«У кризовій ситуації люди шукають інформацію, на яку можуть спиратися. Утім, нині, в часи соціальних медіа, є спроби використовувати страхи і просувати теорію змови. Дуже важливо боротися з цим у період пандемії. Немає простих відповідей на ці питання. Та я переконана, що хороший журналіст може і повинен бути союзником у протистоянні дезінформації», — висловила упевненість у вступному слові одна з гостей заходу старша координаторка програм Координатора проєктів ОБСЄ в Україні Карін Рьольке.
Під час відкриття цьогорічного Донбас Медіа Форуму його гості та учасники відзначили актуальність і важливість системної роботи цього зібрання для всієї журналістської спільноти. А за словами голови Представництва ЄС в Україні Матті Маасікаса, проведення форуму за кілька днів після Всесвітнього тижня медійної та інформаційної грамотності символічне і потрібне для підвищення медіаграмотності українців, особливо в умовах тривалої гібридної війни.
Безпечний майданчик для обговорення проблем медіа
Перший Донбас Медіа Форум відбувся у Києві 2015 року. З ініціативою його проведення вийшли журналісти, які змушені були ви-їхати з окупованих збройними формуваннями Росії територій Донецької та Луганської областей. Тоді до них долучилися колеги з інших регіонів України та країн, які так само переймаються тематикою гібридної війни та надзвичайно важкою ситуацією на прифронтовому Донбасі.
Досі добре пам’ятаю, як на початку 2015-го один із прихильників «рускава міра» у приватній розмові зловтішно малював перспективи того, що журналісти, які виїхали з Донецька, Горлівки, Єнакієвого та інших населених пунктів краю, опинилися на творчому узбіччі. Мовляв, усі ми відтепер розрізнені, нікому не потрібні, а тому не зможемо працювати за фахом, отже і брати участь в інформаційній війні, розпочатій Кремлем задовго до анексії Криму та окупації територій Донбасу.
Проте насправді все було навпаки. Журналісти Донбасу змогли не тільки налагодити комунікації, знов об’єднатися, а й невдовзі долучили до тісної співпраці чимало колег з різних куточків світу.
Підтвердженням цього став і вже сьомий ДМФ, що з огляду на ситуацію з пандемією COVID-19 вдруге відбувся в онлайн-форматі. Уже традиційно участь у ньому взяли працівники редакцій та медіаменеджери з Донбасу, інших регіонів України та різних країн. Відбулися 14 тематичних дискусій у студії в Києві та регіональна в теперішньому адміністративному центрі Донеччини Краматорську. Усього до роботи ДМФ у змішаному форматі онлайн та токшоу долучилися понад 100 осіб, а кількість переглядів онлайн-трансляцій перевищила 28 тисяч.
Донбас Медіа Форум, як і раніше, підтвердив репутацію проєкту та майданчика для обговорення нагальних проблем у медійному середовищі, що втілює в життя практику безпечного діалогу. Тобто тут гарантують можливість обмінюватися думками чи досвідом у цілковитій безпеці. Така практика, зрозуміло, разюче відрізняється від реалій ОРДЛО і Криму, де вже понад сім років наші колеги й усі люди мають великі проблеми зі свободою висловлювань. Форум позбавлений нерідко провокованого соціальними мережами стилю спілкування, коли підтримується свідома агресія та брутальне цькування журналістів, які готують матеріали на важливі політичні чи соціальні теми.
На користь свободи слова та демократії
Цьогорічний ДМФ запропонував учасникам такі головні напрями всіх дискусій.
По-перше, відповідальність перед аудиторією: що потрібно зробити журналістській спільноті, щоб набувати нових аудиторій або повернути недавно втрачені.
По-друге, відповідальність колег перед спільнотою: які зміни слід розпочати всередині професійної спільноти або в медіагалузі України загалом і зоні проведення ООС зокрема.
По-третє, варіанти способів доставки напрацьованого досвіду різних медіаколективів новим учасникам ринку та медіагравцям, можливість передавати цей досвід тим, хто веде медіадіяльність на не підконтрольних Україні територіях.
По-четверте, створення ефективної навігації за наявними можливостями самоосвіти у галузях дизайну, відео, програмування, управління колективом та ініціативними групами.
Важливість і значення запропонованих для обговорення тем і напрямів підтримав заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко.
«Якщо рівень відповідальності журналістів перед аудиторією та одне перед одним зростатиме, це, безперечно, піде на користь свободі слова та демократії. Саморегулювання та об’єднання — не менш важлива тема, в якій, на жаль, мало прогресу. Нам у міністерстві дуже хочеться, щоб були потужні об’єднання журналістів, які мають так само потужне саморегулювання, оскільки це істотно зменшує потреби держави втручатися в якісь подібні відносини та встановлювати закони», — висловив він бачення цієї проблематики.
Учасники ДМФ мали змогу обмінятися думками і обговорити багато проблем, які турбують працівників вітчизняних медіа. Серед них такі: безпека журналістів-розслідувачів; поширення дезінформації та пропаганди через соціальні мережі; зміни у медіаландшафті сходу України; поляризація в суспільстві; регуляції держави та саморегуляція у спільноті; перипетії довкола проєкту закону «Про медіа»; журналістика в екзилі: досвід Латинської Америки, Білорусі та України; висвітлення ситуації довкола виборів у 18 громадах Донецької та Луганської областей; фінансові моделі для регіональних ЗМІ; межі між журналістикою і комунікаціями; загрози свободі слова.
Створення свого часу Донбас Медіа Форуму та його діяльність упродовж семи років стали очевидним підтвердженням того, що журналісти найбільш потерпілого від війни регіону Донбасу залишаються на передньому краї інформаційної війни, ставлячи заслін токсичній ворожій пропаганді.
«Наша спільнота журналістів, яка турбується про себе, — вже цінність у цьому світі. Це ми усвідомили за весь той час, що проводимо форум, у межах якого і будується спільнота тих, хто поважає одне одного, готовий слухати та розуміти. Саме це я та мої колеги найдужче цінуємо в ДМФ», — каже журналіст — вимушений переселенець з Донецька, один із засновників форуму Олексій Мацука.