Інформаційна безпека є невід’ємною складовою загальної обороноздатності країни. Про те, як її забезпечують у Полтавській області, розповідає директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської облдержадміністрації Олег ПУСТОВГАР.
Система оповіщення має бути багатовекторною
— Останнім часом російська влада робить усе для того, щоб очорнити Україну в очах росіян і світової спільноти. З російських телеканалів ллються цілі ріки бруду. Чим цьому можна зарадити?
— Намагаємося боротися з цим комплексно. Розробили для себе план заходів «Про координацію інформаційної діяльності та захисту інформаційної безпеки держави на території області в 2014—2016 роках», яку затвердив голова облдержадміністрації Віктор Бугайчук, і неухильно цим шляхом ідемо. А щоб російські телевізійні канали нас не оббріхували і не дезінформували, в усіх кабельних мережах області їхню роботу тимчасово призупинено. Вдалося прищемити «язик» і каналу ТВЦ, щодо нього зібрали відеодокази, а нещодавно і Національна рада з питань телебачення і радіомовлення його внесла до переліку заборонених. Наше завдання тепер — виконати рішення Нацради спільно із її обласним представництвом та кабельними мовниками на Полтавщині.
Згідно з проектом «Єдина країна» співпрацюємо із громадськими організаціями нацменшин та релігійними громадами, зокрема щотижня в нас відбуваються прес-конференції за участі релігійних громад і громадських організацій. І це факт, що греки і вірмени, чеченці й азербайджанці, протестанти, греко-католики і православні засуджують російську агресію й добровільно долучаються до збору гуманітарної допомоги нашим військовим у зоні АТО. Вже кілька разів таку допомогу збирали і передавали за призначенням через Полтавський автомайдан. А координатором була громадська організація вірмен «Урарту». Її представники на останній прес-конференції заявили, що зроблять це тради?цією.
Також згідно із планом запровадили рубрику «Ні — російській агресії!» на сайті комунального інформагентства, що регулярно поповнюється, схожі рубрики — у районних комунальних газетах. Разом із науковцями педуніверситету проводимо просвітницьку кампанію «Крим — українська земля!». Слідкуємо за тим, щоб були справні й надійно охоронялися основні телевежі обласної філії державного концерну РРТ. З тією метою, щоб мовлення українських телевізійних каналів і радіостанцій безперешкодно здійснювалося на всій території області.
— А чи працює в області проводове радіо?
— Так, за кількістю його точок Полтавська область перебуває на п’ятій позиції в Україні. Але з кожним роком їх стає все менше. Тому в державі треба змінити підхід до системи оповіщення. Для цього можна використовувати і FM-станції. Наскільки мені відомо, Держкомтелерадіо вже подало відповідні пропозиції до Кабміну, і їх підтримали. Залишається знайти кошти, одержати від Нацради з питань телебачення і радіомовлення ліцензію на право використовувати важливі FM-частоти та придбати потужні передавачі. Якщо це питання вирішимо, тоді можна чекати розбудови всіх програм національного радіо в цьому діапазоні. Зі свого боку ми готові провести кампанію щодо популяризації розбудови FМ-мережі національної радіокомпанії.
А що каже внутрішній редактор?
— У радянські часи редакторів друкованих видань свідомо «направляли». На вашу думку, чи виправдала б себе така практика сьогодні?
— Якщо сама газета, її редакційний колектив не усвідомить важливість протидії інформаційній агресії Росії, ми нічого не доб’ємося, навіть якщо діятимемо жорстко. Цю нещирість відчує і читач. Мені приємно констатувати, що зараз уже рівень свідомості суспільства такий, що більшість газет, навіть не чекаючи якихось побажань чи ініціатив з боку департаменту, публікують патріотичні, державницькі матеріали.
Так, пункт 11 розпорядження про інформаційну безпеку зобов’язує нас забезпечити інформаційний супровід діяльності Полтавського військового комісаріату щодо функціонування батальйону територіальної оборони та забезпечити оприлюднення оголошення про потребу фінансово-матеріальної підтримки ЗСУ. Але й без нього районні газети Полтавщини дуже широко це висвітлюють. Тільки за останній місяць у них надруковано понад півтори сотні матеріалів на тему Збройних сил України та їх підтримки. А наше завдання сьогодні — не цензуруванням займатися, а працювати в режимі чинного законодавства.
— На початку АТО деякі журналісти через недосвідченість іноді розголошували військові таємниці, вказуючи назви частин, чисельність особового складу, місце розташування, передислокації, озброєння, чим допомагали супротивникові.
— У нас були випадки, коли журналісти телефонували у департамент і напряму голові облдержадміністрації та його секретареві з вимогою повідомити їм про те, в якій лікарні лікується такий-то тяжкопоранений боєць та де його поранили. Або розпитували про обставини перебування полтавців у полоні та що влада робить для їхнього звільнення. Зі зрозумілих причин на ці запитання ми не могли дати повну відповідь, говорили, і це щира правда, що влада робить усе можливе для того, аби розв’язати проблему. Але всіх деталей звільнення не розкривали, аби не зашкодити операції. На нерозголошенні секретної інформації наполягає і служба безпеки, з якою тісно контактує голова ОДА Віктор Бугайчук. Коли трьох полтавців визволили, то ми негайно про це оповістили всі видання. Знаєте, іноді краще почекати і не давати ніякої інформації або давати один коментар, ніж піднімати хвилю і створювати психологічну напругу в суспільстві.
