Одеса — Рені: чи стане напрямок дорогою?

Орлівка — чимале село на самісінькому півдні Одещини — має чи не всі передумови, щоб стати одним із популярних туристичних осередків в українській Бессарабії. Мальовничі ландшафти із хвилястим рельєфом, чудові краєвиди на озеро Картал та блакитний Дунай тут щедро доповнені історичними пам’ятками — від доби міді та бронзи через рештки римської фортеці Аліобрикс і аж до пам’ятників бійцям Російсько-турецької та обох світових воєн.

Чого ж бракує Орлівці, щоб стати повноцінною туристичною Меккою? Того самого, що й українській Венеції — місту Вилковому та величезній кількості потенційно привабливих курортних містечок на півдні Одещини: якісного транспортного сполучення. Його мала б забезпечити траса Одеса — Рені. Для Орлівки цей напрямок вирішальний не лише в туристичному контексті. «Через два роки, а може, й раніше має запрацювати поромний комплекс Орлівка — Ісакча, — каже голова Ренійської РДА Сергій Белюк. — Він зв’яже південну частину України з Румунією. Орлівка ж, на землях якої будується цей комплекс, буде затребувана як осередок зеленого туризму, пункт вантажопотоків з України й Білорусі до країн Євросоюзу, Туреччини, Греції».

Поромна переправа Орлівка — Ісакча теж довгобуд, як і траса. Обговорюють їх ще з 1990-х, але взялися за роботу лише останніми роками. «Вони пов’язані, — каже Сергій Белюк, — дороги не буде — всі проекти будуть нульовими».

Чи будівництво траси і переправи вийде на фінішну пряму синхронно найближчим часом, сказати важко. І проблема — саме траса.

Їзда по муках

Підприємець (назвався Ігорем) каже, що ця траса, по суті, вбила його бізнес. Півтора десятиріччя, придбавши два великих автобуси, він намагався заробити на пасажирських перевезеннях між Одесою та Ізмаїлом. «Настраждався з цими перевезеннями: техніку доводилося постійно ремонтувати, амортизація перевищувала доходи, — каже він. — Та й пасажир через такий стан доріг поступово перейшов на поїзд — поїздки стали нерентабельними. Економічно я програв, а через якість траси залишився без роботи».

Підприємець припускає, що повернеться на цей маршрут, якщо дорогу відремонтують. Проте спостереження, які він зробив під час разових перевезень останнім часом, ще не дають змоги йому на це наважитися. «Дорогу роблять, — каже Ігор, — але хотілося б, щоб швидше. Новими ділянками приємно їхати. Але десь залатали, а десь ями залишилися. Рівно їдеш, а тут раптом яма, де можна запросто колесо чи міст втратити».

Під час нещодавньої поїздки до Ренійського району, попри те, що комфортабельний автобус максимально м’яко пройшов усі вибоїни, ми могли пересвідчитися, що загалом їзда трасою Одеса — Рені — задоволення таке собі.

«А задоволення тут не може бути іншим, — пояснює начальник служби автомобільних доріг в Одеській області Олег Варивода, — тому що коли ремонту потребують 220 кілометрів дороги, а ми ремонтуємо лише 56-й, то ситуація, звісно, кардинально поліпшитися не може».

Головний автодорожник області наполягає, що дорога таки стала кращою: «Тепер до Ізмаїла можна доїхати не за 6 годин, а за 4, а то і три з половиною». Олег Варивода двічі на місяць проїжджає цю трасу, тому відповідально може казати про зміни. Він називає щонайменше три погані ділянки, які зауважив і наш співрозмовник-водій: біля Утконосівки, Суворового та за Білоліссям. Не погоджується з Ігорем у його спостереженні, що провели роботи подекуди на задовільних ділянках, залишивши на потім зовсім убиті.

«Ті ділянки, які ремонтують, теж були поганими, — наполягає Олег Варивода, — як і вся дорога, її треба  ремонтувати. Наступного року подаємо заявку на ремонт ще 134 кілометрів цієї дороги, тож сподіваюся, вже у 2017-му ситуація зміниться принципово».

