «УК» Валерій Величко, фахівців, які знаються саме на шкідниках лісу, у штаті відомства… немає. У разі потреби звертаються до Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Херсонлісозахист», яке й проводить відповідне оброблення проти різної лісової напасті. А визначав соснову совку і особисто тримав у руках гусінь головний лісопатолог цього підприємства Геннадій Вайсбурд.
«Я впевнений, що це соснова совка, — каже Геннадій Борисович. — У нашій зоні теж її зустрічаємо, коли робимо обстеження лісу, але спалах тільки у Павлограді. Останній був там років десять тому. І в Луганську соснова совка була. Якщо мінімум чотири лялечки шкідника на один квадратний метр підстилки бачимо, це вже загроза лісу. Можемо використовувати лише препарати, дозволені держреєстром. А щоб препарат був внесений у цей список, слід пройти купу формальностей, це тривалий бюрократичний процес».
Насамкінець. Отож поки «процес триває», ліс гине. А в степовій Дніпропетровщині лісові насадження слід зберігати особливо ретельно. Як же збираються лісівники долати шкідника наступного року? «Плануємо робити розселення мурашок, залучати птахів. Розраховуємо й на природні чинники. Наприклад, якщо буде взимку мороз без снігу, шкідники вимерзнуть. Але цього не достатньо. Я весь Інтернет перерив: проти соснової совки допоможе тільки лепідоцид», — упевнений лісничий Віталій Байматов.
На відміну від Інтернету, на допомогу науковців лісівники чомусь не сподіваються, мають до них певну недовіру: «Ми роками в лісі, а вони ж тільки по кабінетах сидять». Але коли йдеться про таку важливу проблему, як загроза винищення лісу, хіба не слід активніше бити на сполох і стукати у всі можливі двері?
Дивно, що практики й теоретики зв’язалися між собою лише за посередництва «Урядового кур’єра». Сподіваємося, що вихід таки буде знайдено і ми повідомимо про це в наступних публікаціях.
КОМПЕТЕНТНО
Валентина МЄШКОВА,
завідувач лабораторії захисту лісу
Українського НДІ лісового господарства
та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького:
— Гусінь соснової совки живиться хвоєю сосни поточного року від початку травня до середини червня. На Дніпропетровщині, як і на сході України загалом, масове розмноження цієї комахи найчастіше триває один рік. Це пов’язано з тим, що шкідник майже 10 місяців на рік перебуває в стадії лялечки в лісовій підстилці, яка нещільна у степових лісах, тим більше об’їдених гусеницями. Там лялечки часто висихають, знищуються гризунами й іншими любителями комах. А взимку (з характерними для регіону відлигами) вражаються грибками.
Отже, совкова пошесть на сході України — річ зазвичай нетривала. Тому навіть якщо шкідник всуціль об’їсть усю хвою, крону сосна відновлює в той самий рік, а приріст деревини — через 2 роки. Тобто часто все минає само собою.
Якщо таки вирішено активно захищати ліс від соснової совки, робити це слід на початку періоду вилуплення гусениць, коли сходить чохлик з молодих пагонів сосни. Чому обробку не проводять вчасно? Зазвичай через недостатню кваліфікованість виконавців, невчасне узгодження проектів застосування препаратів з екологічними службами, невчасне перерахування коштів на лісозахисні заходи. Або через несприятливі погодні умови. Погода дуже важлива при застосуванні так званих аерозольних генераторів, ефективність яких залежить від різниці температури повітря у приземному шарі та на рівні поверхні крон. За несприятливих погодних умов аерозольна хмара може пройти біля землі чи понад кронами.
Чим захищати ліс від соснової совки? Більшість відомих у світі інсектицидів ефективна проти цього шкідника, оскільки гусениці живляться відкрито й не захищені волосками. Водночас як і ліки не всім допомагають, так і будь-який інсектицид не може винищити всіх соснових совок. Тому бажано мати широкий асортимент інсектицидів.
Але застосовувати можна лише зареєстровані препарати, а тут не все так просто. Реєстрацію одного і того самого препарату для застосування в сільському та лісовому господарстві фірма-виробник має здійснювати окремо. У тому числі фінансувати випробування, оцінювання токсичності препаратів для навколишнього середовища та шкоду для здоров’я людини. А це не такі малі кошти.
У сільському господарстві обсяги використання препаратів доволі великі, витрати фірм на їх випробування та фінансування реєстрації окупаються, а виробники зацікавлені постачати нові види своєї продукції.
А в лісовому ситуація значно гірша, оскільки обсяги препаратів для захисту теплиць і розсадників дуже малі, а в лісах на великих площах масові розмноження комах-хвоєлистогризів розвиваються переважно з інтервалом 9–12 років і тривають не більш як три роки. Вихід — на державному рівні порушити питання про те, що препарати, дозволені для використання в сільському господарстві, мають бути також дозволеними для використання в лісовому господарстві.