Голова Держстату
Олександр ОСАУЛЕНКО
Наскільки об’єктивним і політично неупередженим є показник індексу інфляції, як вітчизняні статистики готуються до виконання відповідального завдання уряду — перепису населення у наступному році та пробного сільськогосподарського перепису? Ці та інші теми редакція порушила напередодні професійного свята — Дня працівників статистики, який відзначається 5 грудня, у розмові з головою Держстату Олександром ОСАУЛЕНКОМ.
— Олександре Григоровичу, напередодні професійного свята хотілося, щоб Ви розповіли, які зміни відбулися останнім часом в українській статистиці, яким напрямам роботи приділяється основна увага.
— Насамперед хочу сказати, що нині у рамках адміністративної реформи, започаткованої Президентом Віктором Януковичем, відбувається структурна перебудова органів державної статистики. Перший етап реформування передбачає реорганізацію центрального апарату Держстату, а другий — територіальних органів. Це складний і тривалий процес. Скорочується чисельність працівників, переглядаються структура й система управління, запроваджуються нові форми та методи роботи. Такі зміни допоможуть оптимізувати державну статистику, зробити її більш ефективною та, зрештою, підвищити якість статистичної інформації.
Головним нашим пріоритетом, як і раніше, залишається якомога повніше задоволення потреб усіх користувачів у статистичних даних. З цією метою Держстат готує велику кількість тематичних і комплексних статистичних публікацій. Зокрема, за 10 місяців цього року ми видали 266 експрес-випусків, 177 статистичних бюлетенів, 94 доповіді, 45 статистичних збірників. І це тільки на центральному рівні. Зауважу, що електронні версії офіційних статистичних публікацій розміщені на веб-сайті Держстату, який містить як оперативні дані, так і основні статистичні показники в динаміці за останні 15—20 років. Крім того, для користувачів створено спеціальну інформаційну систему (так звану систему метаданих), де представлено опис кожного статистичного спостереження, його мету, вид, організаційну форму та спосіб проведення тощо.
На виконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» веб-сайт доповнено відповідною рубрикою, через яку можна подати запит. До речі, тільки за травень-листопад цього року ми отримали і надали відповіді більш ніж на 700 таких запитів.
Водночас ми намагаємося зменшити звітне навантаження на респондентів шляхом упровадження найкращого досвіду європейської статистики. Як наслідок, щороку кількість форм статзвітності в середньому зменшується на 5—10 одиниць. Наприклад, якщо у 2010 році респонденти подавали органам державної статистики 186 форм звітності, то у цьому — 178, а у 2012-му — вже 174 форми.
Завершено роботу над статистичним словником, який містить найважливіші поняття основних галузей статистики. Це перше в історії незалежної України спеціалізоване видання, що стане в пригоді широкому колу фахівців, а також усім, хто цікавиться статистикою.
— Які кроки здійснює Держстат для наближення методології обрахунку показників до європейських стандартів?
— Однією з найскладніших і найвагоміших робіт у цьому напрямі на сьогодні є підготовка та запровадження нової редакції Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010), яка повністю гармонізована з відповідною європейською класифікацією. З огляду на те, що КВЕД, крім статистики, використовується також у фінансових установах, митній, податковій службах, банківській справі та багатьох інших сферах, на веб-сайті Держстату з цього приводу розміщений спеціальний сервіс для користувачів.
Цього року завершено формування повного набору складових системи національних рахунків, у статистиці промисловості запроваджено розрахунок індексу реалізованої промислової продукції, адаптованого до європейських стандартів, у статистиці сільського господарства — нове статспостереження щодо середніх цін купівлі підприємствами продукції та послуг. Також розроблені Методологічні положення з формування енергетичного балансу та розпочаті практичні роботи зі складання експериментального балансу за 2010 рік.
Цей перелік можна продовжувати довго, оскільки практично всі галузі статистики останнім часом зазнали суттєвих змін.
Члени екіпажу ракетного крейсера «Україна» отримують роз'яснення щодо заповнення анкет у ході Всеукраїнського перепису населення у 2001 році. Фото Укрінформ
— Нині в ЗМІ з’являється чимало критичних зауважень щодо розрахунків Держстатом окремих показників, зокрема індексу інфляції. Як Ви це прокоментуєте?
— Показник індексу споживчих цін (ІСЦ), або інфляції, в кожній країні несе велике політичне та соціальне навантаження. Він так чи інакше відображає рівень життя населення і використовується для вирішення багатьох питань державної політики, індексації розмірів грошових доходів населення тощо, чим і пояснюється пильна увага до нього. Цілком закономірна поява критичних зауважень і пропозицій щодо вдосконалення розрахунку ІСЦ, оскільки в Україні, як і скрізь у світі, це питання постійно перебуває в центрі дискусій політиків і експертів.
