Лідер рок-гурту «ВВ» 
Олег СКРИПКА

Легендарний український рок-гурт «ВВ» святкує своє 25-річчя. Завтра в київському Палаці спорту відбудеться величне шоу-панк-ревю з космічним присмаком під назвою «25 років на орбіті». Сьогодні впевнено можна сказати: на їхніх піснях виросло не одне покоління українців, а роль вокаліста «ВВ» у розвитку сучасної української культури та духовності важко переоцінити.

Можливо, в цьому є якась містика, але енергетично потужний гурт «ВВ» народився відразу після катастрофи на Чорнобильській АЕС. За тиждень після аварії троє студентів Київського політехнічного інституту Олег Скрипка, Олександр Піпа та Юрій Здоренко сиділи в рідному гуртожитку, пили чай, читали Федора Достоєвського і міркували над тим, «що таке робити, коли нема роботи...». Так народилася рок-група «ВВ», тобто «Воплі Відоплясова», до якої невдовзі приєднався барабанщик Сергій Сахно родом з Чорнобиля.

25 років на орбіті

Уже перший хіт гурту, «Танці», несподівано для хлопців спричинив  вибух, навіть людей у краватках змусив стрибати вище голови. Український «політрок», та й годі! Втім, хлопці хотіли співати не тільки про «клуб, де будуть танці», а про зірки, любов, прекрасну і таку далеку країну мрій, яка через 20 років таки стане реальністю. Отже, перші концертні виступи, перший візит за кордон, довжелезний список міст, друзів, вдячні сльози фанатів, автографи, інтерв’ю, гастролі... і доленосна зустріч «вевешників» у Москві з французькою музичною фірмою «Янус». Запрошення на фестиваль до Франції для «Воплів» розтягнулося на п’ять років — Париж, кажуть, вартий меси.

А потім настав період «Вічної Весни», кліп на цю пісню зняли в Москві. Після шаленого успіху на просторах СНД хлопці зрозуміли: досить мандрувати. Об’їздивши всю Україну, Білорусь, Росію, «ВВ» повертаються до рідного Києва. І сьогодні з упевненістю можна сказати: «Воплі Відоплясова» — найпопулярніший у світі український рок-колектив, що дає до 200 концертів на рік, а за словами відомого російського музичного журналіста Артемія Троїцького, «є еталоном живо-концертного східнослов’янського рок-бенда, і еталоном до цих пір неперевершеним».

— Олеже, навесні гурт «ВВ» відзначив 25-річчя. Як відсвяткували?

— Святкуємо досі, а точніше, працюємо (усміхається). Навесні виступили на сценах Пітера, Пермі, Казані, Пскова. Нині продовжуємо серію спеціальних концертів на відзнаку 25-річчя колективу. У жовтні показали своє ювілейне шоу в Сибіру: подолали шість тисяч кілометрів, щоб підкорити серця сибіряків, і особливо сибірячок, донести до них потужний позитивний заряд українського рок-н-ролу. Завтра — великий концерт у Києві. Разом з нами на сцені співатимуть наші друзі. Адже за часів Радянського Союзу, коли ми тільки починали, навколо панувала духовна порожнеча, і ось несподівано серед цього вакууму з’явилося щось — це і була рок-музика. Вона заявила про себе, ставши першою блискавкою-надією на просторах незалежної України. Сьогодні маємо плеяду самобутніх рок-виконавців, яких ми щиро любимо та поважаємо. І ювілей — чудова нагода зібратись на одній сцені.

На сцені гурт завжди викладається повністю. Фото з архіву Олега СКРИПКИ

— За ці роки «ВВ» стільки відспівали, намотали сотні тисяч кілометрів. Чи є у вас секрети «сибірського здоров’я»?

— По-перше, ми з гуртом завжди дуже ретельно плануємо наші поїздки. По-друге, ми з хлопцями ніколи не вживаємо спиртне перед концертом, а приплив позитивної енергії нам дає спілкування з публікою. Особисто у мене є невеличкий секрет, який я називаю «секретом Штірліца» (усміхається). Куди б я не приїхав, намагаюся поспати хоча б двадцять хвилин на новому місці. Це допомагає перелаштуватися. Також перед концертом завжди п’ю зелений чай, каву або фреш. А якщо дуже втомлений — то відразу три напої. А ось після виступу можу відновити сили імбирним чаєм. Рецепт дуже простий: нарізаєте лимон, імбир, заливаєте все гарячою водою. Коли цей чай вистигне, додаєте меду. Добре самопочуття гарантоване на весь день.

— У гурту «ВВ» великий творчий авторитет. Чи не плануєте податися в політику, як колись ваші колеги по цеху, аби писати закони для розвитку української культури?

