Масштабна реформа містобудування, ініційована Президентом та Прем’єр- міністром, втілюється в життя, хоч і не надто швидкими темпами. Корупційного монстра — Держархбудінспекцію ліквідовано, а замість неї створено два нові центральні органи виконавчої влади: Державну інспекції містобудування України та Державну сервісну службу містобудування України. У проекті третій — Державне агентство технічного регулювання. Перші два вже розділили функції ДАБІ. За ДІМ закріпили контроль та нагляд, а Держсервісбуд займатиметься дозвільними процедурами. Саме його очільник Олексій БАШКІРОВ розповів в інтерв’ю Укрінформу, що відбувається в будівельній галузі, про нову Єдину державну електронну систему в галузі будівництва та роботу самого Держсервісбуду.
— Пане Олексію, за що відповідатиме Державна сервісна служба містобудування України? На якому вона етапі створення?
— Державна сервісна служба займатиметься передовсім дозвільними та реєстраційними функціями в будівництві. Тобто ми отримуватимемо та реєструватимемо повідомлення про початок виконання робіт, видаватимемо дозволи, прийматимемо в експлуатацію об’єкти будівництва шляхом реєстрації декларацій та видачі сертифікатів.
Якщо раніше Держархбудінспекція зосереджувала всі три напрями: ліцензування, дозвільні функції, контроль та нагляд, — то тепер ці функції розділено. Тобто сервісна служба виконуватиме реєстраційну функцію.
Уже зареєстровано Держсервісбуд як юридичну особу. Подано на розгляд Кабінету Міністрів пропозиції про внесення змін до постанови КМУ щодо граничної чисельності органу. Тобто установа починає роботу, триває реєстрація в податковій інспекції та казначейській службі України. Ми отримали електронні цифрові підписи та печатки. Чекаємо внесення в мережу казначейства. Найближчим часом затверджуватимемо за погодженням з Мінрегіоном структуру апарату та формуватимемо штатний розпис, посадові інструкції тощо.
— Розкажіть, якими будуть ваші перші кроки після запуску.
— Передовсім хочу, щоб цей орган уже запрацював. Першочергове завдання — запустити механізм, оновити систему. Щоб ми змогли якісно та ефективно виконувати свої функції. Тоді вже ставитимемо нові цілі. Але передовсім у кожній області повинна запрацювати сервісна служба. Головне наше завдання — забезпечити якісні й доступні послуги всім учасникам будівельної галузі.
— Скільки людей працюватиме у структурі?
— Готується структура Держсервісбуду на 357 осіб. Заплановано центральний апарат та структурні підрозділи в областях. Кількість співробітників в області залежить від навантаження, тобто кількості документів, які подають у територіальні підрозділи. Ми хочемо, щоб люди мали змогу подати документи, отримати консультацію та якісну послугу на місці.
— Який відсоток співробітників буде переведено до Держсервісбуду з ДАБІ? Як набиратимете нових людей?
— Нових набиратимемо через конкурс, а також за переведенням. Ми плануємо набрати близько 30% співробітників з ДАБІ. Головне, щоб у сервісній службі працювали фахові та порядні співробітники. Ретельно підбиратимемо працівників у дозвільні відділи, щоб там була професійна робота. Жорсткі вимоги будуть до реєстраторів, тих, хто розглядатиме документи.
— Нових людей перевірятимуть на корупційні ризики?
— Авжеж. Для цього є, по-перше, спецперевірка, правоохоронні органи — це безпосередньо їхній профіль роботи. З нашого боку набиратимемо людей найбільш ефективних та фахових.
— У Держсервісбуді будуть територіальні органи?
— Нині розглядають варіант з розміщенням територіальних органів у кожній області. Тобто Держсервісбуд — це одна юридична особа. А тероргани будуть як структурні підрозділи. Це доцільно з точки зору того, що для якісної послуги нам потрібно надавати консультації на місцях для забудовників та інших учасників будівельного ринку. Так зможемо зменшити кількість відмов та зауважень під час заповнення документів.
— А децентралізовані сервісні служби при органах місцевого самоврядування існуватимуть?
— Щодо органів місцевого самоврядування, вони також займатимуться реєстраційними функціями. Один з наших пріоритетів — передача повноважень сервісної служби на місця. Об’єднані територіальні громади перебиратимуть реєстраційні функції сервісної служби, яка реєструватиме та видаватиме дозвільні документи. Це робиться для того, щоб на місці існував повний цикл послуг — від отримання містобудівних умов та обмежень до введення об’єкта в експлуатацію. Наше завдання — здійснити децентралізацію, передати функції, щоб усі учасники будівельної галузі мали змогу на місці швидко отримати якісні адміністративні послуги. Але для цього ще потрібно, щоб в органів на місцях було бажання перебрати на себе реєстраційні функції, бо не всі хочуть їх отримувати. Не всі хочуть брати на себе відповідальність.
