Вітчизняні тваринники переживають чергове випробування: у Вінницькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Донецькій, Київській областях недавно зафіксовано чергові спалахи африканської чуми свиней. Наслідки економічно сумні: втрата поголів’я у підсобних господарствах населення і в сільськогосподарських підрозділах, загроза розповсюдження хвороби.
І хоч в осередках захворювання вживають відповідних заходів з локалізації, аграрії й науковці б’ють на сполох: перед чумою необхідно поставити надійний заслін, який би гарантував динамічний і планомірний розвиток вітчизняного свинарства.
Серед тих, хто конкретними справами допомагає протистояти хворобі, — науковці Сумського національного аграрного університету. Про відповідну роботу колективу, її результати й перспективи кореспондентові «УК» розповів декан факультету ветеринарної медицини СНАУ Олександр НЕЧИПОРЕНКО.
.jpg)
— Олександре Леонідовичу, розкажіть про факультет.
— Факультету ветеринарної медицини понад 30 років. Тут працюють 12 докторів наук, професорів, 46 кандидатів, доцентів. Багато з них поєднують викладацьку, наукову діяльність із практикою у клініках ветеринарної медицини, утримують ветеринарні аптеки, тісно співпрацюють із тваринницькими господарствами Сумщини та інших областей. Тож проблеми тваринництва знаємо не з розповідей, а з власного досвіду.
За цей час підготовлено понад 4 тисячі спеціалістів, які працюють на виробництві, у клініках і наукових установах, займаються викладацькою й ветеринарною діяльністю не тільки в Україні, а й у США, Канаді, Німеччині, Австралії, Данії, Новій Зеландії, Великобританії, країнах СНД. Нині серед наших студентів представники 22 областей України, а також близького і далекого зарубіжжя — Гани, Нігерії, Намібії, Зімбабве, Туреччини, Азербайджану.
Світова ветеринарна медицина стрімко розвивається, тож аби відповідати сьогоденню, ведемо відповідну різновекторну роботу: вивчаємо і досліджуємо хвороби тварин, зокрема екзотичних, птиці, риб, знаходимо оптимальні способи їхньої профілактики та лікування.
Серед провідних напрямків — проблема АЧС, оскільки прикордонна Сумщина стала однією з перших областей, до якої збудник хвороби потрапив з неблагополучних територій через державний кордон.
— Чому АЧС поширюється?
— Це надзвичайно заразна хвороба, на збудника якої не діють антибіотики і від якої немає вакцини чи ліків. АЧС далеко не перший рік турбує світову спільноту, це одна із транскордонних хвороб, що негативно впливає на економіку, торгівлю і продовольчу безпеку, легко поширюється, досягає значних масштабів, завдаючи колосальних збитків.
В Україні перші випадки АЧС пов’язані здебільшого з дикими кабанами, з якими зайшов вірус. Науковці СНАУ відразу ж долучилися до контролю епізоотичної ситуації.
Вчені й практики-аграрії країн, які пройшли важкий шлях викорінення цієї хвороби і мають відповідний досвід, наголошують: якщо AЧС виникає в новому місці, все слід підпорядковувати стримуванню її в первинному осередку або зоні зараження, щоб потім якомога швидше знищити.
Наші науковці обстежували шляхи занесення вірусу, розробляли пропозиції стримування та ліквідації хвороби відповідно до конкретної ситуації.
Аналізуючи випадки останніх двох років, можна стверджувати, що проблема перейшла в площину переважно людського чинника. Більшість населення, попри зусилля фахівців та ентузіастів, усе ще мало інформована про цю проблему, не усвідомлює катастрофічності наслідків. Поширенню збудника сприяє зокрема безконтрольне перевезення тварин з осередків АЧС на продаж без супровідних документів — їх повинні видавати ветеринарні лікарі, гарантуючи походження тварин із благополучної території. Діагноз АЧС у лабораторії підтверджується швидко, але чутки про хворобу поширюються ще швидше, спонукаючи людей уникати збитків будь-яким способом, зокрема порушуючи законодавство.
До того ж немає спеціальних структур, які б унеможливлювали розвезення заражених тварин по населених пунктах. Тому науковці факультету, які входять до складу фахових груп, акцентують на цій обставині й рекомендують внести цей пункт до функцій служб чи підрозділів, що нині діють.
Наслідки АЧС насамперед економічні, адже доводиться позбуватися поголів’я. Наприклад, торік у серпні вірус виявили у ТОВ «Піщане» Сумського району, через що господарство втратило майже 6,5 тисячі свиней. Трапляється захворювання і в приватних селянських господарствах, тоді худобу доводиться знищувати не тільки на обійсті господаря, а й в усій окрузі.
Єдине втішає: цей вірус не загрожує людині. Але для господарств незалежно від форми власності, розмірів, чисельності поголів’я та технології вирощування це економічний вирок.
— Як протидіяти захворюванню і яка роль науковців?
— Головне — профілактичні заходи, ретельне дотримання ветеринарно-санітарних вимог, особливо закритого режиму роботи господарств, карантину тварин, контроль за переміщенням і комплектуванням стада, якістю кормів тощо.
Багато залежить від поінформованості населення. Науковці факультету беруть участь у відповідних семінарах, навчаннях ветеринарних лікарів, служб ветеринарної медицини. Останнім часом кілька разів виїжджали у новостворені ОТГ, де проводили роз’яснювальну роботу. Створюються препарати та способи знезараження шкірних покривів несприйнятливих до АЧС тварин в епізоотичних зонах. Зокрема на нашому науковому рахунку ветеринарний препарат «Бі-дез», рекомендований для обробки тварин і доволі ефективний у боротьбі із захворюванням.
На факультеті функціонують чотири наукові школи, які розробляють новітні методи діагностики, профілактики і лікування хвороб тварин, птиці та риб. Створено 62 препарати, на які отримано відповідні патенти. Це антимікробні, протипаразитарні засоби, дезінфектанти, імуномодулятори, які використовуються в 15 країнах. Їх застосування дає змогу отримувати продукцію тваринництва без патогенів, алергенів та залишків антибактеріальних препаратів. Тобто з АЧС можна і потрібно боротися, що ми й робимо.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), яка тривалий час співпрацює зі СНАУ, планує найближчим часом укласти угоду на проведення нашими науковцями досліджень щодо моніторингу епізоотичної ситуації з АЧС на території північно-східного регіону України. СНАУ проводитиме молекулярно-генетичні дослідження проб матеріалу від диких та свійських свиней у спеціалізованій лабораторії, яку буде обладнано у співпраці з ФАО.
А Китайська Народна Республіка, для якої продовольча безпека — одне з пріоритетних завдань, зацікавилася підготовкою фахівців на базі нашого університету, насамперед на факультеті ветеринарної медицини, тож розглядає можливість направити на навчання першу групу студентів.
Факультет і надалі проводитиме наукові дослідження, втілюватиме новітні практики під час підготовки лікарів ветеринарної медицини.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ "УК"
Олександр НЕЧИПОРЕНКО. Народився 1964 року в м. Конотопі Сумської області. Після закінчення Сумського сільськогосподарського інституту навчався в аспірантурі, працював асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри скотарства та зоогігієни цього вишу. Кандидат ветеринарних наук.
ДОВІДКА "УК"
За повідомленням Держпродслужби, з початку року в Україні зареєстровано 64 випадки захворювань на АЧС, а за весь 2016-й — 91. Вилучено і знищено майже 5 тисяч голів свиней. За прогнозами фахівців, протягом нинішнього року очікується до 200 спалахів хвороби.
Ми в Google+