ПОДІЯ
У Сімферополі відбулася презентація книжки кримського історика Андрія Іванця про невідомі сторінки політики УНР щодо Криму
«Видання книжки — це перша спроба в історіографії подати комплексну картину політики того періоду вітчизняної історії. У роботі проаналізовано такі аспекти кримської проблеми, як ставлення українських державних структур до статусу Кримського півострова, їхні стосунки із кримським урядом, режимом Петра Врангеля, реакція на пропозицію частини кримськотатарських політиків надати Польщі мандат на Крим. Окрім того, розглядаються такі невідомі чи маловивчені сюжети, як діяльність українського підпілля у врангелівській армії, українського національного руху в Криму в 1919—1920 роках, українських дипломатів з утворення Чорноморської федерації, кримського представництва в Києві та боротьбу за Північну Таврію взимку 1918—1919 років», — зазначив Віктор Лукашенко, керівник кримської філії Національного науково-дослідного інституту українознавства та світової історії.
Подані у книжці дослідження виконані із залученням широкого обсягу документальних джерел періоду Директорії, мемуарів історичних діячів того часу, які представляли різноманітні політичні сили та народи. Адже автор черпав певну інформацію із кримських, київських, московських, варшавських та празьких архівів.
Спілкуючись із журналістом «УК», автор зазначив, що цю тему мало або зовсім не вивчали. «Донині маємо невеличкі згадки із суперечливими характеристиками, — пояснює Андрій Іванець. — Хтось казав, що УНР відмовилась від Криму, хтось наполягав на тому, що УНР періоду Директорії, навпаки, наполягала на включенні автономії до свого складу. Я у своїй книжці показую, що спочатку був намір приєднати Крим, пізніше півострів не розглядався як безпосередня частина УНР. Хоч у той момент була затверджена доповідь голови надзвичайної дипломатичної місії на Кавказі Івана Красковського щодо федерування України з Кримом, Кубанню та Кавказом. Тобто певний державний зв’язок передбачався».
Тема, яку дослідив Андрій Іванець, майже не вивчалася. Фото автора
На презентації науковці зазначали, що в радянський період ця тема, як і все, що пов’язано з українською державністю, об’єктивно не досліджувалася. У закордонній діаспорній історіографії її торкалися, але глибоко не висвітлювали. Певний інтерес до кримської теми виник після 1954 року, та на той момент вже не було документальних джерел. А ті, що зберігалися в СРСР, стали фактично не доступними для дослідників.
«Дослідження «Кримська проблема в діяльності УНР періоду Директорії» — це своєрідний сюрприз шанувальникам вітчизняної історії, адже досі вони могли прочитати комплексні дослідження про кримську політику УНР часів Центральної Ради та Української Держави гетьмана Скоропадського. Цікаві та важливі події кінця 1918—1920 років висвітлювали фрагментарно, а частина з них була не відома навіть професійним історикам. Долучившись до видання цієї праці, ми прагнули зробити свій внесок у наукове висвітлення білих плям в історії Криму та України загалом», — констатував директор ТОВ «Український центр інформації та видавничої справи «Таврія» Андрій Щекун, за сприяння якого видання вийшло у світ накладом тисяча примірників.
Книжка найближчим часом вийде на суд читачів, істориків і науковців. На думку автора видання, дискусії радше будуть палкими, бо висвітлена тема торкається багатьох аспектів. Адже окрім УНР, у розв’язанні кримської проблеми брав участь кримськотатарський національний рух, різні політичні режими, які існували в Криму в той період, зокрема кримський крайовий уряд Соломона Криму, Кримська СРСР 1919 року, режим Денікіна, режим Врангеля. Також причетні були до спроб вирішити долю півострова у своїх інтересах радянська Росія та Польща.
Автор книжки і надалі працюватиме над цією темою, бо вважає, що для становлення нашої держави вкрай важливе врахування історичного досвіду 1917—1920 років, аби вибудувати те, що не вдалося нашим предкам через невміння домовлятися і чути один одного.