Тобто що бачимо зараз? В Україні передано функції на 101 децентралізований орган, а потрібно передати ще понад 1000.
Щодо центрального апарату Держсервісбуду, то він залишиться. Роботу потрібно систематизувати, аналізувати, вдосконалювати. Крім того, необхідно дивитись, як на практиці дотримуються законодавства, виявляти та виправляти недоліки, вносити пропозиції для поліпшення процесу до Мінрегіону тощо. Адже децентралізованим органам передаються тільки реєстраційні функції.
— Як процес видачі дозвільної документації відрізняється від того, що був у ДАБІ?
— Так, відмінність є. Постановою Кабміну від 13 березня 2020 року №218 було затверджено зміни до порядку видачі дозволів та сертифікатів. Головна відмінність — це введення поняття чек-лист. Є чіткий перелік документів, які забудовник повинен подати до центрів надання адмінпослуг, чіткі вимоги, що їх слід дотримуватися під час розгляду документів реєстраторові сервісної служби: відсоток забудови, збереження охоронних зон, забезпеченість об’єкта прибудинковими майданчиками у достатній кількості та майданчиками для паркування автомобілів, використання земельної ділянки за цільовим призначенням. Якщо ці вимоги витримано, забудовник одержує дозвіл і може починати будівництво.
Щодо введення об’єкта в експлуатацію, так само тепер є чек-лист за підсумками виїзного огляду, на підставі якого, згідно з переліком, інспектор перевіряє дотримання вимог містобудівного законодавства і надає довідку, що на об’єкті все виконано згідно з проєктною документацією, будівельними нормами, а відомості в акті готовності достовірні. Це підстава для видачі сертифіката забудовникові.
Крім того, термін розгляду документації скоротився удвічі й становить п’ять робочих днів. Тобто в понеділок документи надійшли до сервісної служби, і до кінця тижня забудовник отримує дозвіл.
— Нині дуже багато скарг, що фактично зупинено роботу з видачі дозволів на початок будівельних робіт і сертифікатів прийняття в експлуатацію. Просто з усіх мас-медіа ллється інформація, що «от рекордно впало». Ви щось можете з цього приводу сказати?
— Нині ще ДАБІ виконує ці функції, тому краще запитати саме у керівників ДАБІ. Щодо об’єктів СС1 реєстрація здійснюється в тому самому порядку, процес не було зупинено, він триває й досі. Є публічний реєстр і відкрита система «прозора ДАБІ», де можна побачити актуальну інформацію про видані документи. Вона працює в режимі реального часу.
— 6 липня експериментально запущено Єдину державну електронну систему в галузі будівництва. Що це означає для Держсервісслужби?
— Це експериментальна система. Її розроблено для того, щоб систематизувати всі відомості, які стосуються будівництва, в одній базі даних. Тобто інформацію про видані містобудівні умови та обмеження, будівельні паспорти, розроблену проєктну документацію, експертні звіти, дозвільні документи, паспорти БТІ та введення об’єктів в експлуатацію. Це зроблено для того, щоб і реєстраторам сервісної служби, й іншим учасникам будівельної галузі було максимально зручно працювати й мати повну інформацію про об’єкти будівництва.
Основні складові цієї системи — Реєстр будівельної діяльності та кабінет забудовника. Користувач зможе подати документи вже в електронному вигляді. Документи підписуються електронним підписом, і система їх перевіряє. Такий підхід зменшує корупційні ризики, забезпечує прозорість і відкритість даних.
Держатель системи — Мінрегіон, розробник — Мінцифри. Сервісна служба буде користувачем. Але ще ДАБІ виконує ці функції й безпосередньо користується системою — до моменту повноцінного початку роботи Держсервісбуду.
— Тобто одні й ті самі документи можна буде подати через ЦНАП і в електронному вигляді?
—Так, буде два варіанти подачі документів: ЦНАП і електронна система. Система автоматично реєструватиме документи і перевірятиме їх. Якщо в документах буде якась помилка, система про це сигналізує і сповіщає посадову особу, яка також виступає як користувач. Тобто йдеться про ті документи, у яких є ризики: саме для цього й потрібна сервісна служба, вона розглядатиме їх і ухвалюватиме рішення про реєстрацію.
— А вона підключена до якихось баз, що фільтрують документи?
