Сусідню Польщу відвідав віцепрем’єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков. За два дні він провів низку важливих зустрічей з польськими колегами, переважно щодо економічного співробітництва між Києвом та Варшавою. Розмовляємо з паном Резніковим про результати візиту й про інші нагальні проблеми.

Польща може стати другим торговельним партнером України

— Олексію Юрійовичу, перед візитом до Польщі ви заявляли, що головна мета поїздки до Варшави — домовитися щодо засідання українсько-польської Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва, яка вже не збиралася кілька років. Яких домовленостей досягнуто?

— Нам з віцепрем’єр-міністром Польщі Ярославом Говіном вдалося погодити дату засідання спільної комісії: воно відбудеться 31 березня — 1 квітня 2021 року. Напередодні засідання плануємо в онлайн-режимі провести зустріч окремих робочих груп. Комісія не збиралася чотири роки, а тому сьогоднішня домовленість є прогресом. Україна буде приймаючою стороною, засідання проведемо в Києві. Імовірно, якась його частина відбудеться в реальному режимі, а щось — онлайн. У будь-якому разі, сподіваюся, мій польський колега приїде до Києва особисто.

— Які цілі стоятимуть перед комісією, на яких напрямках вестиметься робота?

— Ідеться про максимальне зближення позицій профільних відомств та міністерств, аби покращити бізнес-контакти між нашими країнами. Нагадаю, що для Польщі Україна є 16-м торговельним партнером у світі, а для України Польща — 3-м, але за результатами 2020 року має всі шанси вийти на друге місце. Польська економіка дуже гнучка, навіть незважаючи на коронавірусні випробування. І нам потрібно це використовувати для нарощування обсягів взаємної торгівлі. Працюємо над запровадженням спільного митного та прикордонного контролю, а також у транспортній сфері. Вважаю, що у нас гарні перспективи.

У Польщі немає подвійного тлумачення подій на Донбасі і Криму

— Ви провели зустрічі, зокрема, в Міністерстві розвитку, МЗС, канцелярії президента, Бюро нацбезпеки Польщі та парламенті країни. Як ви їх оцінюєте, чи прозвучали якісь нові пропозиції щодо співпраці?

— Загальна тональність й атмосфера перемовин була теплою, дружньою і солідарною щодо України. Хотів би звернути увагу, що всі, з ким я зустрічався, чітко висловлювали підтримку Україні в протидії російській агресії, відновленні територіальної цілісності та суверенітету нашої держави. Приємно констатувати, що у Варшаві є абсолютне розуміння того, що між Росією та Україною є конфлікт — тривають воєнні дії на Донбасі, окупація Криму. У Польщі немає жодного іншого тлумачення. Це дуже важливий для нас сигнал, особливо в контексті того, що наступного року Польща головуватиме в ОБСЄ. Є таке поняття, як «трійка», коли деякі питання вирішують колишній, чинний та майбутній головуючий. Тому польський голос уже звучить, і це дуже важливо. Є підтримка України і щире бажання нам допомогти. Усі розуміють, що безпекові питання є спільними, і що війна, яка триває на сході України, — це війна на сході Європи.

— Президент Зеленський запросив польського колегу Анджея Дуду для участі в Кримській платформі. Чи можна очікувати на візит президента Польщі у серпні в Україну?

— Так, я передав запрошення панові президенту взяти участь у саміті Кримської платформи та в заходах з нагоди відзначення 30-річчя Незалежності України. У свою чергу, польська сторона запросила Президента України Володимира Зеленського взяти участь у заходах з відзначення 230-ї річниці Конституції Польщі. Я також поновив запрошення прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля голові Ради міністрів Польщі Матеушу Моравецькому відвідати Україну. З боку українського прем’єра також є бажання відвідати Польщу. Тобто ця зустріч прем’єрів може відбутися в Україні, в Польщі, або, скажімо, на спільному кордоні. Хорошим приводом зустрітися й поспілкуватися може бути передача Польщею Україні вакцини.

Потрібні нові формати переговорів стосовно Донбасу

— Торік глави МЗС України, Польщі та Литви започаткували об’єднання — Люблінський трикутник. Цей майданчик уже використовується на рівні МЗС, РНБО обох країн. Чи є перспектива його розширення на інші інституції? Якою є перспектива долучення України до регіональних міждержавних об’єднань?

— Так. З польської сторони пролунала ідея підвищити рівень зустрічей у рамках Люблінського трикутника. Наприклад, після зустрічі міністрів закордонних справ у такому ж форматі могли б зустрітися президенти трьох країн.

