Сумщина традиційно вважається аграрним краєм. Нині тут динамічно розвиваються рослинництво, тваринництво, відповідна інфраструктура.
Про сьогодення і перспективи провідної галузі області кореспондентові «УК» розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр МАСЛАК.
— Олександре Миколайовичу, тривалий час ви працювали у Сумському національному аграрному університеті проректором з наукової роботи. Тобто агропромисловий комплекс краю бачите і знаєте і як науковець, і як практик. То наскільки міцна його база саме з точки зору науки?
— Відповім максимально коротко: нинішнє і майбутнє аграрного сектору Слобожанщини базується на інноваційних підходах в усіх сегментах.
Це означає, що всі новації були й залишатимуться альфою й омегою галузі. Адже АПК Сумщини не може розвиватися без залучення новітніх технологій, відповідної техніки, ноу-хау світового рівня тощо.
Без перебільшення: саме в нас в області зримо відчувається новаторський пульс агропромислового комплексу, який вбирає в себе все найкраще і передове в Україні та світі.
— Проілюструйте це на конкретних прикладах.
— Будь ласка. Тваринництво. Роботизація галузі. Якби років зо 20 тому хтось сказав, що корів доїтимуть роботи, навряд чи повірили б.
А тепер у фермерському господарстві «Озон» в селі Клишки Шосткинського району цю роботу виконує робот Мlоnе, якого придбали зовсім недавно.
Роботизована система в процесі доїння проводить тести і веде досьє на кожну тварину, розпізнаючи її з датчика, що кріпиться на вухо. Інформація акумулюється в базі даних, даючи змогу проводити подальший аналіз, виявляти захворювання тварин на ранніх стадіях. Тобто роботизована доїльна система добре пристосована до потреб худоби.
Корови самостійно заходять до робота на доїння двічі-тричі на день, а оператори машинного доїння, як правило, доять корів двічі. Після отелення, трапляється, тварини навідуються до робота і 4—5 разів.
Фермерське господарство «Озон» почало працювати 2000 року з 87 гектарів землі в обробітку, 2001-го взяло в оренду у власників земельних паїв ще 500 гектарів, а також техніку, три напівзруйновані будівлі колишніх ферм і 54 голови великої рогатої худоби. Поступово нарощували потужності. Усього інвестували в розвиток тваринництва понад 2,5 мільйона євро. Нині тут 150 дійних корів і 80 телиць, щодоби постачають майже 3,5 тонни високоякісного молока жирністю 4,5—5%. Понад три тисячі гектарів — під рослинництвом.
Інший приклад — ТОВ «Вітчизна» Конотопського району. Воно вирощує велику рогату худобу голштинської породи, недавно одержало статус племінного заводу з розведення ВРХ. Надій молока на корову за 2017-й і 2018 роки перевищив 10 тисяч кілограмів, а одна з молочнотоварних ферм вийшла на показник 11 тисяч. Тут утримують понад 2 тисячі корів, а торік у листопаді молочний напрям розвитку виокремлено в самостійний підрозділ — ТОВ «Молоко Вітчизни». У виробництві використовують високотехнологічне обладнання, програми управління ALPRO, UNIFORM.
У ПП «Агроспаське» та СТОВ «Ранок» Кролевецького району проведено реконструкцію тваринницьких приміщень з монтажем молокопроводу на 200 корів.
Така робота триває на 11 підприємствах Сумщини, де займаються тваринництвом. Тобто галузь активно модернізується і осучаснюється.
— А яка ситуація в рослинництві?
— Так само динамічно змінюється, реагує на виклики часу, на практиці віддзеркалює сучасні процеси. Один лише штрих.
Згідно з даними Міністерства аграрної політики та продовольства, відповідно до реєстру сільськогосподарських товаровиробників — отримувачів часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, станом на кінець минулого року таку компенсацію в сумі понад 31 мільйон гривень отримали 184 сільськогосподарських підприємств за придбані 297 одиниць сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва. Їх загальна вартість — майже 150 мільйонів гривень. До речі, Сумщина має п’ятий показник за сумою отриманої компенсації серед областей України. Крім того, аграрії придбали 355 одиниць техніки іноземного виробництва на суму майже 700 мільйонів гривень. У підсумку торік отримано найбільший за всю історію області валовий збір зерна — майже 4,5 мільйона тонн. За обсягами виробництва та врожайністю Сумщина входить до першої п’ятірки областей України.
— Яка перспектива галузі?
— Зміцнення нинішніх позицій у рослинництві й тваринництві. Розвиток так званих нішових видів діяльності. Ось торік висадили не типову для нашого регіону лохину, закладено перші промислові ділянки горіха волоського та фундука; почали вирощувати органічні гречку та ягоди.
Поглиблюємо переробку сільгоспсировини: відкриваємо приватні сироварні, виробляємо соки, джеми, інші види харчових продуктів, що мають попит. Плануємо розширювати і нарощувати виробництво продукції з доданою вартістю, що зміцнюватиме економіку галузі й водночас розширюватиме асортимент.
Одне слово, крокуватимемо в ногу з аграрним часом.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олександр МАСЛАК. Народився 1972 року в селі Козельне Недригайлівського району на Сумщині. Закінчив Сумський сільськогосподарський інститут. Трудову діяльність розпочав економістом колгоспу.
У січні 2018 року очолив департамент агропромислового розвитку Сумської ОДА.
Кандидат економічних наук. Автор понад 300 наукових та навчально-методичних публікацій.