Однак із конкретними датами посадовець воліє бути обережним. Каже, що все впирається у фінансування: «Ми не знаємо, як надаватимуть кошти. Якщо їх нададуть, як цього року — частину влітку, частину — в середині осені, то прогнозувати важко».

Про фінансування проекту

Перебої з фінансуванням зробили прикрий внесок у перебіг цьогорічних робіт: «Гроші на 5 ділянок, які планували до ремонту цього року, надійшли аж у жовтні. Ми, звісно, зробимо все можливе, — каже Олег Варивода, — але, ймовірно, цьогоріч розпочати їх ремонт не вдасться». 

Боротьба за високі темпи ремонту принципової для регіону траси набула неабиякої гостроти. Тодішній голова Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі, якому Президент доручив узяти під особистий контроль будівництво траси, заповзявся домогтися завершення робіт протягом цього року. Коли ДФС змінила порядок роботи з Південною митницею так, що ініційовані Саакашвілі митні надходження на ремонт дороги, по суті, стали неможливими, очільник області заговорив навіть про можливість свідомого саботажу.

З іншого боку траси, у південних районах Одещини, проштовхувати будівництво намагалися різними громадянськими акціями під проводом місцевих політиків. Тут зібрали 46 тисяч підписів під зверненням до керівників країни з вимогою відремонтувати надважливу для їхнього краю транспортну артерію. Наскільки вплинули такі громадсько-політичні акції на стан будівництва, судити важко. Так чи інакше роботи тривають, але завершаться вони точно не цьогоріч.

Нині автодорожники намагаються уникнути затримок: «Ми готуємо тендер ще щодо п’яти ділянок, щоб провести всі процедури до кінця року. Якщо тільки дозволить погода, ми б узялися за роботу», — каже начальник служби автомобільних доріг в Одеській області. Посадовець визнає, що цього року розпочали роботу тільки влітку, пропустивши щонайменше два місяці доброї погоди через затягнуті тендерні процедури. Тому хочуть спрацювати на випередження.

Як допомагають новітні технології

Щодо технологій, зауважує фахівець, роблять усе, щоб будувати швидко і якісно. Застосовують георешітку та метод холодного ресайклінгу — новітні технології. Георешітка — синтетична конструкція, подібна до сітки Рабіца, яка зв’язує земляне полотно і не дає йому розповзатися під вагою щебеню та бітуму.

«Лише на одній ділянці траси Одеса — Рені її застосування дало нам змогу заощадити на перевезенні сорока тисяч кубометрів ∂рунту, — каже Олег Варивода. — Тож роботи виконували швидше і дешевше».

Холодний ресайклінг передбачає використання перемеленого старого дорожнього покриття як основи для нової дороги. Це дає змогу заощадити і на матеріалах, і на транспортуванні. А ще на місцях ремонту встановлено веб-камери, і «жителі області можуть побачити на комп’ютері, де тривають роботи, як і чи виконують їх взагалі». Олег Варивода каже, що на трасі не було порушень, які виявили б через це загальнодоступне відеоспостереження. Посадовець вважає, що сама наявність таких камер додатково дисциплінує працівників.

Про якість ремонту наш знайомий водій на ім’я Ігор судити поки що не береться: «Наступного літа, коли підуть зерновози, фури, важка техніка, побачимо, чи виникнуть хвилі, чи розтопиться покриття від спеки».

Хочеться сподіватися, що наступного року відремонтовані ділянки гідно витримають іспит на міцність. А країна доведе свою спроможність успішно втілювати великі інфраструктурні проекти, які наближають нас до Європи.

ДОВІДКА «УК»

Одеса — Рені — автомобільна траса міжнародного значення у південній частині Одеської області завдовжки 289 кілометрів від Одеси до пропускного пункту до румунської Констанци, частина якої проходить молдовською територією. Дорога належить Україні й працює за максимально спрощеним пропускним режимом.

Дорогу Одеса — Рені збудовано у 1940—1950 роках, вона давно вичерпала ресурс. Останніми роками дорожнє полотно тут у незадовільному стані через глибоку колію, що утворилася в результаті руху важких автопоїздів, відбійників нема. На деяких ділянках бракує дорожньої розмітки.