ЄВРОДЕМОКРАТІЯ

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила критичну резолюцію щодо стану демократії та прав людини в Росії. Україна на черзі?
 

На осінній сесії ПАРЄ, яка триває у Страсбурзі, питання України на офіційному рівні не розглядатиметься. Натомість уся увага євродепутатів була прикута до звіту Моніторингового комітету ПАРЄ, який ліг в основу резолюції по Росії.

Бурхлива реакція Москви

Її підготував швейцарський депутат Андреас Гросс. А головний висновок: у Росії окреслилися тривожні тенденції до згортання свободи слова, плюралізму і демократії, у зв’язку з чим висувається пропозиція залишити РФ під моніторингом ПАРЄ. Гострий тон цього документа (а подібних резолюцій щодо Росії ПАРЄ не приймала вже близько семи років) образив російських депутатів. У зв’язку з цим свій виступ на відкритті ПАРЄ і візит до Страсбурга демонстративно скасував спікер Держдуми Сергій Наришкін. Дехто з російських депутатів запропонував взагалі припинити співпрацю Росії з РЄ, називаючи ПАРЄ «малозначущим міжпарламентським органом, про який не знає 99 відсотків європейців».

Така бурхлива реакція Москви дещо налякала Президента ПАРЄ Жан-Клода Міньйона, який на прес-конференції у Страсбурзі заявив, що необхідно шукати нові способи ведення «діалогу з нашими російськими колегами і друзями». Проте, якщо на захист Жан-Клода Міньйона Росія може розраховувати і в майбутньому (Франція, чиїм представником є нинішній Президент ПАРЄ, вважає своїм єдиним близьким партнером на пострадянському просторі лише Росію), то Україні на заступництво серед високих чиновників Ради Європи сподіватися марно. А все вказує на те, що на січневій сесії подібну за змістом резолюцію буде адресовано Києву. До речі, Андреас Гросс очолює делегацію спостерігачів ПАРЄ для проведення передвиборчого моніторингу та оцінки ходу виборчої кампанії в Україні. Тиждень тому він побував із візитом у Києві і в одному зі своїх інтерв’ю заявив про те, що, на його погляд, ситуація з демократією і свободою слова в Україні навіть гірша, ніж в Росії, і він має серйозні сумніви, що офіційна українська влада проведе прозорі та чесні вибори.

Сьогодні на сесії ПАРЄ Україна отримає ще один недвозначний натяк на те, що Рада Європи не має наміру міняти свою позицію з приводу справи Юлії Тимошенко. Комітет з правових питань та прав людини ПАРЄ підготував проект резолюції, в якій чітко виписані критерії визначення «політичний в’язень». Кореспонденту «УК» вдалося поспілкуватися з генеральним секретарем ПАРЄ Войцехом Савіцкі, який пояснив, що в ході цих дебатів ітиметься лише про саме визначення, а не про факти політичних ув’язнень у конкретних країнах. «Хоча цілком імовірно, що хтось із депутатів і згадає прізвища Тимошенко та Луценка», — сказав він. Нагадаємо, що кілька місяців тому у своїй заяві Моніторинговий комітет вказував на те, що членів української опозиції, проти яких порушені кримінальні справи, варто вважати політичними ув’язненими. Проте на момент оприлюднення цієї заяви Рада Європи ще не мала у своєму розпорядженні офіційного документа, який давав би визначення і критерії цього терміна. Але вже сьогодні такий документ з’явиться.

Делегати притримують емоції

Нинішню сесію ПАРЄ можна вважати сесією тимчасового, але оманливого перемир’я між Києвом і Страсбургом. Українські депутати з головою поринули в останні тижні передвиборчої агітації (тому й наша делегація в ПАРЄ цього разу приїхала малочисельна). А європейські парламентарії вирішили поки що притримати емоції і не поспішати з висновками до парламентських виборів в Україні. «Ми не чекатимемо січневої сесії ПАРЄ для того, щоб обговорити результати ваших виборів, — сказав Войцех Савіцкі. — У січні вже буде пізно про це згадувати. Радше, свою думку про хід та результати виборів РЄ оприлюднить на початку листопада, під час виїзного засідання Комітету міністрів, яке пройде в Андоррі».