Ми також обговорювали можливість співпраці в рамках ініціативи «Тримор’я». Хоча це об’єднання країн Євросоюзу, польська сторона не має застережень щодо участі України в статусі партнера цієї ініціативи. Адже вона стосується й питання безпеки судноплавства в Чорному морі, де Україна має відповідний досвід. Це буде корисно для всіх країн.

— Президент Зеленський у нещодавньому інтерв’ю для телепрограми Axios на платформі HBO заявив, що варто подумати про можливість створення ще одного формату переговорів стосовно Донбасу, окрім Нормандського, із залученням США. Свого часу Польща також хотіла бути учасником переговорів, наприклад у рамках ЄС. Якими, на вашу думку, як учасника ТКГ, є перспективи створення нового формату і чи Росія на це могла б погодитися?

— Політика і дипломатія — це мистецтво можливого. Тому ми точно зацікавлені й маємо рухатися в напрямку створення додаткових альянсів, які б могли принести нам користь із точки зору завершення війни. На жаль, зараз треба чесно констатувати, що попри всі спроби допомоги з боку наших партнерів — Франції й Німеччини — у рамках Нормандського формату, за шість років ця війна не завершилася. Хоча ті ж самі Мінські угоди, які були прописані завдяки зусиллям лідерів Нормандського формату, мали завершитися їх виконанням 31 грудня 2015 року. Цей термін сплив. І хоч що б там казали в Російській Федерації й хоч як би це їх дратувало, але питання модернізації Мінських угод є очевидним. Крім того, дивитися, хто ще може принести користь таким перемовинам. Тому участь США за нової президентської адміністрації, враховуючи певні зобов’язання за Будапештським меморандумом, а також Польщі, яка незабаром головуватиме в ОБСЄ, може спонукати Росію сісти за стіл переговорів і вести перемовини в інтересах миру — і врешті домовитися, а не просто блокувати всі процеси. А саме це зараз робить Росія в Нормандському форматі та в форматі Мінських консультацій, весь час щось придумуючи, аби тільки не домовитися.

Україна й Польща потребують угоди про міграцію

— Економічна складова співпраці України й Польщі була основною під час вашого візиту. На розв’язанні яких проблем ви зосереджувалися — на кордоні, митниці, боротьбі з корупцією?

— По-перше, нам потрібно створити можливості спільного прикордонно-митного контролю на українсько-польській ділянці державного кордону. Це зменшить контрабандні потоки і, відповідно, покращить оподаткування й надходження коштів до бюджетів обох країн. Обмін інформацією між митними та прикордонними органами обох країн матиме позитивний вплив на ситуацію, мінімізуючи десь на 60% ці контрабандні перетини. У цьому зацікавлені обидві сторони. Я сподіваюся, нам вдасться організувати спільну зустріч у форматі 2+2 — керівників нашої митної і прикордонної служб з візаві з польської сторони. Вони можуть спільно відвідати кордон і подивитися, як організувати пункти спільного контролю та налагодити обмін інформацією.

Ще однією глобальною справою, про яку я говорив польським колегам, є завершення розробки стратегії зі створення на підконтрольній Україні частині Донецької та Луганської областей територій пріоритетного розвитку. Ідеться про забезпечення умов, завдяки яким ми зможемо залучати інвесторів, збільшити кількість робочих місць і надходжень до бюджету, що покращить рівень життя на цих територіях. Польський бізнес має досвід, у Польщі добре розвинений малий і середній бізнес. Цей досвід може бути імплементований на сході України, посприяє з інвестиціями. Якщо туди прийде український, польський бізнес, то згодом — й іспанський, французький, німецький тощо.

— У Польщі проживає і працює багато українців. Чи порушували ви питання соціального захисту українців?

— Так, це питання обговорювалося. Зокрема щодо розробки й укладення угоди про працевлаштування та міграцію. Ми не заглиблювалися в деталі, оскільки цим займатимуться фахівці, але зійшлися на тому, що така угода потрібна.

— Чи обговорювали надання Україні вакцини проти COVID-19?

— Кожна країна ЄС мала можливість за відповідними квотами закупити вакцину за непоганою ціною. Польща дала можливість Україні купити певну кількість доз у рамках своєї квоти. Ми вдячні польській стороні за підтримку.

Правова позиція РНБО у справі проросійських каналів є потужною

— У результаті рішення РНБО України мовлення на цифрових платформах припинили три проросійські телеканали. Прокоментуйте це…

— Було ухвалено рішення парламенту минулої каденції, вела відповідну роботу СБУ, відоме колегіальне рішення РНБО, і указ Президента, за Конституцією, закріпив це рішення, тобто надав йому легітимізації.

На сьогодні будь-хто може спробувати оскаржити це рішення, але мені здається, що правова позиція РНБО потужна. Звісно, вона може не подобатися комусь, і вестиметься дискусія.

