Люстрація була першим і найдієвішим законним інструментом очищення влади, завдяки якому вдалося усунути від посад кілька тисяч посадовців часів Януковича. Проте суспільство чекало на їх радикальніше очищення, чого, на жаль, не сталося. Адже деякі посадовці зуміли втриматися на своїх посадах всупереч вимогам Закону «Про очищення влади», і допомогли їм у цьому рішення судів. Водночас експерти переконані, що своє завдання закон все-таки виконав, хоч і не на відмінно.
Міжнародні інституції схвалили
Нагадаємо, 16 жовтня 2014 року Закон «Про очищення влади» був ухвалений парламентом та підписаний Президентом. Знайшов схвалення цей нормативний акт й у численних міжнародних інституціях. І це — попри багаторазові спроби його дискредитувати. В результаті дев’ятимісячної роботи Венеційська комісія не лише схвалила люстраційний закон, а й стала партнером України в питаннях очищення влади.
Одним із ключових завдань цього закону було те, що він забороняв високопосадовцям часів Януковича доступ до керівних посад в органах виконавчої влади. З цією метою закон впорався на 98%. Після звільнення за люстраційним законом відомості про всіх цих людей вносять у Єдиний державний реєстр осіб, до яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади». Тож вони упродовж 10 років не зможуть повернутися на державну службу. Доступ до реєстру може отримати кожен охочий цілодобово.
Тож із жовтня 2014 року стартували перевірки державних службовців щодо відповідності вимогам цього закону.
На момент набуття чинності закону в Україні на більш ніж 40 мільйонів людей припадало приблизно 700 тисяч посадових осіб. Заборона обіймати певні посади стосувалася не більш як 5 тисяч — це саме ті, хто працював на найвищих державних посадах. Нині на своїх місцях залишилося приблизно 100 осіб, які підпадають під дію закону. Це не більше 2%. Тепер принциповим моментом є закріплення отриманих результатів, тобто аби люстровані посадовці не повернулись назад. А такі спроби роблять постійно.
«Наразі до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», внесено 934 відомості стосовно осіб, до яких застосовується дія зазначеного закону. Таким чином цим особам унеможливлюється доступ до державних посад до 2024 року, — каже директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко. — На жаль, це не була масштабна люстрація, на яку розраховували люди, але це був крок до оздоровлення державної служби. Адже провести справді ефективні реформи, коли більшість державних службовців працювала за часів попередньої влади, неможливо. Маю сказати, що інститут люстрації не повинен забезпечувати реформування державної служби, він надає можливість кадрового оновлення».
Голова ради ГО «Громадський люстраційний комітет» Олександра Дрік додає, що люстрація — це передовсім заборона обіймати певні посади. «Це важливо тому, що в нинішньому складі парламенту є 21 народний депутат, на якого поширюються люстраційні заборони. Це означає, що поки чинний Закон «Про очищення влади», тобто протягом 10 років, вони не можуть бути міністрами, прокурорами, податківцями, тобто не мають права обіймати посади в органах виконавчої влади. Саме тому ці народні депутати звернулися до Конституційного Суду із проханням скасувати деякі норми Закону «Про очищення влади» і таким чином відкрити собі доступ до зазначених посад», — зауважила Олександра Дрік.
Лише законне майно
Єдине, з чим не дуже добре впорався люстраційний закон, — майнова перевірка. Тому надважливою є успішна робота електронного декларування, завдяки якому вдасться вивести на чисту воду чиновників, які добряче збагатилися за роки перебування на держслужбі.
«З кожним днем я дедалі більше отримую дзвінків від народних депутатів із конкретними запитаннями щодо електронного декларування, — розповідає народний депутат Єгор Соболєв. — З чого можу зробити висновок, що вони зрозуміли: закон діє і його потрібно виконувати. Мені здається, що нині унікальний час, коли суспільство зможе дізнатися правду про майно чиновників. Адже е-декларування — не що інше, як продовження люстрації. Тих, хто обіймав високі посади за часів Януковича, залишилося дуже мало. Тепер ми маємо позбавити державної служби людей, які не можуть пояснити законність походження свого майна. Коли їх не буде в судовій системі, прокуратурі тощо — тоді це й буде ефективне завершення люстрації. Ми в парламенті лише у вересні звільнили 900 суддів, і це прекрасний механізм самоочищення. Наша наступна мета — не дозволити йти на вибори тим, хто не може пояснити походження свого майна. Але це ми робитимемо після того, як е-декларування стане нормою».
Тож, незважаючи на всі перепони, люстрація хоч і не без проблем, але виконала завдання — очищення державної служби від представників попередньої влади.