З приводу якості розрахунків маю сказати, що ще у 2003 році Україна приєдналася до так званого спеціального стандарту поширення даних Міжнародного валютного фонду (а це найбільш жорсткий стандарт у сфері статистики). У зв’язку з цим міжнародні експерти постійно здійснюють моніторинг якості ключових макроекономічних показників, у тому числі й ІСЦ. Остання місія МВФ працювала в Держстаті наприкінці листопада. Експерти у черговий раз відзначили, що розрахунки показника інфляції в Україні здійснюються на основі надійних статистичних методів і методології, які цілком відповідають міжнародним стандартам.
Крім того, у вересні-листопаді Євростат здійснив так звану адаптовану глобальну оцінку національної статистичної системи України, за результатами якої констатував, що методологія та якість розрахунку ІСЦ в Україні відповідають вимогам ЄС.
— Відповідними рішеннями уряду наступного року в Україні передбачено провести перепис населення та пробний сільськогосподарський перепис. Наскільки вони актуальні наразі та чи готові органи державної статистики до цих робіт?
— Так, ми готуємося до проведення наймасштабніших статистичних робіт: у 2012 році — другого всеукраїнського перепису населення та у 2014-му — першого загального сільськогосподарського перепису. Дані цих переписів конче потрібні для формування виваженої державної політики, а також для інформаційного забезпечення управління та прогнозування соціально-економічного розвитку країни.
Перепис населення має надзвичайно важливе значення для кожної країни, оскільки є унікальним джерелом інформації щодо чисельності населення, його розміщення та розподілу за віком, статтю, етнічного, мовного, шлюбного стану тощо. Торік у грудні проведено пробний перепис населення, а нині завершується розроблення програми майбутнього перепису, переписного інструментарію, потрібного програмно-технічного комплексу та ін.
Також триває підготовка до першого сільськогосподарського перепису, необхідність проведення якого зумовлена докорінними зрушеннями, що відбулися за роки незалежності на селі, перш за все внаслідок зміни структури власності та сільгоспвиробництва. Основними товаровиробниками в аграрному секторі стали господарства населення, які використовують майже третину сільгоспугідь і виробляють значну частину аграрної продукції.
Програма перепису передбачає вивчення базових характеристик потенціалу сільгоспвиробників: землі, худоби, техніки, трудових та інших ресурсів. Для апробації програми, інструментарію, методологічних і організаційних положень у 2012 році передбачено провести пробний перепис.
Зауважу, що проведення таких переписів є однією з основних і обов’язкових умов для адаптації національної сільськогосподарської статистики до європейських стандартів. У понад 120 країнах світу сільськогосподарський перепис є обов’язковим елементом аграрної статистики.
— Ви вже згадали, що нещодавно Євростат провів глобальну оцінку статистичної системи України. Чим викликана потреба такої оцінки, які її результати?
— Метою цього заходу є передусім оцінка відповідності державної статистики та національної статистичної системи в цілому європейським нормативам і стандартам, а також підготовка рекомендацій для їх подальшої адаптації.
Остаточні результати оцінки будуть оприлюднені наприкінці цього року. Але вже тепер, за попередніми даними, можна сказати, що європейські експерти дали досить високу оцінку державній статистиці України та підтвердили її принципову відповідність європейським вимогам.
— Дякую, Олександре Григоровичу, за відповідь та, користуючись нагодою, вітаю Вас і всіх Ваших колег із професійним святом і бажаю подальших успіхів на статистичній ниві.
— Щиро дякую. У свою чергу, хочу через вашу газету привітати всіх, хто пов’язав своє життя зі статистикою: працівників органів державної статистики, статистичних служб інших установ, підприємств і організацій, науковців, викладачів та інших фахівців, що займаються статистикою, з Днем працівників статистики, побажати їм та їхнім родинам щастя, здоров’я, злагоди та миру.
Леонід САМСОНЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олександр ОСАУЛЕНКО. Народився 2 січня 1951 року на Черкащині.
Освіта вища, у 1974 році закінчив Київський інститут народного господарства за спеціальністю «механізована обробка економічної інформації», інженер-економіст.
Доктор наук з державного управління, професор,
член-кореспондент НАН України. Представник України у Комісії ООН з
народонаселення та розвитку, член Бюро Конференції європейських статистиків.
ВІТАННЯ
Шановні друзі!
Від імені уряду та від себе особисто щиро вітаю Вас з Днем працівників статистики!
Протягом останніх років завдяки Вашому високому професіоналізму і компетентності сформовано нову модель державної статистики, яка відповідає сучасним умовам розвитку суспільних відносин та базується на міжнародних стандартах.
Кабінет Міністрів високо оцінює роль статистичної інформації у прийнятті рішень, спрямованих на економічні і соціальні перетворення у державі, покращення життя громадян. Своєю кропіткою щоденною працею Ви забезпечуєте інформаційну базу, необхідну для державного управління.
Від усього серця бажаю Вам і Вашим рідним міцного здоров’я, особистого щастя, добробуту, миру та подальших трудових звершень!
Прем’єр-міністр України Микола АЗАРОВ