ОБЕРЕЖНО!

Оманлива реклама б’є не лише по кишені, а й по здоров’ю споживача 
 

Якби кількість і якість реклами залежала від оцінки і ставлення до неї людської спільноти, ніхто б не страждав від її засилля. Діти, збираючись до школи, не слухали б про статеву неміч чоловіків, любителі застілля не об’їдались би у свята, сподіваючись на пігулки для посиленого травлення, а молодих людей не записували б у патріоти лише з тієї причини, що ті п’ють вітчизняне пиво.

Ні позики, ні власних грошей

Однак набридливість реклами — це ще півбіди. Значно страшніша її оманлива складова, яка може вибити з колії будь-яку благополучну людину, зробивши її калікою, безхатченком чи боржником унаслідок по-дилетантському проведеної операції, обіцянки пожиттєвого утримання або ж кредиту з прихованими відсотками. Потік ніким не перевіреної і нічим не підтвердженої інформації такий бурхливий, що, мабуть, вже пора поставити надійну греблю на його шляху. Наразі ж оманливій рекламі в межах своєї компетенції намагається протистояти Антимонопольний комітет.

Приміром, він оштрафував ПП «Капітолій» (м. Житомир) на 497 тис. грн за поширення оманливої реклами грошових позик. Попри попередження контролерів припинити розповсюдження неповної та неправдивої інформації про послуги з надання позик, підприємство й далі тиражувало обман. Зміст рекламних матеріалів створював враження, що позику можна отримати одразу в розмірі від 5 до 300 тисяч гривень з можливістю виплати боргу протягом 15 років.

Насправді ж громадяни могли очікувати на позику роками. Адже запропонована позика надавалась за рахунок щомісячних внесків учасників груп — фізичних осіб у міру накопичення грошей. При цьому за участь у групі додатково треба було сплачувати кошти, а право на отримання позики в учасника групи виникало лише після того, як її фонд ставав достатнім. Водночас рішення про те, хто з учасників отримує позику, приймало підприємство.

До того ж умови договору прописані так, що після його розірвання учасник фактично позбавлявся можливості повернути внесені ним гроші. Забрати вкладене міг лише у разі ліквідації всієї групи учасників програми, тобто за умови, що всі її учасники отримають позики. Оскільки насправді їх ніхто не отримує, то й ліквідація неможлива.

Недарма ж із травня 2010 року до початку 2011-го лише до органів МВС Рівненської області надійшло 238 звернень від ошуканих громадян. Подібні випадки траплялися й у Житомирській, Волинській, Донецькій, Полтавській областях та АР Крим. За фактом шахрайства Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС у Рівненській області порушило кримінальну справу щодо керівництва ПП «Капітолій» і передало справу до суду.

Одні «клюють», інші ігнорують. Фото Володимира ЗАЇКИ 

Півтора мільйона за обдурювання

На штраф вимушене було розкошелитися й товариство з обмеженою відповідальністю «Андрушівський маслосирзавод» (Житомирська обл.), яке на лицьових поверхнях упаковок спредів власного виробництва не зазначило вид товару — спред. Враховуючи загальне композиційне оформлення упаковки, а також те, що в місцях реалізації цей товар розміщено поряд із маслом, потенційний покупець міг сплутати цей товар з вершковим маслом. Й оскільки таке порушення не рідкість, комітет рекомендував значній кількості реалізаторів спредів, сумішей, сирних та сметанних продуктів вказувати на фіскальних чеках та цінниках вид товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод хімічних виробів» використовувало без згоди ТОВ «Тосол-Синтез» на етикетках гальмових рідин зображення черепахи на фоні гальмового диска у розрізі, схожого на стилізоване зображення черепахи на фоні колеса. Таке зображення раніше почало використовувати ТОВ «Тосол-Синтез», яке має пріоритет на його використання. За результатами розгляду справи за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції на товариство накладено штраф у розмірі сто тисяч гривень.

Однак рекордсменом серед штрафників стало ТОВ «Поштовий магазин» (Київ), яке поширювало в рекламних матеріалах відомості, що містили неправдиві дані про розіграші призів. Брехлива інформація обійшлася йому в 1 681 218 грн штрафу. Ще низка любителів «вішати локшину» на вуха сплатила значно менші суми, але штрафи при їхньому незначному річному обігу коштів були відчутні. Скажімо, територіальне відділення комітету в Криму оштрафувало одного з місцевих підприємців на 3,4 тис. грн за недобросовісну конкуренцію. Він поширював неправдиву рекламу на сітілайті щодо цін та знижок на швейні машини, які сам же й реалізував.

На цьому ж погоріло й ТОВ «Фоззі-Фуд», оштрафоване на 50 тис. грн, ДП «Мілкіленд-Україна» та ТОВ ВКФ «Фантазія» (м. Львів), які сплатили по 12 тис. грн за все ту ж недобросовісну конкуренцію у вигляді поширення інформації, що вводить в оману споживача. Загалом, відстежуючи виконання норм Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції», торік Антимонопольний комітет припинив 234 такі порушення. Було проведено низку розслідувань на ринках продовольчих товарів, за результатами яких встановлено, що найпоширенішими порушеннями було введення споживачів в оману шляхом поширення неточної або неправдивої інформації про споживчі властивості товару.

Надалі, аби посилити державне регулювання діяльності недобросовісних підприємств, Антимонопольний комітет звернувся з ініціативою до уряду про внесення змін до відповідних законів та нормативних актів, які б врегулювали ці види діяльності та виключили б можливість обманювати громадян. Згідно зі змінами до Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», який набув чинності в грудні минулого року, послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах вважаються фінансовими, а отже підлягають державному регулюванню.