ВІТАЄМО!

Дві нові книжки власкора «УК» Павла Куща висунуті на здобуття премії імені Остапа Вишні    

У літературній вітальні Донецького будинку працівників культури цього вечора не було де яблуку впасти. Попри те, що творчий захід мав назву «Міцний горішок» (за одним з оповідань із нової книжки), колеги й читачі давно розкусили автора. Тобто присутні нітрохи не приховували, що прийшли на зустріч із самобутнім журналістом і письменником, репутацію якого має Павло Кущ.

Гумористо сапієнс

На творчому вечорі письменник презентував одразу дві свої нові книжки: «Братани по розуму» (збірка гумору та сатири) та «Нявмуар-р-р-ри, або На третій від Сонця» (пригодницька повість для дітей). Цей «дуплет» він підготував до невеличкої дати, адже саме 20 років тому, у вересні 1991 року, молодий журналіст приїхав до Донецька і розпочав працювати тут власкором однієї з центральних газет.

«Десять років тому ми приймали до Спілки письменників велику групу авторів, серед яких був і Павло Кущ, — згадує колишній багаторічний керівник обласної письменницької організації Іван Мельниченко. — Уже тоді я привселюдно казав: із цього поповнення найбільші перспективи стати справжнім письменником має саме він. І мені дуже приємно, що я не помилився, адже молодший колега творчо зростав буквально на очах і тепер має репутацію талановитого автора, книжки якого полюбилися читачам».

До речі, те саме можу сказати і я. Адже вже два десятки років пліч-о-пліч працюю з молодшим колегою по веселому цеху і жодного разу не сумнівався в його професійній майстерності. Мої малюнки супроводжували фейлетони, оповідання та повісті журналіста й письменника в довжелезній низці газет, журналів та книжок. Тобто наш творчий тандем видав на-гора чимало веселих творів.

До однієї з нових книжок — збірки гумору та сатири «Братани по розуму» увійшли деякі оповідання з попередніх видань та нові, написані останнім часом. У цих творах зображується наша дійсність, а комічні ситуації вихоплені з життя. Читачі, які вже ознайомилися з «Братанами», переконалися у вправності автора, який майстерно малює портрети і характери своїх героїв, показуючи їх у різноманітних комічних ситуаціях. Книжка читається легко, зібрані в ній оповідання приваблюють гостросюжетністю, дотепністю й актуальністю. Проте сміх сміхом, а збірку важко назвати легковажним чтивом. «Чудова гумористично-сатирична книжка, написана в найкращих традиціях жанру, в розвиток якого зробив свій помітний внесок наш колега, — вважає письменник Іван Білий. — Причому сміх читачів, схоже, для автора не самоціль, бо проміж веселих рядків читається авторський смуток і біль за ті ситуації та обставини, в яких нам випало жити».

Навіть ілюстрації до оповідань Павла Куща говорять самі за себе. Фото Миколи КАПУСТИ

Пригоди в Котецьку

Не без успіху працює автор ще в одному нелегкому жанрі — творах для дітей, і його ще одна нова книжка «Нявмуар-р-р-ри, або На третій від Сонця» адресована саме малим читачам. «Ніколи не забуваю ту істину, що для дітей треба писати так само добре, як і для дорослих, але ще краще, — каже письменник. — Адже ця читацька аудиторія тільки на перший погляд наївна, а насправді дітлахи дуже вимогливі: принаймні нудну й нецікаву книжку вони розпізнають відразу і вона потрапляє в розряд «підстільних». Тобто відсовують її від себе під стіл чи ще далі».

Втім, подібне захопливим повістям для дітей середнього шкільного віку, написаних автором, мабуть, не загрожує. Приміром, у «Нявмуа-р-р-рах» він запропонував такий розвиток подій. Не секрет, прибульців із чужих світів ми всі уявляємо приблизно так: зелені, витрішкуваті, з вухами-локаторами тощо. А якими вони, оті залітні гості, бачать нас, «нормальних» землян? Відповідь читач дізнається з «нявмуарів» колоритного прибульця, від імені якого й ведеться розповідь.  Різноманітні пригоди відбуваються в місті Котецьку та в сусідніх населених пунктах — Нявкіїці, Котарську, Муріуполі, а також у столичному Котиєві.

На одному з читацьких форумів я натрапив на цікавий відгук одного з батьків-киян про читацькі уподобання своїх дітей. «Мій десятирічний син за останні півроку вже втретє перечитав «КотоВасію». Чимось його Павло Кущ узяв…»

Чому згадав цю популярну серед дітей книжку, що вийшла друком у київському видавництві кілька років тому? Бо «Нявмуар-р-р-ри» фактично є її продовженням. І написана так само дотепно й цікаво. Тобто автор знову вміло «взяв» своєю майстерністю дітлахів та батьків, які вже належно оцінили його нову книжку. А якою буде наступна?

Сам письменник і журналіст, який, за його ж словами, «працює мовчки», про творчі плани ніколи не розводиться. Тому присутні на вечорі спробували вивідати секрети творчої «кухні» в його дружини Ліни. «Навіть я інколи не збагну, коли Павло встигає писати ще й книжки, — зізнається вона. — Зате добре знаю, чому він здебільшого є автором коротких оповідань. Бо на романи чи на повісті катастрофічно не вистачає часу. Та я пам’ятаю, що його найперша книжка мала промовисту й оптимістичну назву «Далі буде». Тому залишається повірити йому на слово».

ДОСЬЄ «УК»

                             
Павло КУЩ. Народився 21 вересня 1962 року в селищі Андріївка Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював власкором у газетах «Україна молода» та «Голос України». З жовтня 2009 р. — власкор «Урядового кур’єра» в Донецькій області.

Автор збірок гумору та сатири «Вечори на хуторі без «Тропіканки», «Нові пригоди Анжеліки», «Комарські острови», «Вогняна Земля», «Братани по розуму», повістей для дітей «Далі буде», «Ревин хутір», «КотоВасія», «Метеорит», «Нявмуар-р-р-ри».

Лауреат всеукраїнського конкурсу політичної сатири «Золота ратиця», конкурсу на кращі твори для дітей «Золотий лелека», обласних літературних премій ім. П. Байдебури, ім. Г. Кривди. Дві «крайні» книжки, видані в 2011 році, висунуті на здобуття премії ім. Остапа Вишні.