Напередодні Дня працівників статистики наш кореспондент зустрівся з головою Держстату, доктором наук з державного управління, професором, членом-кореспондентом НАН України Олександром ОСАУЛЕНКОМ.
— Олександре Григоровичу, добігає кінця 2013-й. Хотілося б почути про основні результати роботи українських статистиків у цьому році.
— Насамперед хочу сказати, що 2013-го розпочалася реалізація затвердженої урядом Стратегії розвитку державної статистики на період до 2017 року. Вона спрямована передусім на покращення доступу користувачів до статистичної інформації, оптимізацію звітного навантаження на респондентів, удосконалення статистичного законодавства, методології та процедур, а також професійну підготовку персоналу.
.jpg)
У рамках розвитку співпраці та налагодження зворотного зв’язку з респондентами розроблено й затверджено Політику взаємодії органів державної статистики з респондентами та постачальниками адміністративних даних, відповідну методику визначення звітного навантаження на них, а також підготовлено роз’яснення щодо організації взаємодії всіх цих учасників процесу статистичного виробництва.
Протягом червня — серпня 2013 року було проведено масштабне анкетне опитування за всіма формами державних статистичних спостережень, у якому взяли участь понад 35 тисяч респондентів. На основі отриманих відповідей здійснено розрахунки витрат часу й коштів для заповнення форм статспостережень і визначено індекс задоволеності. У подальшому ці дані буде використано для розроблення заходів, спрямованих на зменшення звітного навантаження на респондентів та вдосконалення звітно-статистичного інструментарію.
Зауважу, що одним із напрямів зменшення звітного навантаження є пошук нових адміністративних джерел даних. На сьогодні Держстат на договірній основі регулярно отримує адміністративні дані для статистичних цілей від інших державних органів. Усього в цьому році укладено 37 таких угод щодо взаємообміну інформаційними ресурсами, а це утричі більше, ніж 2010-го.
У роботі з користувачами важливе місце відведено їхньому анкетуванню з метою визначення рівня задоволення інформаційних потреб. Протягом року на центральному рівні проведено 9 таких опитувань, що стосувалися статистики промисловості, сільського господарства, національних рахунків, зовнішньої торгівлі, індексу споживчих цін та ін. За їх результатами було підготовлено та опубліковано відповідні інформаційні повідомлення. Пропозиції та зауваження користувачів статистичної інформації, що були надані у ході анкетування і потребують додаткового опрацювання, Держстат розглядав протягом року на засіданнях відповідних робочих груп, а рішення щодо їх подальшої реалізації буде ухвалено на підсумковому засіданні комісії з питань удосконалення звітно-статистичної документації.
Для покращення інформування громадськості про результати таких опитувань на нашому сайті створено окрему рубрику «Анкетні опитування» та для зручності користувачів змінено формат представлення відповідної інформації.
У напрямі підвищення професійного рівня персоналу розроблено і впроваджено Етичний кодекс працівників органів державної статистики України, в основу якого покладено вітчизняний досвід та міжнародні принципи й стандарти, визначені в Декларації професійної етики Міжнародного статистичного інституту. Кодекс спрямований на забезпечення, з одного боку, належної поведінки наших фахівців, а з іншого — на інформування широкої громадськості щодо її можливих очікувань від спілкування зі статистиками. Дотримання норм цього кодексу враховуватиметься під час проведення щорічного оцінювання результатів службової діяльності, призначення на вищу посаду, надання характеристики тощо. Загалом цей кодекс сприятиме покращенню іміджу органів державної статистики та підвищенню довіри до них громадськості.
Крім того, завершується підготовка програми вдосконалення системи підвищення рівня професійної компетентності працівників органів державної статистики. Для нових співробітників з метою прискорення їхньої адаптації на робочому місці розроблено програму вступного навчального курсу та триває робота щодо його змістовного тематичного наповнення.
— Чи були в цьому році запроваджені якісь нові статистичні спостереження?
— Так, ціла низка. Зокрема у статистиці праці вперше проведено вибіркове обстеження підприємств щодо рівня заробітної плати працівників за статтю, віком, освітою та професійними групами. Міжнародні експерти високо оцінили принципи організації та методологію проведення цього обстеження в Україні на відповідність стандартам ЄС й відзначили якість інструментарію. Результати спостереження буде оприлюднено наприкінці року.
Також з урахуванням останніх рекомендацій Міжнародної організації праці та європейських стандартів розроблено програму обстеження робочої сили, яка містить питання щодо неформальної зайнятості населення і відповідно вдосконалений інструментарій. Проведення цього обстеження за оновленою програмою здійснюватиметься уже з наступного року.
Крім того, розроблено анкету нового модульного опитування населення щодо ефективності програм соціальної допомоги та програмне забезпечення для обробки його результатів. Це опитування буде проведено в січні 2014 року й стане одним з інформаційних джерел для оцінки ступеня впливу соціальної допомоги на рівень добробуту сімей, рівня задоволення отримувачів допомоги якістю державних програм, оцінки адресності соціальної допомоги тощо.
