Міністр курортів і туризму АР Крим
Олександр ЛІЄВ
Цілющий клімат, унікальні можливості морської та мінеральної води, вражаючі дива лікувальної грязі та навіть географічне розташування — усе сприяє розвитку курортної галузі в Криму. Здавалося б, що ще треба для процвітання території? Але, на жаль, значну частину привабливих можливостей не використовують, або застосовують не по-господарськи. Які перспективи у санаторно-курортної галузі півострова? Що чекає на туристів тут найближчим часом? З цими та іншими запитаннями «УК» звернувся до міністра курортів і туризму автономії Олександра ЛІЄВА.
— Олександре Сергійовичу, як можна оцінити стан туристичної індустрії півострова?
— На жаль, галузь сьогодні має такий вигляд, наче про неї не згадували цілих 20 років. Адже Крим протягом цього періоду розвивав сільське господарство, хімічну промисловість, нафтодобування, машинобудування та інше, що не має відношення до курортів. Туризм і нині є неприбутковою статтею автономії. Те, що кримчани живуть із туризму — давній стереотип. У доходах Криму туризм займає всього 6%. Однак цю ситуацію можна виправити. В минулому році розвиток туризму в Криму став одним із пріоритетів. З цього моменту почали виділяти кошти, аби провести реформи в галузі. Ми вперше побачили і відчули зацікавленість держави: Крим отримав субвенцію у розмірі двох мільйонів гривень на ремонти доріг, оновили тролейбусний парк. Європейський Союз, побачивши таку небайдужість влади, вирішив долучитися до реформування туристичної галузі і виділив на це 5,5 млн доларів.
— Проект ЄС, який націлений на позитивні зміни в кримській туріндустрії, працюватиме протягом трьох років. Що отримає туристична галузь? Яких змін зазнає?
— Завдяки участі в проекті Крим до початку 2015 року повинен зламати стереотип пляжного курорту на оздоровчий. Роботу вестимуть у трьох напрямках. Перший — це реформа інфраструктури за допомогою залучення інвестицій. Другим етапом стане вдосконалення законодавчої бази. Наші закони на сьогоднішній день не дають можливості заробляти на туризмі. По суті, ми повинні створювати ринок попиту і задовольняти його своїми пропозиціями, а у нас нині продуктів харчування недостатньо, щоб навіть кримчан прогодувати, а не туристів. Ось і виходить, що агітуємо людей приїздити до нас, а годуємо їх турецькими, польськими овочами та фруктами. Та навіть якщо і продукцією з інших регіонів України, економіка Криму від цього нічого не отримує.
Третій пункт проекту — реформування сервісного обслуговування. Нам треба вчитися гостинності і починати з азів, виховувати нове покоління обслуговуючого персоналу. Цього року таку програму навчання пройде більш як тисяча осіб, а протягом трьох років — 5 тисяч.
Ялтинська набережна — улюблене місце відпочиваючих. Фото Володимира ЗАЇКИ
— Пройти таке навчання зможе будь-хто?
— Навчатиметься тільки персонал конкретних об’єктів. Наприклад, нині наше відомство тісно співпрацює з австрійським та німецьким пенсійними фондами. Ці фонди вимагають, щоб під їхні стандарти були налаштовані вісім готелів. Тому навчання проводитимуть для персоналу цих установ, бо якщо виконаємо їхні умови, то фонди направлять туди 300 тисяч відпочиваючих. За таким принципом працюватимемо за кожним напрямком проекту. Буде створено кілька турпродуктів для конкретних країн, куди входитиме все, починаючи від перельоту до повністю розписаної програми відпочинку. Такий продукт просуватимемо на ринок протягом трьох років теж за гроші проекту. Завважу, що такі пропозиції створюватимуться тільки для міжсезоння — з жовтня по червень. Адже в літні місяці Крим доволі завантажений.
— Крим нині намагається позиціонувати себе як оздоровчий курорт, а для цього потрібна модернізація санаторіїв. Яким чином у рамках проекту розв’язуватиметься ця проблема?
— Лежанням на пляжі вже нема кого дивувати, а от оздоровчий ефект — це наша фішка. Та тільки з існуючих понад 200 оздоровниць несоромно зайти лише у 50. Завдяки європейському проекту буде розроблено плани модернізації двох оздоровниць, які нині в занедбаному стані. Ці бізнес-документи можна презентувати Європейському банку реконструкції та розвитку і сподіватися на отримання кредиту. Але ми знаємо, що ця установа поставить обов’язкове запитання: «Хто освоюватиме ці гроші? Отой головний лікар санаторію, який своєю роботою довів його до вбивчого стану?» Розумієте, проблема не у відсутності грошей — їх можна знайти, а проблема у власниках цих оздоровниць. Чи готові вони їх розвивати за європейськими стандартами? Сьогодні більше половини оздоровниць МОЗ перебувають у ганебному стані. Не прагнемо їх забирати, керуйте самі своїми санаторіями, але зробіть їх такими, щоб не було соромно ні вам, ні нам перед тими, хто приїде в Крим відпочивати. ЄБРР чітко говорить про те, що треба шукати управляючі компанії зі світовим іменем, яким і надаватиметься кредит під такі проблемні туристичні об’єкти.
— У вас уже є якісь напрацювання?
