Нагадаємо про важливу подію на ринку харчових продуктів України. Із серпня набувають чинності закони України №2496-VIII «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» та «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

Про це йшлося під час круглого столу за участі представників Мінагрополітики, операторів органічного ринку та міжнародних експертів. Участь у заході взяли заступниця міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова, голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, керівник проєкту ЄС «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики» Джон Міллнз, керівник проєкту «Німецько-українська співпраця у галузі органічного землеробства» Елізабет Рюегг, представники Держпродспоживслужби, Антимонопольного комітету, Національного агентства з акредитації України, Українського інституту інтелектуальної власності, органу сертифікації «Органік стандарт», провідних торговельних мереж, а також виробники органічної продукції.

Упевненість матиме підстави

Як зазначила заступниця міністра Олена Ковальова, таке широке коло учасників пояснюється тим, що перед усіма ними стоїть спільне завдання: забезпечити впевненість споживача в тому, що продукція, за яку він сплачує, якісна і безпечна, сертифікована й органічна. За даними міністерства, які навела Олена Ковальова, український експорт органічної продукції у вартісному вимірі втричі більший за наш внутрішній споживчий ринок: 99 мільйонів євро проти 29,4 мільйона. Органічний ринок один із динамічніших у світі, тому вдосконалення харчового законодавства набуває дедалі більшого значення.

Дотримання нашими виробниками загальноприйнятих у світі норм виробництва, обігу та маркування органічної продукції — це не лише наша внутрішня справа. Воно також має значення для розвитку експорту і відображається на загальному іміджі  нашої країни як виробника продовольства світового масштабу.

Такий імідж Україна вже має. Джон Міллнз вважає, що закони, про які йдеться, дадуть змогу розвивати потужний ринок органічної продукції у країні. На його думку, «органічна продукція, яку виробляють в Україні, смачна і може бути ще смачнішою, тому її слід популяризувати й експортувати на всесвітній міжнародний органічний ринок, який постійно розширюється. До того ж органічне виробництво позитивно впливає на навколишнє середовище».

За словами Елізабет Рюегг, новий закон передовсім слугуватиме тому, щоб споживач отримував саме ту продукцію, яку він бажає, — здорову, органічну, — і щоб процес виробництва був прозорим і чесним.

Володимир Лапа наголошує, що інформацію про нові законодавчі зміни слід донести до суб’єктів ринку, щоб у серпні всі вже були готові виконувати нові вимоги відповідно до чинних законів.

Нагадаємо коротко деякі їхні положення. Створено новий Державний реєстр органів сертифікації у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції. Щоб потрапити до цього реєстру, органи сертифікації повинні отримати акредитацію відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності».

Запроваджується чіткий механізм державного контролю за діяльністю операторів органічного ринку та органів сертифікації: моніторинг органічної продукції; перевірка діяльності органів сертифікації; вибіркова перевірка діяльності операторів ринку. За порушення законодавства в галузі органічного виробництва встановлюється відповідальність у вигляді штрафів.

Власники торгових марок, які містять напис «органічний», «біо-», «еко-» тощо, мають право використовувати такі написи протягом 18 місяців з дня набуття чинності закону про органічне виробництво. Після 2 лютого 2020 року використання таких написів можливе виключно за умови наявності чинного сертифіката. А ті, хто його має, отримують право маркувати продукцію знаком затвердженого зразка — так званим євролистком.

Контроль має бути

Питання державного контролю якості харчової продукції для України непросте, можна навіть сказати болюче. Про це навесні розповів національний консультант з біобезпеки та ветеринарії FAO (організація ООН з питань сільського господарства і продовольства) Віталій Башинський. За його словами, в Україні виробництво різних харчових продуктів перебуває в межах чинності різних нормативних актів, і лише половина з них підпадає під державний контроль.

На цьому тлі у населення виникає багато упереджень і забобонів: наприклад, ніби ультрапастеризоване молоко — порошкове (насправді, як пояснюють в Асоціації виробників молока, лише натуральне молоко високої якості піддається ультрапастеризації, низькоякісне не витримує цієї процедури і зсідається). Або ніби справді високоякісне вершкове масло твердне у холодильнику, а якщо залишається м’яким — воно нібито містить немолочні жири (насправді твердне не молочний жир, а вода, що міститься у маслі). І таких упереджень чимало.

Багато хто й досі впевнений, ніби лише базарна продукція натуральна і не містить хімічних речовин. Аби ж то так! Загал і гадки не має, чим відгодовують курей на продаж, щоб якнайшвидше набирали ваги, що додають у молоко, аби воно довше не псувалося.

Оливи у вогонь додають і деякі ЗМІ, що охоче підхоплюють сумнівні, а то й взагалі неправдиві твердження про якість українських харчових продуктів. А це шкодить нашим експортерам, адже за кордоном теж читають ці публікації.

Однак це не свідчить, що в Україні зовсім нема сумлінних виробників, чия продукція гідна прикрасити стіл не лише українського громадянина, а й європейця. Хочеться вірити, що набуття чинності цих законів допоможе, як кажуть, відокремити зерно від полови, і споживач, купуючи продукцію, марковану належно, буде певен, що вона справді високоякісна.