Член-кореспондент
Національної академії педагогічних наук
Ольга ЯРОШЕНКО
Незабутня мить, враження від якої дуже багато людей пам’ятають усе життя: новий підручник у руках напередодні 1 вересня! Його розглядають, гортають, йому радіють. Цього року щасливих зустрічей буде особливо багато у п’ятикласників. Вони розпочнуть навчання за новими підручниками з усіх предметів. Чим це зумовлено, що нового в підручнику зокрема природознавства? Зрештою, хто і як творить фундамент, на якому учні зводитимуть будівлю власних знань? Ці та інші таємниці на прохання «УК» розкриває автор багатьох підручників професор Ольга Ярошенко.
— Ольго Григорівно, для учнів і вчителів завершилися канікули. А ось ваші колеги стверджують, що ви відпочинку не знали. Чому?
— Є такий вислів: «Військові статути пишуться кров’ю». Підручники творяться не лише знаннями, досвідом, бажанням дохідливо роз’яснити дітям найскладніше, а й власним здоров’ям. Бо все треба встигнути у вільний від основного заняття час, у вихідні та під час відпустки. Але цей творчий процес так захоплює, що про себе забуваєш. Це той випадок, коли робота стає життям.
Робота над підручником — це осмислення та узагальнення набутого теоретичного і практичного досвіду. Життя на місці не стоїть, тому підручники потребують оновлення.
.jpg)
— Ви один з небагатьох член-кореспондентів НАПН, що активно поєднують роботу в школі з викладанням в університеті й науковою діяльністю. Сплав такого досвіду допомагає в написанні підручника?
— Безперечно. Людина, яка працює у школі, знає запити і можливості дітей, потреби вчителя. Тож автор послуговується не голою теорією, а реаліями життя. Тому робота у школі — своєрідна лабораторія, в якій професор-педагог не лише віддає себе дітям, а й перевіряє практичну ефективність свого наукового доробку. Це потрібно не тільки для роботи над підручником, а й у спілкуванні з майбутніми вчителями. Професор має знати, до чого слід готувати студентів.
— У вашому активі майже десять підручників. Скільки новинок побачило світ до нинішнього першовересня?
— Є підручники, книга для вчителів, навчально-методичні комплекти, до яких входять робочий зошит учня, зошити для контрольних і практичних занять. Підручники вийшли державним коштом, рекомендовані Міносвіти і видані не лише українською, а й мовами національних меншин: російською, кримськотатарською, польською, угорською та румунською.
— Зміни в навчальних програмах — своєрідний сигнал, щоб заявити про свою готовність працювати на якісно вищому рівні. Чи не так?
— У листопаді 2011-го прийнято нові стандарти базової і повної середньої освіти. Цього року нова навчальна програма починає втілюватися в основній школі (5—9 класи). Її вимогам мають відповідати нові підручники. Щоб підготувати такі, міністерство оголошувало конкурс.
— І ви перемогли у природознавстві?
— Так.
— Гортаючи ваш підручник з цього предмета, переконуєшся, що члени конкурсної комісії зробили правильний вибір. Книжка приваблива і змістовна, навіть у дорослої людини пробуджує бажання дізнатися більше про довкілля. Матеріал викладено стисло, зрозуміло, в логічній послідовності. Тож учень може плідно працювати і на уроці, і вдома.
— Спасибі, що це ви відчули. Досягти такого ефекту було непросто. Раніше природознавство вивчали у 5 і 6 класах. Тепер — лише у п’ятому. Отож за рік дитина має засвоїти вдвічі більше. Щоб це вдалося, її слід зацікавити і водночас не перевантажувати. Думаю, золоту середину вдалося знайти.
— За рахунок чого?
— Композиції самого підручника. Працювала я не сама, а в творчій співдружності з досвідченими Володимиром Баштовим, Валентиною Бойко, Тетяною Коршевнюк. Вони мають практичний досвід роботи у школі, зарекомендували себе як учені-методисти.
Ми спільно зробили наголос на реалізацію компетентного підходу, роботи в групах, впровадження дослідницьких методів. Тож кожному параграфу передує повідомлення, чим допоможе в житті його засвоєння. Учень має усвідомлювати, що навчається не для оцінки, не для батьків чи педагога. Добіркою рубрик підручник закликає дітей бути дослідниками і захисниками природи.
— Тобто йдеться не лише про навчання у класі, а й за його межами?
— Саме так. Дитина повинна вміти застосовувати знання на практиці, накопичувати їх і постійно оновлювати. Водночас ми підводимо учнів до того, що природознавство — крок до вивчення у старших класах астрономії, біології, географії, фізики та хімії.
— Уже довелося чути думку, що такий підручник значно полегшує роботу вчителя.
— Так, він допомагає йому ефективно організувати урок. Водночас вимагає глибших знань, вміння проводити дослідницьку роботу, організовувати і спрямовувати діяльність учнів на спостереження за природою. Тобто викладач природничих дисциплін повинен володіти інтегрованими знаннями.
Підручник побудовано на українознавчому матеріалі. А це дає вчителеві змогу всебічно спрямовувати дітей на пізнання рідного краю.
— Водночас ви, мабуть, погодитеся, що у школах бракує кваліфікованих вчителів природознавства. Нерідко цей предмет викладають ті, кому не вистачає навантаження за профілем.
— На жаль, це так. Проблема в тому, що педагогів-природознавців університети готують дуже мало. Тому нині, коли стали чинними нові стандарти базової і повної середньої освіти, а роль природничих дисциплін зростає, доцільно було б організувати перепідготовку вчителів природознавства, а також більше навчати їх в університетах.
— Ви були головою державної екзаменаційної комісії на випуску вчителів хімії та природознавства у Вінницькому державному педагогічному університеті імені М. Коцюбинського. З яким враженням повернулись у столицю?
— Рівень підготовки молодих педагогів відповідає сучасним вимогам. Вони здатні втілювати нові стандарти базової і повної середньої освіти. Головне, щоб усі знайшли своє місце у школах, закріпилися там. Значною мірою це залежатиме від того, якою увагою і підтримкою оточать молоде поповнення освітянського цеху. А вона повинна бути, бо майбутнє держави починається у школі. Без добре підготовлених фахово і морально молодих нам не здолати екологічних негараздів, що загрожують планеті. З вивчення природознавства, вміння використовувати набуті знання в житті й розпочинається її очищення. Тож місія цього предмета надзвичайна.
Микола ПЕТРУШЕНКО, «Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Ольга ЯРОШЕНКО. Народилася в селі Харсіки Полтавської області. Закінчила Полтавський державний педагогічний інститут.
Працювала вчителем у школі й у Науково-дослідному інституті педагогіки. З 1990 року працює у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова. Одноосібно й у складі авторських колективів розробляла стандарти, тести, концепції та критерії оцінювання знань школярів з хімії та природознавства. Була головою першого Всеукраїнського конкурсу «Учитель року».
Доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН. Заслужений працівник освіти. Підготувала 18 кандидатів наук. Автор багатьох підручників для школярів та посібників для вчителів.