2019-й має стати роком розвитку та зростання для всієї галузі — від школи й закладів профосвіти до вишів і наукових установ. «Очевидно, що коло пріоритетів значно ширше, однак ми хочемо концентровано представити саме ті напрями, які стосуватимуться найбільшої кількості учнів, науковців, батьків, педагогів і викладачів. Можу відповідально заявити, що 2019 рік буде не менш складним, ніж 2018-й, проте в частині зростання реальних можливостей для кожного  він стане визначним»,  — повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час підсумкової прес-конференції «Робота МОН: підсумки 2018-го/візія 2019-го».

Визначено пріоритети, рівноцінні між собою, та розташовані за принципом від найменшого «споживача» до найстаршого.

До школи — як на свято

Майже півмільйона першокласників прийдуть у змінену школу. На них чекатимуть перепідготовлені вчителі, нові, засновані на сучасних потребах програми й новий освітній простір, у який держава вже другий рік поспіль інвестує мільярд гривень на засадах співфінансування з органами місцевого самоврядування.

«Одна з найбільших торішніх проблем — використання грошей на місцях. Тут багато проблем: від спроможності на місцях ефективно використовувати гроші та здійснювати закупівлі до неготовності ринку праці. 2019-го теж маємо співмірну інвестицію: зростання ефективності використання цих коштів — важливий виклик, створення координаційної ради під головуванням Прем’єр-міністра має пожвавити цей процес», —  пояснила Лілія Гриневич.

Протягом року має бути представлено й проект держстандарту базової шкільної освіти, що на десятиліття визначить, якими компетентностями, знаннями та вміннями мають оволодіти учні 5—9 класів НУШ.

Якісне навчання не можливе без захисту гідності кожного учасника освітнього процесу. Тож МОН працюватиме над розвитком антибулінгових програм, удосконаленням функціонування інклюзивної освіти, планує переобладнати всі туалети на вулицях. Ідеться про інвестицію понад 263 мільйони гривень на створення теплих туалетів у школах, де їх досі нема. Обов’язковою вимогою до шкільної вбиральні на всіх рівнях — від молодшої до старшої школи — стане наявність перегородок і дверей у кожній кабінці. Це вже враховано у нових ДБН і санітарних нормах.

Учителі не пастимуть задніх

2019 року в добровільній сертифікації зможе узяти участь тисяча вчителів початкових класів. «Через механізм сертифікації хочемо знайти найкращих провідників Нової української школи, агентів змін, готових ділитися й поширювати сучасні методики навчання. Реалізувати таку мету можна лише за умови добровільності процесу, тому ми ретельно стежитимемо за дотриманням цього принципу», — зазначила міністр. У відомстві закликають швидше зважуватися на її проходження, бо кількість місць обмежена, а реєстрація почнеться 15 січня й триватиме до 1 лютого.

«Поява нових методик навчання у школах залежить від учителів, і вони не з’являться, доки не змінимо системи підвищення кваліфікації. Наше рішення: передати право обирати педагогу і школі, а також урізноманітнити можливості підвищувати кваліфікацію й дозволити займатися нею не тільки обласним інститутам післядипломноі освіти. Частину грошей, які витрачає на підвищення кваліфікації держава, ми спрямуємо у школи. І вчитель зможе обрати певну кількість годин для професійного розвитку там, де вважатиме за потрібне», — пояснила міністр.

Цей інститут захищатиме права здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників. Для допомоги йому працюватиме спеціальна служба з 15 осіб. Передбачають, що після отримання скарги про порушення прав у галузі освіти служба мусить розглянути її у строк не більш як місяць. Саме за підсумками цього розгляду освітній омбудсмен ухвалює рішення про обґрунтованість чи необґрунтованість скарги й надає письмову відповідь про результати. Якщо скарга обґрунтована, освітній омбудсмен протягом п’яти робочих днів вживає заходів до поновлення та захисту порушених прав заявників.

У тестовому режимі має запрацювати Національна освітня платформа, де розвиватиметься цифрова освітня екосистема. На ній розміщуватимуть справжні електронні підручники з віртуальними 3D-матеріалами, які вчителі зможуть компонувати на власний розсуд, скани підручників для завантаження, інтерактивні лабораторії, віртуальні музеї, форуми для спілкування вчителів, системи менеджменту освіти.

Там, де ви справді найкращі

Як і трансформація шкільної освіти, реформа профосвіти передбачатиме зміну стандартів, ухвалення нового профільного закону «Про професійну (професійно-технічну) освіту», а також оновлення освітнього середовища.

Над оновленням стандартів, освітнього середовища, підвищенням кваліфікації вчителів і майстрів МОН працюватиме спільно з європейськими партнерами, які надають на ці потреби інвестицію 58 мільйонів євро.

Важливим елементом реформи стане розвиток дуальної освіти, в межах якої учень теоретичні знання здобуває у закладі профосвіти, а решту — на виробництві.

Становлення Національної системи кваліфікацій — зведення мосту між ринком праці та освітою. Ця робота триватиме не один рік, а на 2019-й заплановано початок роботи Національного агентства кваліфікацій. Воно має такі основні завдання: акредитація кваліфікаційних сертифікаційних центрів, координація мережі таких центрів, участь у розробленні професійних стандартів, розроблення методики зіставлення професійних і академічних стандартів тощо.

Нещодавно за рішенням уряду створено Національний фонд досліджень, а 2019-го він має розпочати грантову підтримку наукових досліджень і розробок. НФД стане одним із головних кроків реформування системи фінансування науки. У бюджеті вже передбачено понад 260 мільйонів гривень на його роботу.

В університетах почнуть працювати центри колективного користування обладнанням — простори, де науковці зможуть провести потрібні заміри для досліджень на надсучасному обладнанні. Уже створено вісім таких центрів, які почнуть активну роботу 2019-го. Упродовж року буде створено ще чотири. Для цього 2018-го було витрачено 28 мільйонів гривень, а 2019-го буде інвестовано ще 30 мільйонів.

100 мільйонів спрямують на впровадження базового фінансування науки в університетах — механізму, що дасть змогу вишам будувати  довгострокову дослідницьку політику. Це буде довгострокове фінансування розвитку наукових напрямів окремих університетів, що пройдуть атестацію наукової роботи. Особливість у тому, що атестуватимуть не заклад загалом, а саме розвиток наукових напрямів. Тобто довгострокове фінансування науки заклади отримуватимуть саме на ті напрями, де вони найкращі.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»