Генеральний директор
ДП «Укрметртестстандарт»
Олександр ПІЧУГІН
Цього року виповнилося 110 років із дня заснування державної метрологічної служби. 18 липня 1902-го видатний вчений Дмитро Менделєєв заклав фундамент системи метрологічного забезпечення у царській Росії: за його ініціативою було відкрито Київську повірочну палатку мір та ваг №11, що забезпечувала єдність вимірювань у Київській та Чернігівській губерніях. Нинішній правонаступник тієї організації — ДП «Укрметртестстандарт». Про розвиток та досягнення цього підприємства кореспондентові «Урядового кур’єра» розповів генеральний директор Олександр Пічугін.
На цьому базарі люди купують продукцію, ризикуючи здоров'ям. Фото надане СЗПС Деснянського району
Немає документів — немає покупки
— Олександре Юрійовичу, чи погоджуєтеся з висловом Дмитра Менделєєва «Наука починається тоді, коли починаються вимірювання»?
— Метрологія з’явилася разом із людиною і супроводжує нас щодня. Вплив вимірювань — один із найважливіших аспектів життя. Наприклад, зважування новонародженої дитини в пологовому будинку — це метрологія, лінійка у школі, ваги у магазині — все це також метрологія. Хоч нерідко це залишається непоміченим.
На сучасному етапі життя метрологія — основа іміджу держави, що визначає і створює темп розвитку нашого суспільства. ДП «Укрметртестстандарт» продовжує традиції, фундамент яких закладено ще 110 років тому. Завдяки чому нині це одне з найпотужніших підприємств у галузі метрології, стандартизації і сертифікації. Адже 110-річний досвід використання найсучасніших технологій та обладнання гарантують високу якість надання послуг, а також сприяють розвитку вітчизняного виробництва відповідно до високих світових стандартів.
З особливою гордістю хочу відзначити наукове досягнення наших метрологів, які зробили істотний внесок у створення національної еталонної бази України. Еталонна база «Укрметртестстандарту» містить 13 державних еталонів України, 23 вихідні еталони України, 21 вторинний еталон України.
Завдяки сучасній науково-дослідній та законодавчій роботі, контактам з міжнародними метрологічними організаціями «Укрметртестстандарт» офіційно визнано Національним метрологічним інститутом. Це престиж і відповідальність одночасно.
— Як ви вважаєте, чи змінилася ситуація на споживчому ринку України за останні кілька років?
— Досягнуто неабияких результатів у державній споживчій політиці, а також у питанні захисту громадян від неякісних, а часто й небезпечних продуктів. Нещодавно було створено Координаційну раду з питань якості та безпеки життя людини при Кабінеті Міністрів України, головою якої є міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко, секретарем — голова Держспоживінспекції України Сергій Орєхов.
Ініціатором створення Координаційної ради виступив Комітет у справах захисту прав споживачів на основі Всеукраїнської громадської організації «Спілка громадських організацій України «Народна Рада», яка бере активну участь у роботі щодо вдосконалення законодавства з питань захисту прав споживачів.
Також було розроблено кілька підзаконних актів щодо Закону України «Про ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», які підсилили цей нормативний акт.
— Що держава робить, аби захистити своїх громадян від неякісної, часто небезпечної продукції?
— Із 2011 року почали виділяти кошти для контрольних закупок продукції у торговельних мережах. Відібрані зразки перевіряють у наших лабораторіях на безпеку та відповідність нормативним документам.
Випробування на безпеку та відповідність передовсім продуктів харчування — дедалі актуальніший напрям діяльності нашого підприємства. В умовах жорсткої конкуренції, а також недобросовісної реклами дедалі гостріше відчувається потреба, з одного боку, в інформуванні споживача про якість товарів, а з іншого — у підтримці добросовісних виробників. Нині ми успішно співпрацюємо із Держспоживінспекцією України, проводячи у власних лабораторіях випробування продукції.
