.jpg)
Містобудування та архітектура населених пунктів і навколишніх територій завжди вважалися і нині справедливо вважаються особливо важливими сегментами. Адже саме від них визначальною мірою залежить комплексний комфорт громадян, які живуть у тих чи тих містах, сільських населених пунктах. Тож маючи чіткий план розвитку, географічні регіони одержують реальну можливість працювати і розвиватися не наосліп, а за виваженою програмою.
Цими днями Сумщина одержала схему планування, на яку чекала багато років. Це і стало приводом для зустрічі кореспондента «УК» з начальником управління містобудування та архітектури Сумської ОДА — головним архітектором Сумської області Олегом ПАВЛЕНКОМ.
— Олеже Олександровичу, щойно сесія обласної ради затвердила знаковий документ для громади Сумщини. Як оцінюєте цю подію і на які позитивні зміни можуть розраховувати жителі слобожанського краю?
— Подія і справді знакова. Такої схеми Сумщина не мала понад 35 років, однак завдяки спільним зусиллям удалося напрацювати своєрідну альфу і омегу життєдіяльності нашого краю. Цьому активно посприяв голова облдержадміністрації Юрій Чмирь, який особисто перейнявся важливою проблемою, адже її розв’язання дасть змогу чітко бачити перспективи кожного району та населеного пункту. Зокрема буде ліквідовано дисбаланс і диспропорції між тими чи іншими районами і містами. В основу покладені всі чинники — економічні, географічні, екологічні, ландшафтні та інші.
Тобто у найближчі роки область розвиватиметься комплексно, з урахуванням усіх особливостей територій і місцевих громад.
— Якими критеріями керувалися і що саме взяли за основу під час формування схеми розвитку?
— Нині очевидна потреба в радикальних перетвореннях у системі державного та регіонального управління, встановлення об∂рунтованих пріоритетів та вибору нової моделі використання економічного, інтелектуального, науково-технічного та соціального капіталу області.
Після ретельного аналізу ситуації обрано прогресивний інноваційно-проривний шлях подальшого розвитку, що передбачає чотири основних напрями. Це «ресурсний регіон», тобто провідними галузями економічної діяльності залишаються машинобудування, хімічна промисловість та виробництво будівельних матеріалів; «індустріально-інноваційний центр» — конкретна і ділова підтримка інноваційних проектів; «повернення області агропромислового статусу» — Сумщина має всі можливості стати продовольчим центром України. І четвертий — «область комплексного багатофункціонального розвитку».
Так Сумщина має досягти якісно вищого рівня соціально-економічного розвитку, що відповідатиме потенційним можливостям територій.
Схема передбачає створення нових підцентрів субрегіонального рівня та промислових вузлів.
— Такий підхід найбільш прийнятний для Сумської області, де економічний потенціал значно диференційований за територіями та спостерігаються диспропорції у соціально-економічному розвитку.
Відповідно до цього виокремлено три господарсько-планувальні райони: Шосткинський (північний), Конотопський (центральний) та Сумський (східний).
Через недостатньо розвинений каркас території передбачається також створення нових підцентрів субрегіонального рівня І порядку на базі населених пунктів Ромни, Охтирка та ІІ порядку на базі Білопілля та Глухова. Тут формуватимуться нові промислові центри із розвитком сучасних екофільних та наукоємних виробництв.
Наприклад Глухів, що має зручне та вигідне географічне місце розташування вздовж міжнародного коридору, а також масштабний історико-культурний потенціал, розвиватиметься як потужний центр туризму із супутніми обслуговуючими виробництвами (легка, харчова галузі промисловості).
Пропонується реструктуризація та розвиток трьох промислових вузлів (Сумський, Конотопський, Шосткинський), які вже існують, а також створення трьох нових промислових центрів (Білопільський, Роменський та Охтирський), що відіграватимуть значну роль у формуванні планувальної структури області.
— Отже, схема охоплює розвиток не тільки самих населених пунктів, а й увесь навколишній простір?
— Пам’ятаєте, як один мудрець сказав про архітектуру як про застиглу музику? То я хотів би продовжити цю думку і додати, що вона (тобто архітектура) — не тільки застигла музика, а й гармонійний розвиток, комфорт і естетика.
Помилково думати, що архітектор повинен дбати і проектувати лише окремі будівлі чи споруди. Важливо пам’ятати, що є ще міжбудинковий простір, вулиці, дитячі майданчики, річки, ставки, озера… Одне слово, все, що становить основу нашого життя, дозвілля.
Демократизм міста виражається в рівноправності у міському середовищі пішохода чи велосипедиста, людини в інвалідному візку чи власника дорогого авто.
— Чи багато нині проблем в архітектурі й містобудуванні?
— Вони однозначно є. Не хочеться, щоб добра ідея лібералізації містобудівного законодавства і спрощення дозвільних процедур у будівництві вплинула на якість міського (і не тільки міського) середовища. Тому потрібно максимальної уваги надавати саме таким моментам, аби потім не було запізно.
Ще один недолік — якість нормативно-правової бази, що й досі перебуває у стадії реформування і становлення, проблеми із забезпеченням якісною сучасною загальнодоступною містобудівною документацією (генеральними планами), розробленою в інтересах територіальних громад, її неналежне виконання.
Часто в будівництві на перший план виходять комерційні інтереси заможних інвесторів, а не місцевих територіальних громад. Тому фахівці нашого управління тримають на особливо ретельному контролі подібні вияви. Державна містобудівна політика визначає, що планування і забудова населених пунктів повинна бути лише в інтересах людей.
На чільному місці в нашій роботі — турбота насамперед про тих, хто населяє відповідні території, — ветеранів чи студентів, малюків чи учнів, інвалідів чи працездатних. Усі місцеві жителі повинні почуватися комфортно, впевнено, безпечно.
— А чи маєте власну архітектурну мрію? Якщо так, то яку саме?
— Мрій багато, та до них ставлюся трохи по-іншому, ніж, приміром, у молодості. Адже від них до втілення часто буває дуже велика відстань або й навіть провалля.
Однак я оптиміст. І вірю, що колись Сумщина матиме власний ексклюзивний туристичний маршрут на зразок того, що, наприклад, є у Франції. Недавно до Сум приїздили французькі колеги, які не тільки ознайомилися з життям області, а й розповіли багато цікавого і повчального.
Наприклад, через міста Орлеан і Нант уздовж річки прокладено 800-кілометрову (уявляєте відстань?) велосипедну доріжку. Щороку нею проїжджають десятки тисяч туристів, адже на цьому шляху стоїть більш як 70 старовинних замків. Це ж яка духовна міць! Який туристичний потенціал!
То чому б у нас на Сумщині не прокласти хай і коротшу, однак велотрасу? А на ній — ціле гроно старовинних церков, ландшафтних та історичних пам’яток! Адже для Сумської області визначити золоте кільце не так і складно.
Звісно, що потрібні кошти. Але — було б бажання.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олег ПАВЛЕНКО. Народився 1963 року в Ромнах Сумської області. 1986-го, здобувши кваліфікацію архітектора, розпочав трудову діяльність на посаді архітектора відділу у справах будівництва та архітектури Сумського облвиконкому. Відтоді очолював архітектурні служби Ковпаківського району, в містах Суми, Ромни, в Сумському районі. З 2010-го — начальник управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації.
Член правління обласної організації Національної спілки архітекторів України, автор деяких об’єктів містобудування, реалізованих на території області.