Доктор економічних наук, 
академік НААН, 
директор Інституту агроекології і
природокористування НААН 
Орест ФУРДИЧКО

Сьогодні у світі, як ніколи, актуальні вимоги до якості й безпеки продуктів харчування, що є запорукою здоров’я людей. Вивченням цих питань, а також наданням рекомендацій для вирощування натуральної екологічно безпечної продукції займається наука агроекологія. Про те, які перспективи має Україна у виробництві екохарчів, наша розмова з доктором економічних наук, академіком НААН, директором Інституту агроекології і природокористування НААН Орестом ФУРДИЧКОМ.

— Оресте Івановичу, наскільки безпечною є продукція, вирощена на українських полях і яку шкоду завдає недбале сільгоспвиробництво екології країни?

— На деяких полях, особливо там, де бізнес ігнорує науково обгрунтовані принципи сільгоспвиробництва, застосовує застарілі технології і техніку, маємо справжнє екологічне лихо. Таке господарювання призводить до забруднення ∂рунтів токсичними, радіоактивними речовинами, небезпечними відходами тощо. Це, зрозуміло, потрапляє згодом на наші столи, а потім дивуємося, чому маємо проблеми зі здоров’ям. Відтак питання екобезпеки в Україні має турбувати не лише вчених, екологів, політиків, державних діячів, а кожного з нас. Хоч як це прикро, але, за оцінкою міжнародних експертів, Україна належить до країн із складною екологічною ситуацією. Майже 10% її території охоплено глибокою екологічною кризою, близькою до катастрофи, і майже 50% загальної земельної площі наближається до такого ж стану. Це стосується і сфери сільгоспвиробництва.

—  Чи є механізми протидії цьому? Який вихід пропонує наука?

— Учені Інституту агроекології та природокористування НААН розробили стратегію розвитку агровиробництва, спрямовану на збереження і відтворення грунтових, водних і біологічних ресурсів, охорону навколишнього природного середовища і забезпечення людей високоякісними продуктами харчування. Для цього здійснено комплексні дослідження у всіх природно-кліматичних зонах України. Завдяки агроекологічному моніторингу (у тому числі засобами дистанційного зондування землі, біобезпеки, еколого-економічної оцінки ресурсів агросфери) вивчений екостан земель спецпризначення (спеціальні сировинні зони, сільські території, природно-заповідні території у структурі пан’європейської екомережі), розроблено науково-методичні підходи з експлуатації цих зон і процедуру екоаудиту, яка враховує основні чинники негативного впливу на якість агропродукції тощо. 

Для своєчасного виявлення негативних тенденцій в агроекосистемах розроблено заходи з оптимізації структури агроландшафтів, землекористування, екомережі тощо. За пропозицією академіка О. Г. Тараріка започатковано новий напрям досліджень з використанням дистанційного зондуванням агросфери з космосу.

З огляду на розвиток органічного виробництва в країнах Європи та зростання попиту на відповідну сільгосппродукцію створено лабораторію органічного виробництва та Сквирське відділення органічних агротехнологій, в яких розробляються науково-методичні основи агроекологічного оцінювання територій для органічного виробництва, нормативно-методичне забезпечення процедури контролю за ним, система оцінки якості органічної продукції тощо.

Інститут залишається єдиною науковою установою в системі НААН, що здійснює комплексні радіоекологічні дослідження на забруднених територіях унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Під керівництвом доктора біологічних наук, професора Г. М. Чоботька разом з установами-співвиконавцями НМЦ «Агроекологія» визначено критичні екосистеми для населених пунктів радіаційно забруднених територій в умовах Полісся України, побудовано відповідні картограми, досліджено формування основних ланцюгів міграції радіонуклідів, які визначають дозоване навантаження на населення. Разом з МНС України розроблено рекомендації з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення територій.

— Оресте Івановичу, ви постійно стверджуєте, що агровиробництво — це процес безпосереднього природокористування. Чому?

—Екологія і охорона навколишнього природного середовища сьогодні — запорука здорового життя. Адже всі ми хочемо жити в заможній країні, дихати свіжим повітрям, пити чисту воду, їсти чисті продукти і виховувати здорове покоління. Краще це визначив академік НААН Олексій Олексійович Созінов — перший президент новоствореної (відразу ж після проголошення незалежності України) Національної академії аграрних наук України, — який 20 років тому заснував наш інститут: «Наукою, яка покликана формувати нову філософію агросфери, є агроекологія. Саме вона розв’язує проблеми агровиробництва і збереження довкілля, а також створює умови для кращого життя наступних поколінь і відродження традиційних духовних цінностей українського села». Якщо перегорнути сторінки прожитого, моя трудова і наукова діяльність базувалася саме на таких принципах.

Галина Радіонова 
для «Урядового кур’єра»

Від редакції. «УК» приєднується до привітань на адресу Ореста Івановича у зв’язку з його 60-річчям і бажає  міцного здоров’я, невичерпної творчої і життєвої енергії, відкриття нових обріїв в  агроекології.

ДОСЬЄ «УК»

Орест ФУРДИЧКО. Народився 10 жовтня 1952 р. у с. Стрільбичі Львівської обл. У 1975 р. закінчив з відзнакою Львівський лісотехнічний інститут. У 1975—1997 рр. пройшов трудовий шлях від інженера, лісника лісгоспзагу до першого заступника голови Держкомлісгоспу, першого заступника міністра охорони навколишнього природного середовища. У 1997-1998 рр. — голова Львівської облради, 1998—2002 рр. — народний депутат України ІІІ скликання, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. З 2005 р. очолює Інститут агроекології і природокористування НААН.