Правова доктрина передбачає застосування запобіжних заходів, причому моментально, якщо вважається, що неможливо захистити право, яке порушується. У даному випадку, згідно з Конституцією України, РНБО має право ухвалювати запобіжні заходи, а Президент — вводити їх у дію, якщо вважає, що є загроза національній безпеці. Санкції і є запровадженням таких запобіжних заходів. Це не якийсь український винахід, а відомий у світі інструмент, який, зокрема, вже шість років застосовується до Російської Федерації та її представників.

— Українські депутати ухвалили закон про народовладдя через всеукраїнський референдум. Чи варто, на ваш погляд, виносити на референдум питання, що стосуються тимчасово окупованих територій?

— Я не вважаю, що зараз на часі обговорювати питання окупованого Донбасу на референдумі, оскільки триває гаряча фаза, є багато спекуляцій з цього приводу, пропаганди, яка лунає з сусідньої країни.

На референдум можна виносити питання, які потребують більш спокійного, холодного аналізу й ухвалення рішення. Усе, що може розколоти суспільство, не потрібно виносити на референдум. Це ризикована історія, адже може ще більше поглибити розкол.

— У ЗМІ з’явилася інформація про початок вакцинації на тимчасово окупованих територіях.

— Я чув ці чутки. Не факт, що це правда. У будь-якому разі, якщо російська влада на українській території, без нашої згоди проводить якісь випробування на людях невідомої і несертифікованої в нас вакцини, це є порушенням українських законів. Вони наражають населення України на ризик і нестимуть за це відповідальність. Але головне, що таким чином вони ще раз підтверджують наявність контролю з боку Росії на цих окупованих територіях. І цим ми обов’язково скористаємося в усіх міжнародних судових інстанціях.

— Чи буде відновлено пряме фінансування кримськотатарського каналу ATR?

— Є закон про Державний бюджет, у якому написано, що Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на фінансування ЗМІ, які мовлять на окупованих територіях, виділяється на всіх 50 млн гривень на конкурсних засадах відповідно до законодавства, що регулює публічні закупівлі.

Немає на сьогодні рядка бюджету про пряме фінансування. Тому питання — не до мене, а до нової редакції закону про бюджет. Адже в минулі роки був прямий запис про фінансування приватної компанії «Атлант-Ф», яка є власником каналу ATR, а цього року такого запису немає.

На сайті нашого міністерства опубліковано офіційну інформацію про те, що ми проводитимемо процедури, які відповідають українському закону. Я не бачу жодних проблем, щоб телеканал узяв участь у конкурсі. У мене немає сумніву, що ATR, як єдиний мовник кримськотатарською мовою, переможе й отримає частину цих коштів. До речі, зацікавленість в участі у конкурсі вже виявили також Радіо «Крим. Реалії», Громадське радіо, Чорноморська ТРК, Вільне радіо, ТРК «Донбас онлайн» та низка ЗМІ, що здійснюють мовлення на тимчасово окуповані території Донеччини й Луганщини та Криму. Наприклад, та ж «Чорноморка» так само, як і ATR, була змушена виїхати з Криму, відновила роботу й здійснює мовлення на тимчасово окуповану територію.

До речі, на моїй зустрічі з віцемаршалком польського Сейму Малгожатою Госевською ми докладно обговорили питання щодо фінансування ATR. І моя співрозмовниця запропонувала ідею звернутися до міжнародних партнерів України з проханням про надання фінансової підтримки телеканалу. Я вже підписав та надіслав на адресу низки країн власне звернення з проханням розглянути можливість фінансової підтримки ATR. Направляємо відповідні листи до посольств.

Не забуваймо й про те, що саме Мінреінтеграції стало ініціатором проєкту Концепції розвитку та популяризації кримськотатарської мови на період до 2032 року. Проєкт концепції було підготовлено після попередніх консультацій з органами влади, експертами НАН України, освітянами, Меджлісом кримськотатарського народу, представниками медіа, неурядових організацій та окремими експертами, у тому числі на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя. Ми спробували підійти до кримськотатарської мови не тільки з точки зору необхідності збереження унікальної спадщини, а як до живої мови, яка має передаватися від покоління до покоління й вирішувати завдання комунікації в сучасному світі.

Також надіслано листи за моїм підписом до Google і Duolingo з проханням інтегрувати кримськотатарську до цих технологічних платформ. Логічною в цьому плані є підтримка розвитку кримськотатарської мови на основі латинської графіки, що абсолютно відповідає міжнародним тенденціям. Ця робота проводитиметься в рамках Міжнародного десятиліття мов корінних народів, впродовж 2022-2032 років. Тому підтримка ATR теж лягає в загальну Концепцію розвитку кримськотатарської мови.

Юрій БАНАХЕВИЧ,
Укрінформ