Незворотне виснаження світових вуглеводневих запасів, зростаюча ціна на енергоносії, проблеми екологічного забруднення навколишнього середовища змушують більшість розвинених країн закладати у свої енергетичні стратегії значне зростання розвитку альтернативної енергетики. 

За даними Міжнародного енергетичного агентства, до 2030 року частка електроенергії, отриманої з альтернативних джерел, збільшиться вдвічі порівняно із сьогоднішніми показниками, які становлять майже 16% від усього виробництва.

У більшості розвинених країн, зокрема у США, Німеччині, Іспанії, Швеції, Данії, Японії, планують довести частку відновлювальних джерел енергії в загальному енергобалансі до 20—50 %. Європейська енергетична комісія вважає, що у 2020-му в Європі п’ята частина енергії вироблятиметься з екологічно безпечних джерел.

Непогані перспективи

У напрямку збільшення частки відновлювальних джерел енергії (ВДЕ)  у загальному балансі виробництва електроенергії рухається й Україна. Так, нещодавно Кабінет Міністрів при ухваленні оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 року врахував пропозицію Держагентства з енергоефективності та енергозбереження і збільшив частку ВДЕ у загальному балансі до 11 % до 2020 року. Про це під час прес - конференції повідомив заступник голови Держагентства Сергій Дубовик. «Тепер ми бачимо, що в енергетичній стратегії закладена та динаміка, яка у нас спостерігається сьогодні. Наші побажання були в повному обсязі враховані», — констатував чиновник.

Затверджена урядом енергостратегія передбачає, що в 2020 році визначена потужність електростанцій на ВДЕ має становити 12 тисяч МВт , з яких 6,8 тисячі МВт припадатиме на великі гідроелектростанції (ГЕС), решта — на малу гідроенергетику, вітер, біомасу, біогаз і сонце. Середній щорічний приріст потужностей електростанцій на ВДЕ (без урахування розвитку великої гідроенергетики ) прогнозується на рівні  500-700 МВт до 2020 року.

Зважаючи на те, що Україна як учасник Європейського енергетичного співтовариства взяла на себе зобов’язання збільшити частку ВДЕ в кінцевому споживанні енергії до 11% до 2020-го, для реалізації цього завдання Держенергоефективності розробило детальний план розвитку відновлювальної енергетики.

Крім того, для реалізації цього плану вже залучено значні кредитні ресурси. «Наша держава отримала від Європейського Союзу 15,6 мільйона євро на впровадження енергоефективних проектів. Це переказ 2-го та 3-го траншів у розмірі 10 мільйонів та 5,6 мільйона євро відповідно, які конвертовано в національну валюту і зберігаються вони на рахунку державного казначейства», —  повідомив пан Дубовик.

Фінансувати-муться кращі проекти

Аби скористатися грошима, виділеними ЄС, агентство розробляє зміни до Державної цільової економічної програми з енергоефективності та розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010—2015 роки. Нині, за словами фахівця, спільно з регіонами вже підготовлено 490 проектних пропозицій на загальну суму майже 1,3 мільярда гривень, які передбачається реалізувати в рамках програми. Проте, через нестачу коштів із загального числа будуть відібрані ті, які мають найбільшу економічну вигоду.

Заступник голови агентства також сказав, що загалом Україна у поточному році в рамках Державної цільової економічної програми направить на впровадження енергоефективних проектів майже 500 мільйонів гривень, з яких 324,8 мільйона гривень надав Європейський Союз (перший транш). Загалом з 2010 року по перше півріччя 2013-го реалізовано близько 18 тисяч проектів з енергоефективності та енергозбереження. Завдяки цьому за вказаний період Україна зекономила майже 5,7 мільярда куб. м газу.

Збільшились і потужності об’єктів відновлювальної енергетики, які працюють за «зеленим» тарифом. На 1 січня 2014 року визначена потужність таких об’єктів становила 1,2 ГВт. Торік додалося 539,1 МВт, що на 50,6% більше за потужність, введену в експлуатацію у 2012-му. Все це дало змогу  в минулому році виробити понад 1,5 мільярда кВт/год. «зеленої» енергії (без урахування великих ГЕС).

Отже, енергоефективність в країні поліпшується і має непогані перспективи. Цей процес триватиме і надалі, оскільки на нього є об’єктивний попит з боку ринку, помножений на урядові плани. Будемо сподіватися, що цьому не завадять політичні пертурбації або якісь форс-мажорні чинники. А значить, вже через кілька років Україна буде більш «зеленою» державою, ніж сьогодні.

КОМЕНТАР

Вільні кошти  від сонця і вітру

Вадим ЗІНЧЕНКО, 
незалежний експерт з енергетичних питань:

 — Наприкінці січня Міненерговугілля оголосило, що торік Україна скоротила споживання природного газу на 4,4 мільярда куб. м. Такого показника вдалося досягти завдяки спільним зусиллям держави і приватного сектору в запровадженні енергозберігаючих програм. Причина — дорожнеча імпортного газу. Безперечно, досягнута оптимізація газоспоживання — лише початок на шляху енергозаощадження. Наша країна щорічно споживає майже 210 мільйонів тонн умовного палива (у. п.) і за цим показником належить до енергодефіцитних. Сьогодні Україна самостійно покриває потреби в енергоресурсах приблизно на 53%, у тому числі імпортує близько 60% природного газу, 85% сирої нафти і нафтопродуктів.

Водночас у держави є достатній потенціал для зниження енергоспоживання,  воно може бути зменшене на 42—48%. Найбільші можливості для енергозбереження в промисловості (на 38%), у комунальній сфері (30%) і безпосередньо в ПЕК (17%). В останній редакції Енергетичної стратегії України до 2030 р. Кабмін поставив завдання наполовину скоротити енергоспоживання в країні, що коштуватиме не менше 24 мільярдів доларів США. Зокрема до 2015—2017 років енергоємність ВВП повинна бути знижена щодо 1990-го на 20% (або на 108 млн т у.п.), а частка відновлюваних енергоресурсів у структурі споживання  значно збільшена. Вивільнені кошти можна буде направити на модернізацію інших галузей економіки.