На другий день загальних дебатів, які проходили у штаб-квартирі Генеральної асамблеї ООН, Президент Петро Порошенко звертався до світової спільноти на саміті з питань миротворчості. Він закликав країни-члени Генасамблеї ООН підтримати Україну й надати їй статус непостійного члена організації: «Якщо Україна отримає місце в Раді Безпеки на термін 2016—2017 років на виборах, питання про консолідацію діяльності ООН з підтримки миру буде серед наших основних пріоритетів».
Президент звернув увагу й на підвищення пропускної спроможності миротворчих операцій шляхом заповнення критичних прогалин, зокрема в частині авіації та зміцнення співпраці Ради Безпеки ООН з державами, що надають військові і поліцейські контингенти. На думку Петра Порошенка, наша країна має право називатися миротворчою, адже з часу набуття нею незалежності близько 34 тисяч українських «блакитних касок» взяли участь у понад 20 операціях під егідою ООН. У цьому контексті він заявив про готовність підсилити операції ООН шістьма українськими військовими вертольотами з Ліберії і Кот-д’Івуару. На участь у міжнародних миротворчих операціях на основі мандата Ради Безпеки ООН буде спрямовано й діяльність українсько-польсько-литовської бригади кількістю 2 тисячі солдатів, з яких 527 — українці.
.jpg)
Про Донбас та інвестиції
У межах заходів Генасамблеї ООН Петро Порошенко провів кілька двосторонніх зустрічей. Президент Сполучених Штатів Америки Барак Обама запевнив його, що Білий дім і надалі підтримуватиме Україну, яка впроваджує реформи й шукає дипломатичне розв’язання конфлікту.
Прем’єр-міністрові Японії Сіндзо Абе Президент подякував за масштабну фінансову допомогу в стабілізації економічної ситуації, реалізації реформ та важливих інфраструктурних проектів. Сторони обговорили питання зміцнення енергетичної безпеки України і високо оцінили розвиток співробітництва в подоланні наслідків аварії на АЕС «Фукусіма-1», а ще співпрацю України та країн G7 в контексті головування Японії в цій організації з 1 січня 2016 року.
Президент Республіки Польща Анджей Дуда сказав своєму українському колезі, що його країна залишатиметься нашим надійним союзником в обстоюванні суверенітету і територіальної цілісності та в реалізації проєвропейських реформ. Він вважає неприпустимим «замороження» конфлікту на сході й акцентує на потребі посилити військово-технічну допомогу Україні і розширити санкції проти Росії за умови проведення виборів на тимчасово окупованих територіях.
Як повідомляє прес-служба глави держави, під час переговорів з Федеральним президентом Республіки Австрія Гайнцом Фішером Петро Порошенко схвально оцінив завершення Австрією внутрішньодержавних процедур ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Він зазначив, що з 1 січня 2016 року, з початком роботи зони вільної торгівлі, відкриються нові можливості для розширення торговельно-економічної співпраці. У цьому розрізі вирішено направити в Україну бізнес-місію австрійських ділових кіл.
Кому потрібен досвід СРСР?
Загальнополітична дискусія щодо світових проблем стартувала під вечір. Головний меседж Президента США Барака Обами містився у фразі: «Світова спільнота не може стояти осторонь, коли Росія порушує територіальну цілісність України». За його словами, нині йдеться про повернення до часів холодної війни. Український народ прагне бути для Європи більшим партнером, аніж для Росії. «Світова спільнота не хоче ізолювати Росію, навпаки, вона хоче, щоб Росія була сильною і могла співпрацювати для інвестування у зміцнення міжнародної системи», — сказав він.
Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв попросив присутніх скликати у 2016 році конференцію ООН на найвищому рівні для розв’язання ситуації в Україні. А ще він запропонував перенести штаб-квартиру ООН із Нью-Йорка в Азію.
Цього вечора всі лідери прямо чи опосередковано згадували у виступах про Україну. Президент Польщі Анджей Дуда закликав присутніх не забувати про жінок, які втрачають своїх рідних у війнах та конфліктах. А Голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін запевняв, що Китай йтиме шляхом розбудови миру в усьому світі, незалежно від подальшої еволюції міжнародного порядку.
Президент Франції Франсуа Олланд виступив за розширення Радбезу ООН та обмеження права вето у разі масової жорстокості. Король Нідерландів Віллем-Александр наголосив, що родини загиблих у літаку «Малайзійських авіаліній» MH17 очікують на притягнення винних до відповідальності.
Коли взяв слово президент Росії Володимир Путін, українська делегація полишила залу засідань Генасамблеї ООН. На балконі перед його очима майорів жовтим та блакитним кольорами прострілений Державний прапор України, привезений з Іловайська. Це не завадило Володимирові Путіну говорити про потребу узгодити з проросійськими бойовиками на окупованому Донбасі «ключові елементи устрою» України; звинуватити західні країни в освоєнні нових «геополітичних просторів» і розширенні НАТО; заявити, що не можна допустити повернення додому терористів з Росії та Європи. Президент Росії закликав присутніх вчитися на досвіді СРСР і відмовитися від «експорту» демократичних революцій.