ТЕНДЕНЦІЇ

Невеликі колекторські компанії, які доводять боржників до нервових зривів, змушені будуть змінити стиль поведінки

Пану Михайлу Гелетюку, який подав позов до «Ідея-Банку», пощастило. В судовій тяжбі він виявився переможцем. Фінустанова замість боргу в 6450 грн прагнула стягнути зі свого клієнта 20 тис. грн. Тепер Михайло поверне 6450 грн, а банк оплатить моральну шкоду за розголошення банківської таємниці. Це одна із сотні справ, виграних Асоціацією антиколекторів та правозахисників України «Ваша Надія».

На сьогодні в Україні понад 200 підприємств надають послуги з повернення боргів. При цьому на ринку діє багато «сірих» компаній, методи роботи яких із боржниками далекі від цивілізованих. Тому і колектори, й антиколектори єдині в одному: майбутнє ринку належатиме компаніям, які дотримуватимуться високих стандартів ведення бізнесу.

За оцінками Асоціації учасників колекторського бізнесу (АКБУ), з початку року «в роботі» колекторів перебуває 14 млрд грн боргів (ринок «колекшна» щорічно подвоювався починаючи з 2008-го). Цьогорічною особливістю ринку є продаж заставних кредитів — авто, іпотеки — і подальше збільшення в портфелях таких компаній частки небанківських боргів — у житлово-комунальному господарстві (ЖКГ) і телекомунікаційних компаніях.

Два боки однієї медалі

В умовах другої хвилі кризи і зниження платоспроможності людей до розробки антикризових заходів мають бути залучені і колекторські організації, як це заведено в Європі. Для формування такого інструменту впливу важливо прийняти закон про колекторську діяльність. Бо нині колектори здебільшого діють жорсткими методами. Після закінчення чергового терміну погашення заборгованості працівники колекторських фірм або спецпідрозділів банків за допомогою так званого «reminder service» — листування, телефонних розмов та SMS-повідомлень переконують боржника добровільно погасити борг. При цьому телефонні дзвінки бувають і вдень, і вночі, а листи боржнику містять погрози й залякування. Колектори тиснуть на неплатників шляхом «знайомства» з їхніми близькими та родичами, а також через повідомлення роботодавця про наявність у неплатника невиконаного зобов’язання. Це так званий перший — м’який етап (soft collection).

Якщо попередній метод не дає бажаного результату, колектори переходять до жорсткого етапу (hard collection), під час якого відбувається безпосередній контакт із боржником. Вони знаходять  боржників за місцем проживання рано-вранці або пізно увечері, коли позичальника найімовірніше можна застати вдома. Йому роз’яснюють наслідки несплати кредиту, про можливості відстрочки або реструктуризації боргу, надсилання претензії або копії позовної заяви до суду без фактичного подання позову, звернення до правоохоронних органів із заявами про вчинення боржником злочину (шахрайства) тощо. Всі ці дії також супроводжуються психологічним тиском. На третьому етапі (legal collection) колектори звертаються з позовами до суду, хоч і не зацікавлені в цьому. Адже через тривалість судових розглядів і виконання рішень не можуть швидко повернути гроші.

«Співзасновниками багатьох із наших компаній є іноземні фірми. Ми працюємо цивілізовано і в рамках чинного законодавства. Практично з першого дня заснування АКБУ прийняв Маніфест відповідального колектора —  своєрідну декларацію зобов’язань за стандартами роботи.  Складений він за зразком стандартів роботи Європейської федерації національних колекторських асоціацій (FENCA), членами якої ми є», —  розповів «УК» президент АКБУ Олександр Ільчук. Нині в АКБУ входять 11 найбільших колекторських компаній країни, а це майже 90% усього ринку колекшна. На сайті Асоціації учасників колекторського бізнесу працює «електронний скаржник» і ведуть статистику. За час його роботи (за останні 12 місяців — з липня минулого року по липень цього) прийнято понад 230 скарг. Приблизно 80% скарг пов’язані з неправильною або неточною інформацією. Наприклад, коли боржник вказав неправильний контактний телефон або адресу. Майже всі скарги вирішені на користь заявників (крім випадків, коли перевірка показує, що заява не відповідає дійсності і боржник просто намагається ввести асоціацію в оману, надаючи неправдиву інформацію). Приблизно в 10% повідомлень боржники описують некоректні дії колекторів. Ці скарги асоціація особливо ретельно розслідує, і така інформація, на щастя, рідко підтверджується (хоча є випадки суворих дисциплінарних стягнень працівників, які навіть незначно відхилилися від етичних стандартів, прийнятих в асоціації). Інші 10% скарг дуже неоднорідні: від пропозиції про співпрацю до анонімних образ.

