ПОДІЯ
Українська короткометражка Бориса Гришкевича на Youtube увійшла в трійку найкращих
Лауреат
міжнародного конкурсу
"Життя за один день"
Борис ГРИШКЕВИЧ
В Україні, виявляється, звечора можна лягти спати нікому не відомим, а вранці прокинутися знаменитим. Саме так трапилося з киянином Борисом Гришкевичем, який взяв участь у конкурсі фільмів, що його організував популярний відеосервіс. Учасники глобального проекту в 192-х країнах світу відзняли, як пройшов один день - 24 липня 2010 року. Підсумком має стати повнометражний документальний фільм, який зі стрічок 26 фіналістів монтуватиме оскароносний режисер Кевін МакДональд. Продюсером фільму виступить інший відомий режисер Рідлі Скотт. Стрічка "Іванки. Один день у Карпатах" увійшла у число переможців.
Коли про подію сповістили сотні вітчизняних інтернет-видань, Борис Гришкевич не мав спокою від дзвінків і запрошень на інтерв'ю. Тож і ми з ним поспілкувалися.
- Борисе, вас називали жителем Закарпатської області, а події начебто відбуваються на території Львівщини, у Славському. Звідки ці розбіжності?
- У Славському на Львівщині я брав участь у зйомках рекламного сюжету. Саме там у мене виникла ідея відзняти щось своє про життя людей романтичної і складної професії -вівчарів. Зі Славського пошуки привели в Міжгірський район Закарпаття. Так і став закарпатцем, бо, напевно, важко уявити, як хтось здалеку знімає "не своє" кіно.
- Глибинка привабила?
- Я люблю подорожувати: їздив до Індії, відвідав Непал. Маю звідти багато цікавих сюжетів. Гадаю, тепер настав час для них, можливо, з'явиться інтерес каналів і видавців.
- Як знайшли героїв свого фільму?
- Гірськолижним підйомником із села Пилипець на Міжгірщині вибрався на полонини, звідти пішки дійшов до стійбища вівчарів, де за головного був Василь Гурзан. Познайомився з його братами Іваном та Михайлом. Отримавши згоду на відеозйомки, повернувся до Славського. Передивився "Тіні забутих предків" Параджанова, зарядився такою енергією!.. Захотілося зняти "продовження" про сучасних Іванків. Запросив київських операторів Дмитра Міняйла та Дениса Мельника. Піднялися в гори, розбили намет. Вночі майже не спали, і ще до світанку почали знімати кожен крок вівчарів.
- Якою апаратурою користувалися?
- Мали два фотоапарати "Сanon", здатні знімати відео. До 14-ї години відзняли 70 гігабайтів, поки пам'ять в апаратах не вичерпалася.
- Чи підтримуєте зв'язки з героями стрічки?
- Подружилися. Коли отримав радісну звістку, то одразу подзвонив Василю Гурзану. Передав героям свого фільму різдвяні подарунки. Хотів би згадати і про молодого продюсера Марію Панасюк, яка теж долучилася до справи.
- Переможців запросили в США на прем'єру фільму, змонтованого з короткометражок...
- Це буде 27 січня, на жаль, кошти для поїздки виділені лише на одну особу. Сподіваюся, повернутися звідти з новими задумами. Хотілося б створити стрічку більшу за форматом, яка розкаже про таємниці нашої землі. Їх ще дуже багато...
ДOСЬЄ "УК"
Борис ГРИШКЕВИЧ. 28 років, народився у Владивостоці. Через рік батьки переїхали до Києва. Учився у військовому ліцеї ім. І. Богуна, по одному рокові "витримав" в університетах - торговельно-економічному та культури. Згодом захопився організацією кінозйомок, мріє знімати власне кіно.