Якщо помилково пробили чек
У разі скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку реєстрація видачі коштів здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
Проте якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків, дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача». При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
У разі якщо сума коштів, виданих під час повернення товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В ньому необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Такий самий акт складається і під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.
Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності в суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюють на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.
Суб’єкти господарювання зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Перевезення на митну територію України домашніх тварин
Вимоги до перевезення тварин авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом встановлено Правилами транспортування тварин, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 р. №1402.
Крім того, відповідно до статті 375 Митного кодексу України, домашні тварини, що ввозять громадяни на митну територію України, підлягають письмовому декларуванню та застосуванню до них заходів контролю, визначених законом.
Письмове декларування домашніх тварин здійснюється з використанням митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 р. №431.
Відповідно до Переліку товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, живі тварини підлягають ветеринарно-санітарному контролю.
Також слід зазначити, у разі ввезення на територію України живих тварин вони повинні походити з країн або зон, які є вільними від хвороб, що підлягають повідомленню, або у випадках, рекомендованих Міжнародним епізоотичним бюро (Всесвітньою організацією охорони здоров’я тварин), — із зон з низьким рівнем присутності хвороби, що підлягає повідомленню, в межах країни походження та не транспортуватися через територію, щодо якої існують обмеження, підтверджені відповідною міжнародною організацією або ветеринарною адміністрацією країни походження чи транзиту.
Оподаткування лікарняних військовим збором
Виплати фізичним особам у вигляді допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (лікарняні) здійснюються відповідно до норм Закону України від 18.01.2011 р. №2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі — Закон №2240), яким визначено правові підстави для отримання такої допомоги, умови надання, тривалість та розміри виплат.
Статтею 1 Закону №2240 визначено, що загально?обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати внаслідок тимчасової втрати працездатності за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем.
Право на матеріальне забезпечення за загально?обов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають зокрема застраховані особи, які працюють на умовах трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи, якщо інше не передбачено законодавством (ст. 4, 6 Закону №2240).
Статтею 35 Закону №2240 встановлено, що допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати, у разі настання в неї одного зі страхових випадків, визначених вказаною статтею.
Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачує фонд застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності, незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право зокрема на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності (абз. 2 ст. 2 Кодексу законів про працю).
Отже, виплати за листками непрацездатності (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю) з метою оподаткування військовим збором прирівнюються до заробітної плати.
Головне управління ДФС у м. Києві