Упроваджено також нове державне статистичне спостереження щодо стану ділової активності підприємств, яке охоплює підприємства промисловості, будівництва, роздрібної торгівлі, послуг, транспорту та сільського господарства. За результатами цього спостереження на веб-сайті Держстату щокварталу оприлюднюється інформація про очікування підприємств щодо перспектив зміни їхньої ділової активності.
Значний комплекс робіт проведено в напрямі впровадження оновлених міжнародних стандартів Системи національних рахунків (СНР) ООН 2008 року та Європейської системи національних і регіональних рахунків 2010 року. Зокрема здійснено перегляд та оновлено методологію складання національних рахунків, зокрема у частині фінансових послуг та зовнішньоекономічної діяльності, гармонізувалися показники СНР з виробниками адміністративних даних у сфері статистики зовнішньоекономічної діяльності, державних фінансів та грошово-кредитної статистики. За результатами цієї роботи підготовлено Методологічні положення оновленої версії системи національних рахунків, де в адаптованій для широкого кола користувачів формі наведено пояснення щодо змін у методології та як це впливає на розрахунки обсягу і структуру ВВП України.
Я назвав лише деякі нововведення, хоч відбулися вони майже в усіх сферах офіційної статистики.
— Для розвитку державної статистики важливу роль відіграє міжнародна співпраця. Чим у цьому плані запам’ятався 2013 рік?
— Цілком погоджуюсь із вами. Досягненням національної статистики значною мірою сприяє співпраця з міжнародними статистичними організаціями та колегами з інших країн у рамках проектів і програм технічної допомоги. Рік, що завершується, був для нас досить вдалим у цьому плані. Зокрема, у липні завершився проект Твіннінг «Розробка нових статистичних методологій та показників в окремих сферах статистики згідно зі статистичними стандартами ЄС», спрямований на вдосконалення макроекономічної статистики та статистики підприємств. Основна його мета полягала у створенні необхідних передумов для подальшого наближення національних статистичних методологій до так званого Європейського статистичного кодексу практики, який, власне, і визначає стандарти виробництва та поширення статистичної інформації.
Зауважу, що, за оцінками Європейської комісії, цей проект увійшов до першої четвірки найуспішніших (серед 140) у країнах європейської політики сусідства. У листопаді розпочався новий дворічний проект за цим самим інструментом, основні компоненти якого — вдосконалення збирання, оброблення та поширення статистичної продукції, поліпшення комунікації з користувачами та модернізація системи підготовки персоналу.
Досить ефективно продовжувалась робота в рамках ще одного спільного зі Світовим банком проекту «Розвиток системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень в Україні», який уже завершується. У рамках його реалізації розроблено та розпочато підготовку до експериментального впровадження інтегрованої системи оброблення статистичних даних в органах державної статистики. До речі, цей проект, за оцінкою Світового банку, — один з найуспішніших в Україні.
Світова статистична спільнота вкотре виявила довіру Україні, й у червні в Алушті пройшов міжнародний семінар зі стратегічного менеджменту у сфері статистики, організаторами якого були Європейська асоціація вільної торгівлі, Євростат, Статвідділ ЄЕК ООН та від української сторони — Держстат. Під час семінару обговорювали результати проекту щодо адаптованих глобальних і експертних оцінок статистичних систем різних країн, які проводять для оцінки рівня їх відповідності європейським стандартам, а також перспективи майбутньої співпраці.
Також тривала активна робота в рамках Конференції європейських статистиків — організації, що здійснює координацію міжнародних статистичних заходів у регіоні Європейської економічної комісії ООН, та її керівного органу — Бюро КЄС (у цьому році голову Держстату України втретє обрано членом цього бюро). За результатами цієї роботи представників Держстату введено до складу кількох міжнародних експертних груп, що дає змогу українським статистикам брати безпосередню участь у створенні нових статистичних стандартів.
Тобто можна констатувати: триває процес підвищення довіри до української статистики у світі, її подальшої адаптації до відповідних міжнародних норм та рекомендацій.
— Дякую за відповіді та на завершення хочу привітати вас і всіх статистиків України із професійним святом і побажати подальших успіхів у розбудові національної статистичної системи.
— Користуючись нагодою, через вашу газету передаю вітання та найкращі побажання працівникам органів державної статистики, статистичних служб інших міністерств і відомств, науковцям, фахівцям, викладачам і студентам, які пов’язали своє життя зі статистикою.
Леонід САМСОНЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олександр ОСАУЛЕНКО. Народився 1951 року на Черкащині. Освіта вища: у 1974 році закінчив Київський інститут народного господарства за спеціальністю «механізована обробка економічної інформації», інженер-економіст. Пройшов шлях від завідувача відділу Обчислювального центру статистичного управління Києва до голови Держстату України.
Доктор наук з державного управління, професор, член-кореспондент НАН України. Представник України у Комісії ООН з народонаселення та розвитку, член Бюро Конференції європейських статистиків.
Ми в Google+