— Наскільки мені відомо, система підключена до багатьох реєстрів, щоб якісно перевіряти всі пункти в документах: Реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру атестованих осіб, Реєстру експертних організацій, Публічної кадастрової карти, запровадженого Реєстру містобудівних умов та обмежень, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та ін. Система оброблятиме дані й перевірятиме їх і повідомлятиме про можливі ризики або помилку в документі забудовника. Потім уже посадова особа ухвалює рішення про дотримання поданого документа вимогам порядку.
— Яка ваша роль у цьому процесі, коли система запрацює на постійній основі й можна буде вже послуги отримати через неї? Яка роль Держсервісбуду на цьому етапі?
— Окрім того, що ми реагуватимемо на ризики, які видаватиме система, сервісна служба розглядатиме документи, які подають через ЦНАП. Їх надсилають до Держсервісбуду, потім розглядає посадова особа і приймає рішення про реєстрацію.
— У ДАБІ навколо реєстру і кабінету забудовника було багато скандалів. Навіть віцепрем’єр Михайло Федоров повідомляв про транзитний сервер, через який цим реєстром керували вручну. Візьмімо конкретний випадок: незаконне зведення десятиповерхівки на вулиці Мирній, 2/1, у Києві. Об’єкт нібито через е-кабінет було прийнято в експлуатацію під виглядом об’єкта СС1, хоч він має клас наслідків СС2 чи СС3. Чому таких багів не буде в новій системі? Ви в це вірите?
— По-перше, доопрацювали кабінет забудовника. Він інтегрований в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва. Забудовник може подати свої документи, і їх відфільтрує система. Там буде калькулятор розрахунку класу наслідків, можливість визначення цільового призначення земельної ділянки тощо. Тобто система сама відсіюватиме об’єкти, які не належать до СС1.
Ось як працюватиме кабінет: забудовник заходить у систему під своїм цифровим підписом, подає документи, система їх реєструє. А якщо є помилки в заповненні, система не дасть змоги замовникові отримати документи, доки він не виправить ці помилки.
Щодо скандальної забудови на Подолі й чому таке більше не повториться — відтепер система сама відмовлятиме в таких ситуаціях. Будуть автоматичні перевірки розрахунку класу наслідків, аналізу місця розташування об’єкта, його типу, поверховості тощо. Якщо є ризики, система автоматично надсилає документ на розгляд реєстраторові, і вже він перевіряє документ і приймає рішення. Минулий кабінет не підтримував таких функцій. А тепер сам реєстратор нестиме персональну відповідальність за кожен документ і прийняте ним рішення. Такий підхід мінімізує кількість скарг.
Розробляючи нову систему, повинні були врахувати всі чинник, які в минулому було недопрацьовано.
Зазначу, що такий підхід значно спростить будівництво невеликих об’єктів та індивідуальних будинків. Наприклад, ви хочете побудувати будинок до 500 кв. м. У вас є земельна ділянка, будівельний паспорт, ви можете не виходячи з дому подати повідомлення, і його автоматично буде зареєстровано. Тобто за 10—20 хвилин можна отримати послугу, і вам не потрібно друкувати, їхати або надсилати у ЦНАП. Ви економите свій час.
— Але громадськість турбують більше об’єкти саме СС2 та СС3, які спотворюють території, заважають людям жити, і таких більшість.
— Щодо об’єктів СС2, СС3, то там є автоматична перевірка, умови обмежень, які визначають гранично допустимий відсоток забудови, висотність будівлі, щільність населення, санітарно-охоронні зони, наявність експертизи й інше.
У проєкті закону є дві підстави для відмови: неподання повного переліку документів та недостовірність. Тобто якщо є повний перелік документів: проєкт, експертний звіт, містобудівні умови та обмеження, всі накази, — тобто якщо є всі документи і вони достовірні, то забудовник отримує право на виконання будівельних робіт. За нашою роботою, зокрема виданими дозволами, здійснюватиме нагляд Державна інспекція містобудування України.
— Розкажіть трішки про себе: звідки ви взялися, новий молодий керівник служби?
— Останні п’ять років працював у департаменті ДАБІ Київської області, чотири з них обіймав посаду начальника відділу з дозвільних процедур департаменту ДАБІ у Київської області. У мене кілька повних вищих освіт. Закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, магістр з обліку та аудиту, отримав диплом спеціаліста у Київському національному університеті будівництва та архітектури як інженер-будівельник. Є диплом Інституту інноваційної освіти Київського національного університету будівництва та архітектури, кваліфікація інженер із землеустрою та кадастру. Одружений, маю сина.
Андрій БОГДАНОВ,
Укрінформ
(Повна версія)