— Тож як довго ще наші споживачі розчаровуватимуться в якості товарів?
— У наш час проблему якості та безпеки продукції порушують не лише держава та громадські організації, а й контролюючі органи. Українці мають розуміти, що за якість харчової продукції відповідальність несе не тільки уряд, виробник чи імпортер, а і сам споживач. Культура споживання насамперед повинна бути основною силою, що впливатиме на якість товарів, представлених на вітчизняному ринку. Кожен споживач має право вимагати від товаровиробника, щоб продукція відповідала нормативним документам, а саме високим показникам якості та безпеки.
І тому якщо бачите в торговельній мережі товар без належного маркування, краще його не купувати. Адже якісна продукція повинна мати сертифікат відповідності чи гігієнічний висновок. Так, напрошується висновок, що небезпечний товар на наших ринках — це не лише безвідповідальність торговельних мереж чи виробників, а й попит, який існує. Закономірно, що не буде попиту — не буде пропозиції. Також маємо усвідомити, що дешево — не завжди якісно.
Умовна добровільність
— Яка ситуація в Україні навколо сертифікації продукції?
— Наша країна переходить на європейську систему технічного регулювання: розробляють технічні регламенти на продукцію, що гармонізовані з європейськими директивами. Під ці технічні регламенти розробляють перелік стандартів, які є доказовою базою відповідності продукції вимогам технічних регламентів.
Якщо в Україні запроваджено технічний регламент на певний вид товарів, то, виготовляючи свою продукцію, виробник має керуватися відповідними стандартами. Або технічними умовами, але у такому разі потрібно довести, що цей документ повністю відповідає вимогам, закладеним у технічних регламентах.
— Не зовсім зрозуміло, в чому полягає принцип добровільного застосування стандартів та добровільної сертифікації продукції…
— У нас у країні всю продукцію виробляють за стандартами і технічними умовами, в яких встановлено вимоги безпеки та якості щодо продукції. Їх виконання обов’язкове. У міжнародній спільноті інший підхід. Наприклад, в Євросоюзі загальні істотні вимоги до продукції встановлені в директивах та регламентах ЄС. До кожної директиви затверджено перелік стандартів. Їх добровільне застосування підтверджує відповідність продукції вимогам директиви. У цих стандартах встановлено вимоги до конкретної продукції та методи її випробувань. Проте виробник має право керуватись не стандартами, а іншими документами за умови, що він зможе потім довести, що його продукція справді безпечна і відповідає вимогам директиви. Тому більшість виробників керуються вимогами стандартів, оскільки так легше підтвердити її відповідність директиві. Ось і виходить, що добровільність стандартів умовна. Їхнє невиконання створює для виробника серйозні проблеми у доведенні відповідності продукції директивам.
— Застосування яких стандартів в Україні добровільне?
— Нині добровільними є тільки ті стандарти, які підтверджують відповідність продукції вимогам технічних регламентів. Інші стандарти є обов’язковими до виконання, допоки не буде розроблено та введено у дію відповідні технічні регламенти на цей вид продукції.
Якщо говорити про добровільну сертифікацію, то виробники її здійснюють тільки за бажанням. Як правило, на такий крок ідуть лише ті виробники, які дбають про свій авторитет на нашому ринку, торгову марку, і звичайно експортери. А також добросовісні постачальники та реалізатори, які хочуть бути впевненими, що продукція якісна та безпечна.
Ірина ПОЛІЩУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олександр ПІЧУГІН. Має дві вищі освіти. Обіймав посаду заступника голови Держспоживстандарту України, нині працює генеральним директором ДП «Укрметртестстандарт». Очолює Комісію з питань захисту прав споживачів у складі Громадської ради при Держспоживінспекції України та Комітет у справах захисту прав споживачів на основі Всеукраїнської громадської організації «Спілка громадських організацій України «Народна Рада».