Крок у цивілізацію

За інформацією Асоціації антиколекторів та правозахисників України «Ваша Надія» (далі - асоціація), в Україні є випадки, коли борги з позичальника вимагають… відразу 3-4 (!) колекторські фірми. Оскільки позичальники в містах стали більш обізнаними і в разі перевищення повноважень колекторами можуть навіть міліцію викликати, то деякі вибивачі боргів переорієнтувалися на сільську місцевість. Асоціація отримує сигнали з Вінницької, Івано-Франківської, Одеської, Чернігівської областей щодо активізації там діяльності колекторів. Ці горе-вибивальники загрожують боржникам виїзними судовими засіданнями щодо боргу, хоча такої практики немає, цькують рідних і близьких (хоча в нас син за батька не відповідає), надсилають зразки позовних заяв чи відкритих виконавчих проваджень, які фінансово не обізнані клієнти можуть сприйняти за справжні (такі документи юридичної сили не мають).

Намаганням зробити колекторський бізнес більш цивілізованим і пояснюються законодавчі ініціативи на цьому ринку. В кінці 2011 р. народний депутат Юрій Полунеєв подав законопроект №9379 щодо введення тимчасової заборони на здійснення колекторських послуг щодо фізосіб-боржників до прийняття закону про регулювання колекторської діяльності. Це була друга спроба, зроблена після 2009-го, заборонити діяльність колекторів в Україні, тоді як у світі немає жодної країни, де колекшн було б заборонено. При цьому навіть у Євросоюзі не так багато країн, які  мають відповідний спеціалізований закон.

Вітчизняні колектори в особі Асоціації учасників колекторського бізнесу потурбувалися про правила роботи ринку, які й прописали у законопроекті «Про захист прав боржників при здійсненні професійної діяльності із стягнення грошової заборгованості в позасудовому порядку» («Про захист прав боржників»). Документ було представлено в комітеті Верховної Ради на початку липня цього року. Зокрема він пропонує замінити термін «колектор» на «професійний стягувач», вимагає від професійного стягувача наявності капіталу не менш ніж 10 млн грн і забороняє відшкодовувати з боржника борг понад 30 тис. грн на рік. Керівник колекторського бізнесу, згідно з вимогами законопроекту, повинен мати юридичну або економічну вищу освіту. Записи телефонних розмов із боржниками зберігатимуться не менш як рік, а в приміщеннях, де проходять переговори з ними, здійснюватиметься відеоспостереження. Колектори у складі не менш як 10 членів увійдуть у саморегульовану організацію (СРО). Також документ пропонує зробити суворішим ведення цього бізнесу.

В Асоціації ж антиколекторів та правозахисників України «Ваша Надія» обурюються, що їхню організацію не допустили до розробки цього законопроекту, хоча її представники були співрозробниками іншого, «заборонного» під №9379. На їхню думку, щоб зробити ринок колекторських послуг цивілізованим, при доопрацюванні закону «Про захист прав боржників» потрібно враховувати існуючу світову практику, а не винаходити український велосипед. Керівникам антиколекторів не подобається термін «професійний стягувач», адже він суперечить Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, на їхню думку, пересічні українці плутатимуть представників такої професії зі… співробітниками виконавчої служби.

ДОВІДКА «УК»

Колекторські фірми — компанії, які за певну винагороду займаються поверненням боргів. До них по допомогу звертаються банки, які не бажають розв’язувати проблеми неплатежів за допомогою власних спецпідрозділів або служб внутрішньої безпеки.

КОМПЕТЕНТНО

Сергій ДЕМІНСЬКИЙ,
генеральний директор
колекторської компанії CredEx:

— Ринок колекторських послуг потребує прийняття закону щодо діяльності колекторських організацій. Досі немає визначення колекторського бізнесу. Також має бути організований орган ліцензування колекторів (такі є у Швейцарії, Великобританії, Норвегії). Якщо наші зарубіжні колеги працюють у цивілізованому правовому полі, наприклад, у Західній Європі вони контактують із боржниками лише щодо обговорення заборгованості, то в Україні беруть участь у судовому супроводженні, виконанні рішення. В нас судове рішення та його виконання — два окремих процеси. Труднощі у роботі колекторів також створюють постійні зміни в законодавстві щодо іпотеки, банків і позичальників.

Федір ОЛЕКСЮК,
голова координаційної ради Асоціації 
антиколекторів та правозахисників України 
«Ваша Надія» :

— Сьогодні, на жаль, часто-густо деякі колектори є такими собі «вибивалами» поза законом. Наприклад, купивши в банку його борги на 3-5%, вони потім вимагають із позичальників банку 400-відсоткову їх оплату. Боржник, до якого з вимогою повернути кредит звернулися представники колектора, має право попросити надати договір із банком, який свідчить про переуступку вимог, та акт приймання-передачі боргу. При цьому не варто задовольнятися ксерокопією документа — потрібен оригінал з двома мокрими печатками. Слід вимагати і документи, що колектор викупив у банку кредит і що ви більше не є боржником банку.