Такими вони починали свій зірковий проект. Фото з архіву Олега СКРИПКИ

— Хочу відразу сказати, що я не претендую на державні посади. Кожен має займатися своєю справою. Я не чиновник. Але гадаю, нашій культурі дуже бракує насамперед державного фінансування. Міністр з порожнім портфелем може мало чого зробити. Те, що може зробити «ВВ», — працювати чесно і якісно для слухачів, плекати добрі мистецькі смаки. Ми відчуваємо, що культурна людина має компенсаторну функцію. Ми як лікарі суспільства: робимо те, чого не вистачає. У нас сьогодні стільки «модерну» і стільки дурного смаку, що переважна кількість людей не розуміє суті мистецтва. Не цінує індивідуальності. Скажу фігурально: коли всі носили штани-«банани», я носив кльош. Коли всі носили кльош, я носив «дудочки». Я ніколи не робив те, що робили всі. Певен, усі «вевешники» так само.

У країні мрій

Минали роки, змінювався склад гурту, адже музиканти росли і робили власні проекти. В різний час «ВВ» покинули гітаристи Юрій Здоренко та Олександр Піпа, а в гурті почали працювати інші музиканти. Та найбільше творчих змін відбулось у житті незмінного керманича «Воплів» Олега Скрипки. За останні десять років він організовує два потужні фестивалі —  «Країна мрій» та «Рок Січ», а також проводить серію шляхетних вечорниць удома та за кордоном, аби об’єднати українську еліту навколо культури та популяризувати наше мистецтво в світі.  А ще  знімається в кіно, виступає на сцені Театру  ім. І.Франка і фактично перемагає в одному з найпопулярніших танцювальних телешоу країни. І тільки цього листопада гурт «ВВ» уперше за 15 років з’явиться на публіці у своєму історично-класичному складі — до ветеранів Скрипки і Сахна на сцені приєднаються Піпа та Здоренко.

Нині на черзі у «ВВ» — гастролі та запис довгоочікуваного нового диску гурту. Також усіх своїх шанувальників Скрипка і компанія запрошують уже тепер приєднатися до конкурсу на переспів своїх пісень. Це може зробити будь-хто, розмістивши свій ролик в одній з кількох соціальних мереж. Ну а влітку Олег усіх знову запрошує вже на щорічний фестиваль талантів «Країна мрій».

— Олеже, чи буде продовжуватись ваш особистий проект «Шляхетні вечорниці»?

— Я міркую над його новими мистецькими формами. Вечорниці у високому стилі дуже допомогли багатьом віднайти і полюбити свою українську ідентичність. Це якраз те, чого нам не вистачає. Українцям  дуже потрібно виявити свою шляхетність. Адже ми в минулому шляхетна нація, але ця риса довгі роки була пригнічена і не проявлена. Багато хто думає: от вишиванки, шаровари — це все село і люди. Абсолютно ні. Це залишки висококультурного середньовічного бароко. Ми барокова нація і маємо цим пишатися.

— Ви заслужений рокер. А як вам було працювати в жанрі класичного романсу?

— Це було неабияке випробування! Довелося серйозно зайнятися вокалом. Адже для того, щоб працювати в класиці, потрібно мати високу майстерність. Експериментувати і ламати щось старе дуже легко. А подати класичний романс так, щоб це торкнулося слухача, — нелегко, це вже справді рівень. Я запрошував багато професійних музикантів, а основним музичним супроводом був рояль.

— Ви  дуже популярний артист. Але в численних інтерв’ю  майже зовсім не розповідаєте про особисте життя…

— По-перше, коли людині нема про що розказати, вона розказує про свій побут, це ознака того, що в неї дуже бідний внутрішній світ. По-друге, це  два окремих поняття — внутрішній світ і зовнішній світ. Внутрішній світ може бути закритий, а зовнішній — зовсім відкритий. Про себе можу сказати, що в мене троє дітей і я щасливий, що дружина Наталка підтримує мене в усіх моїх починаннях. Напевне, без неї моя країна мрій була б не такою радісною та яскравою.

Наталія РУДНІЧЕНКО 
для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ «УК»

Гурт «ВВ». Заснований навесні 1986 року в м. Києві. Склад: Олег Скрипка — вокал, баян, саксофон, труба, автор багатьох пісень, Олексій Мельченко — бас-гітара, Сергій Сахно — барабани, перкусія, бек-вокал, Євген Рогачевський — гітара, вокал.

Колишні учасники: Юрій Здоренко (в групі з 1986 по 1991 р.) — гітара, вокал, автор пісень, Олександр Піпа (в групі з 1986 по 2007 р.) — бас-гітара, бек-вокал.