Герої не вмирають!
— Чи працюєте ви з молоддю в цій царині?
— Один із пунктів розпорядження про інформаційну безпеку зобов’язує нас забезпечити спільно з громадськістю інформаційний супровід проведення військово-патріотичних таборів під егідою молодіжних патріотичних організацій. Цього року, просто зараз, працює табір в Оржицькому районі під егідою Полтавської станції національної скаутської організації «Пласт», якому облдержадміністрація надала підтримку. Крім того, здійснюємо інформаційний супровід Всеукраїнського молодіжного патріотичного табору «Відвага» імені Івана Гавдиди», який проводиться за підтримки Міністерства у справах сім’ї, молоді і спорту, Полтавської обласної організації «Молодіжний націоналістичний конгрес». Цей табір має вишкільну мету, тобто військову складову, що дуже важливо в умовах війни з Росією. Туди приїхала молодь практично з усіх областей України, а не тільки Полтавщини.
— Обороноздатності країни сприяє і виховання людей на прикладах борців за незалежність України.
— Так, ми працюємо над проектом «Поборники незалежності». Перерахували кошти обласній ТРК «Лтава» на створення коротких, у графічно-комп’ютерному стилі, семихвилинних документальних фільмів про уродженців Полтавського краю, які боролися за незалежність.
— Назвіть когось.
— Наприклад, ми робили сюжети, відеозйомки для проекту в селі Лютенька про ватажка антибільшовицького, антиросійського повстання на території Гадяцького і Зіньківського районів Леонтія Хрестового. У селі Березова Лука відзняли теж унікальні матеріали про уродженця цього села, керівника загону армії УНР Петра Дяченка та його земляка, командира легендарної «сотні східняків» УПА Олександра Савченка, що розвінчують міф про те, що українська повстанська армія нібито була суто західноукраїнським явищем. Насправді в її складі воювали і єврейська сотня, і люди зі східної та центральної України.
У селі Рунівщина Полтавського району народився Михайло Гаврилко. Він був і січовим стрільцем, і воїном УНР. Його більшовики спалили у топці тепловоза, але він увійшов в історію не лише як воїн. Він був видатним скульптором, графіком, поетом, творцем пам’ятника Тарасові Шевченку.
Бучно, з презентацією громадського сайту відзначила область 135-ту річницю з дня народження Симона Петлюри та 70-річчя створення Української Головної Визвольної Ради, президентом якої був житель селища Шишаки Кирило Осьмак. Загалом у цьому році плануємо увічнити шляхом створення документальних фільмів 21 визначну постать.
Про шкідливість стереотипів
Хотілось би від вас почути, що ви підтримуєте та популяризуєте і загальноукраїнські друковані видання, які доносять до людей правдиву, виважену інформацію про діяльність центральної української влади та події на Донбасі.
— Так, пунктом 36 розпорядження «Про координацію інформаційної діяльності та захист інформаційної безпеки» передбачено забезпечити передплату для бібліотечних закладів області низки всеукраїнських газет. За цей блок відповідає управління культури, в якого є і кошти, наприклад, на передплату для обласної універсальної бібліотеки. Але мене дивує той факт, що бібліотеки знаходять можливість передплачувати «СПІД-інфо», «Комсомольскую правду» чи ще якісь російськомовні видання і при цьому посилаються на брак коштів на передплату таких газет, як «Слово Просвіти» або «Урядовий кур’єр». Можливо, тут спрацьовує стереотип, що якщо це офіційне видання, то воно й публікує самі лише документи та постанови, які можна скопіювати з сайту того ж «Урядового кур’єра». На цю тему в мене нещодавно була дискусія із кількома молодими людьми. Кажу їм: «А ви знаєте, що в «Урядовому кур’єрі» багато просвітницьких матеріалів? Що там публікують розповіді про наших національних героїв, цікаві інтерв’ю?». Реакція не забарилася. «А й справді, я оце прочитав «Урядовий кур’єр», і скажу вам, дуже цікава газета!» Цей стереотип треба ламати. І я вже це роблю.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олег ПУСТОВГАР. Народився у січні 1973 року в селі Качанове Гадяцького району на Полтавщині. Закінчив Полтавський державний педінститут імені
В.Г. Короленка, обласний вечірній університет журналістики, Національну академію державного управління при Президентові України. За фахом — вчитель всесвітньої історії, журналіст, магістр державного управління.
Працював учителем, у фонді «Демократичні ініціативи», заступником відповідального секретаря обласного товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, керівником управи обласної організації НРУ, помічником-консультантом народних депутатів України, начальником Головного управління інформаційної та внутрішньої політики Полтавської облдержадміністрації.
З квітня 2014 року — директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА. Депутат обласної ради попереднього скликання. Активний учасник Революції гідності, член президії Ради Полтавської обласної ГО «Майдан».
Ми в Google+