Генеральний директор напрямку «Щебінь»
компанії «Лафарж»
Олександр СКРИПНИК

Нині на місці зелених галявин працюють екскаватори і бульдозери. Але через 40–50 років схили знову мають зазеленіти, з’явиться також водойма. Це передбачено проектом рекультивації Майдан-Іспаського кар’єру, який днями урочисто відкрили у Вижницькому районі Чернівецької області. Цей кар’єр — найбільше родовище піщано-гравійної суміші в Європі, а можливо, і в світі. На його базі почав працювати відомий у світі виробник будівельних матеріалів — французька транснаціональна компанія «Лафарж», яка реалізує цей проект спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку.

Символічну стрічку перерізали голова облдержадміністрації області Михайло Папієв та посол Франції в Україні Ален Ремі. Виступаючи з промовою, пан посол нагадав, що саме Лафарж уже багато років поспіль створює щоліта на бетонних берегах Сени тимчасовий піщаний пляж, чим заслужила любов і шану парижан. А що доброго принесе компанія в Україну? І як у нас ведеться іноземному інвестору? Про це ми запитали в генерального директора напрямку «Щебінь» компанії «Лафарж» Олександра СКРИПНИКА.

—  Що нового виробництво дасть чернівчанам?

— Це створення нових робочих місць, залучення на терени області нових технологій, якісні будівельні матеріали, зразок стандартів безпеки і гігієни праці. Зацікавить, мабуть, і оплата праці: компанія стартує з показника середньої зарплати 5 тисяч на місяць — для Чернівецької області, погодьтеся, дуже непогано. Отже — значні відрахування в бюджети всіх рівнів.

—  З якими проблемами і перешкодами ви зіткнулися під час процесу підготовки і введення в експлуатацію майдан-іспаського піщано-гравійного підприємства?

— На жаль, практично на всіх етапах реалізації проекту наша робота супроводжувалася позаплановими перевірками різних контролюючих органів як самого підприємства, так і третіх осіб, задіяних у процесі оформлення дозвільної документації. Це, поза сумнівом, могло б вплинути на роботу самого підприємства. Перевірки проводилися упереджено і необ’єктивно, а їх результати в установленому порядку були визначені такими, що не відповідають законодавству України.

При цьому, оцінюючи ризики від можливих проблем, створених окремими співробітниками уповноважених державних структур, ми були змушені переглядати термін виконання проекту, що призвело до його збільшення більш ніж на два роки.

Нині ми знову змушені констатувати актуальність цієї проблеми. Попри наявність рішення уповноваженого органу про відсутність порушень законодавства у природоохоронній сфері, а також у сфері надрокористування та земельних відносин, було знову розпочато розслідування й перевірки. Предметом перевірок у 2013 році стали ті самі питання, що були розслідувані раніше правоохоронними та контролюючими органами Чернівецької області.

У липні наша компанія спільно із співвласником — ЄБРР — була змушена звернутися до Міжвідомчої комісії з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств з метою захисту наших прав як іноземного інвестора, який сумлінно виконує свої зобов’язання. Сподіваюся, що результати нових перевірок розглянуть відповідні уповноважені органи об’єктивно, й інвестор, який виконав свої зобов’язання в повному обсязі, може розраховувати на підтримку з боку держави і продовжити роботу на об’єкті.

Приємно було сьогодні ще раз почути запевнення голови облдержадміністрації пана Па?пієва про те, що підприємство отримає підтримку з боку влади, і я маю достатні підстави розраховувати на нормалізацію ситуації навколо підприємства.

—  Яким, на ваш погляд, повинен бути механізм ефективного забезпечення рівних конкурентних умов? Що залежить від виробників і що — від органів державної влади?

— Ми вважаємо, що вирішення цього питання має бути комп?лексним. Насамперед, уповноважені органи державної влади повинні об’єктивно оцінити наслідки для навколишнього середовища під час виїмки гравію з русел та вдатися до відповідних заходів у боротьбі з нелегальними виробниками. Впевненості додає сьогоднішня заява пана Папієва про вжиття рішучих заходів у боротьбі з гравійними браконьєрами.

Також потрібно формувати культуру споживачів будівельних матеріалів, які повинні усвідомлювати, що попит на гравій з річок формує дедалі більшу кількість охочих заробити на цьому за рахунок довкілля регіону.

—  За межами України існує думка про незадовільний інвестиційний клімат у нашій країні, в тому числі через проблеми з податковими та митними органами. Як ви оцінюєте взаємодію компанії «Лафарж» із підрозділами Міністерства доходів і зборів?

— Загалом досить позитивно. Значною мірою наша робота експортно орієнтована. І багато в чому наші результати залежать і від чіткої роботи митних органів в частині оформлення вантажів, і від роботи податкових органів, особливо в частині відшкодування ПДВ. Такий приклад. Основна компанія групи «Лафарж Щебінь Україна» — ТОВ «ККНК «Технобуд» — практично від початку введення відшкодування ПДВ в автоматичному режимі відповідала всім вимогам, передбаченим Податковим кодексом України для автоматичного відшкодування ПДВ. Протягом останніх двох років за всіма нашими письмовими зверненнями до Міністерства доходів і зборів, як і безпосередньо до міністра пана Клименка, ми в найкоротший термін отримували відповіді та роз’яснення, що значно полегшило нашу роботу.

Тому можемо сказати тільки слова подяки співробітникам міністерства й особисто міністрові.

—  Чому саме в Іспасі компанія «Лафарж» відкрила своє нове виробництво?

— Саме тут ще в 1991–1992 роках були розвідані і затверджені запаси Майдан-Іспаського родовища піщано-гравійної суміші, яке є одним з найбільших родовищ таких корисних копалин у світі. Враховуючи, що політика компанії «Лафарж» передбачає довгострокову перспективу інвестиційної діяльності, на базі цього родовища і було створено підприємство.

Окремо хочу зазначити, що компанія «Лафарж», піклуючись про підтримання балансу в питаннях екології, збереження рівня запасів і виробництва, інвестувала понад мільйон гривень у розвідку та затвердження запасів корисних копалин на прилеглій до нашого підприємства території. При цьому запаси Майдан-Іспаського-1 родовища перевищують більш ніж у два рази запаси і площу діючого кар’єру.

Олег ЛИСТОПАД,
«Урядовий кур’єр»

ПРЯМА МОВА

Сухі кар’єри потрібні як альтернатива

Володимир БОРЕЙКО,
директор Київського
еколого-культурного центру

— Наша громадська організація вже понад три роки веде боротьбу з браконьєрами, які виймають гравій та пісок з річок. Це явище завдає величезної шкоди довкіллю: знищується все живе у річках, опускається рівень ∂рунтових вод, зростає забрудненість води, нищиться природна фільтрація тощо. Нам часто закидають: а що ви пропонуєте натомість, де брати будівельні матеріали? Коли ми казали про сухі кар’єри, то чули у відповідь про погану якість матеріалу, що його мало, що він дорогий тощо. Сподіваємося, що тепер з’являться в регіоні дешеві і якісні гравій та пісок, і ми зможемо спокійно відбивати закиди захисників гравійних браконьєрів.