— Ми шукаємо такі компанії. Вже майже 20 санаторіїв за перший трирічний етап реформи будуть залучати компанії зі світовим іменем у своє управління.
— Цього року за прогнозами Крим очікує приблизно 6 млн туристів, минулого року відпочивало майже стільки ж. Чому не збільшується прогнозована цифра? Адже ви майже рік займаєтеся інформаційно-рекламною кампанією «Дні Криму», яку проводите в різних регіонах України та за кордоном.
— Я ніколи не брався за таку справу, як прогнозування кількості відпочивальників. Адже кількість туристів — не показник щастя. Дубаї минулого року прийняли туристів удесятеро менше, ніж Крим, а прибутку отримали в кілька разів більше. Тому питання — не в кількості туристів. Перепрошую за певний егоїзм, але ми зацікавлені в туристі платоспроможному. Наша мета — зростання рівня економіки Криму, щоб кримчани від цього отримували більше доходів і жили краще. Тому треба дослідити, хто наш турист. Сьогодні він їде на відпочинок у плацкартному вагоні. А якщо квиток із Кіровограда до Криму дорожчає на 7 гривень, уже не їде. Як гадаєте, нам слід з цього приводу засмучуватися? Нам потрібно змінювати якісні характеристики туриста, на якого розраховуємо.
— Складається враження, що кримський відпочинок із часом може стати привілеєм лише заможних людей, яким не треба півроку відкладати гроші на поїздку до Криму…
— Сьогодні такі міста, як Ялта, Алушта, повинні мати дохід на душу населення не менше, ніж Монако. І повірте, в курортному Монако ніхто не замислюється над тим, який дохід у жителів Франції. Я не порівнюю нас із курортом для багатих, але Крим повинен розуміти, яка в нього мета. У нас є мета — заробляти, от і думаймо, як це робитимемо.
— Відпочинок завжди має дві сторони медалі — чимало позитивних емоцій і небезпеку травматизму. Чи багато відпочивальників піклуються про своє страхування?
— На жаль, страховий ринок у нас взагалі не працює, а особливо в туристичній індустрії. Адже кожний турист за законами України мусить бути застрахованим. Минулого року з майже шести мільйонів відпочивальників застрахованих було лише 100 тисяч. Причина полягає в тому, що майже 80% всього туристичного потоку становлять неорганізовані туристи. Наше відомство запрошує до співпраці страхові компанії, щоб розробити комплексну програму страхування неорганізованих туристів.
Але страхування, як нам показала минулорічна зима, треба не лише людям, а й об’єктам. Якби пляжі в тій самій Алушті були застраховані, проблеми з їх відновленням було б набагато легше розв’язувати.
— Що вас найбільше непокоїло під час підготовки до цьогорічного сезону?
— Питання твердих побутових відходів. На жаль, із цією проблемою наші міста справляються найгірше. Цього року сезон розпочався трохи раніше — фактично, з 1 травня, а міста до цього виявилися неготовими, це було видно неозброєним оком. Мене непокоїть ситуація із цінами на транспорт. У цьому році вже розпочалося зростання цін на авіаквитки. Втім, підготовку до сезону оцінюю як одну з найкращих за останні роки, окрім постраждалих від шторму регіонів, оскільки підсипаний після штормів щебінь, зокрема на алуштинських пляжах, за один місяць не перетвориться на гальку. Загалом продаж турпутівок добрий і, до речі, збільшується відсоток тих, хто приїхав на лікування, а це нас дуже тішить.
Людмила ЩЕКУН,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олександр ЛІЄВ. Народився 16 травня 1976 року в селі Нижній Одес (Республіка Комі). Закінчив Херсонський технічний університет, Національну академію державного управління при Президентові України. Працював генеральним директором Кримського науково-виробничого підприємства ТОВ «Завод Сиваш», головою правління ВАТ «Бром», заступником директора Європейського інституту політичної культури, начальником Головного управління регіонального розвитку, архітектури та інфраструктури Чернівецької обладміністрації, головою Севастопольського територіального відділення Антимонопольного комітету України, головою Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства.
ОСОБИСТИЙ ПОГЛЯД
Чи треба нам «берег турецький»?
Юрій МЕДУНИЦЯ,
оглядач «Урядового кур’єра»
Знайомі, які колись віддали перевагу турецьким, єгипетським та європейським курортам, переконували в тому, що відпочинок у Криму програє заморському за всіма статтями. Довго не вірилося, адже чудовий клімат, тепле море, краса навкруги, що тішить око незабутніми пейзажами, не можуть залишити байдужим нікого.
Так воно і є, якби не велике «але» у вигляді пекла на шляху залізницею, страшенних цін на житло у приватному секторі, невеличких магазинах (тут не йдеться про супермаркети у містах) і відсутності цивілізованої інфраструктури. Враження таке, ніби життя на узбережжі зупинилося, щонайменше, зо два десятиліття тому. І, крім захмарної дорожнечі, місцеві, які мали б на руках носити відпочивальників, не можуть їм більше нічого запропонувати.
Погляд, звичайно, суб’єктивний, проте багато тих, хто пройшов Крим у липні-серпні, цілковито поділяють таку точку зору. Хоч шкодувати про вибір було б зайвим буркотінням, втім наступного разу слід подумати про інші місця для відпочинку, які щороку обирають дедалі більше наших українців.