Заступник міністра юстиції -
директор департаменту державної
виконавчої служби
Геннадій СТАДНІК
"А чи правда, що із введенням нового закону можуть забрати квартиру за житлово-комунальні борги?" - такий телефонний дзвінок пролунав у редакції 9 березня, якраз у день набрання чинності цього документа. Співрозмовниця, яка не схотіла назватися, вочевидь, заборгувала комунальникам, бо дуже переймалася - чи не виженуть її родину на вулицю з єдиної квартири. Що ж, тривога зрозуміла, адже житло - це предмет найпершої необхідності. Щоб з'ясувати питання, ми звернулися до заступника міністра юстиції - директора департаменту державної виконавчої служби Геннадія Стадніка. Попри пізній час - ми зателефонували після 19-ї години вечора, - Геннадій Васильович був на роботі й погодився відповісти на наші запитання.
- Геннадію Васильовичу, новий закон вводить заборону на вилучення єдиної квартири боржника, якщо борг не перевищує 10 мінімальних зарплат. А якщо борг більший, а в сім'ї малі діти чи інваліди, і квартира - єдине місце для проживання?
- Якщо суд винесе відповідне рішення, то ми змушені будемо звертати стягнення, тобто виконувати рішення суду.
- В яких випадках боржник, у котрого забирають квартиру, може претендувати на отримання іншого житла?
- На сьогодні ні в нас, ні в суду немає законодавчих підстав, що зобов'язують надавати комусь інше житло чи віддавати перевагу інвалідам або дітям. Хоча я завжди стою на боці тих родин, де є діти чи інваліди, або якщо йдеться про мешканців гуртожитків. Ми намагаємося призупиняти виконавче провадження, аби дати можливість людям розрахуватися з боргом. Але, на жаль, законодавчо не закріплено норми, які дають хоч якийсь захист таким боржникам.
- Ви можете спрогнозувати - чи будуть випадки продажу квартир боржників саме за житлово-комунальні послуги?
- З моєї практики - у майже 100% випадків ми реалізуємо заставлене житло, коли люди не виплачують взятий кредит. Я вважаю, що особа, яка вступає в юридичні відносини з банком, насамперед, повинна подумати, що в разі нерозрахунків його дітям буде ніде жити. А друга категорія поширених випадків - це коли ми реалізуємо житло батьків, які не виплачують аліменти. А квартир, які довелося продавати для погашення комунальних боргів, у нас немає. Думаю, що й новий закон цієї ситуації не змінить.
90% випадків, у яких ЖЕКи звертаються до суду з позовами на боржників за ЖКГ-послуги, - це коли вони категорично відмовляються співпрацювати з ЖЕКами. На жаль, такі є. Так ось, коли ми до них приходимо з питанням про реалізацію житла, зазвичай або борг погашається, або люди йдуть на його реструктуризацію, або звертаємо стягнення на зарплату боржника. Навіть якщо ситуація критична, приміром, якщо борг - 20 тис. грн, - для чого відразу говорити про квартиру? Можна звернути стягнення на інше майно боржника.
- Чи визначені категорії громадян, які в жодному разі не підлягають виселенню з квартири за борги?
- Законодавчо на сьогодні жодна категорія не визначена. Виконуючи рішення суду, ми не можемо комусь надавати перевагу. Навіть якщо це інвалід, але якщо він взяв у когось гроші й не віддає? Можу навести такий приклад, коли пенсіонер-боржник живе в квартирі в центрі міста, і не хоче продати цю квартиру, щоб переїхати в інший район, де дешевше житло, і при цьому погасити борг. У таких випадках ми змушені звертати стягнення.
- Наскільки цей закон суворіший за попередній?
- Він значно посилює права державних виконавців. От чому нині так багато судових позовів, пов'язаних з неплатежами. Бо фізична особа не несла відповідальності за невиплату боргових зобов'язань. Наприклад, хтось ударив одну машину об іншу, і якщо у них машини не застраховані, винуватець не несе ніякої відповідальності. Тому люди й зверталися до колекторів чи навіть кримінальних угруповань, щоб "вибивати" борги. А на сьогодні, коли фізична особа за невиплату вже несе кримінальну відповідальність, можна очікувати, що дисципліна погашення боргів зросте.
- Про яку відповідальність ви говорите?
- Раніше в Кримінальному кодексі була передбачена відповідальність за невиконання судового рішення тільки для посадовців, наприклад, керівників підприємств. Фізичні особи жодної відповідальності не несли. А новим законом передбачена однакова кримінальна відповідальність і для юридичних, і для фізичних осіб за невиконання судового рішення: штраф від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на термін до 3-х років. Окрім того, для посадовців ще передбачено позбавлення права обіймати певні посади на термін до 3-х років.
ТOЧКA ЗOРУ
Aльтернативного механізму немає
Валентин ІЛЬЧУК,
заступник директора Європейського агентства
з повернення боргів:
- Поки що ми вивчаємо всі нормативні акти, які вступили в силу разом із Законом "Про виконавче провадження". Проте я вже можу сказати, що нововведення суттєво не вплинуть на нашу діяльність. Адже в законі прописаний механізм роботи виконавчої служби, який ще не відпрацьований. Так, у них була велика проблема, пов'язана з нестачею ресурсів. Приміром, не вистачало людей, тому вони не встигали охопити всі справи через занадто велику їхню кількість. Тому не секрет, що у виконавчій службі беруться за великі та об'ємні справи або ті, за які працівників виконавчої служби стимулюють зацікавлені особи. Оскільки штат виконавчої служби з прийняттям цього закону не зміниться, на нашу операційну роботу це не дуже вплине. Вони будуть повертати свої борги, а ми свої.
Більше того, на жаль, не підтримана ініціатива створення приватної виконавчої служби, яка була б безпосередньо зацікавлена у якісному опрацюванні всіх проблемних боргів, що потрапляють до них в роботу. Без такого альтернативного механізму або без якісного реформування процесу мотивації й відповідальності діючої виконавчої служби навряд чи буде досягнута потрібна ефективність роботи із визнаними судом боржниками.
КOМПЕТЕНТНO
Треба посилювати відповідальність
Федір ОЛЕКСЮК,
голова асоціації антиколекторів
і правозахисників України "Ваша Надія":
- Проблеми з погашенням кредитів на сьогодні є у 3 млн українців. Адже нині 12 млн громадян України - клієнти різних фінансових установ. Із них 10 млн - вкладники, а 4 млн - позичальники. При цьому майже 70% позичальників частково або повністю не виплачують кредити, оскільки просто не мають такої можливості.
А взагалі ситуація з поверненням кредитів у нас, можна сказати, страшна. За даними асоціації, 30% звернень позичальників стосуються корупції з боку чиновників і посадових осіб банків. Тому я б почав із боротьби з корупцією. Не секрет, що є замовні рішення, виконання їх за спрощеною схемою, нечесні домовленості з продажу майна. Приміром, до нас звернулася пані, в якої за борги забрали машину та продали за а 3 тис. Її купила дочка керуючого обласним банком. Проте вже за кілька тижнів вона продала цю машину за а 11 тис. І таких зловживань дуже багато. Тому нам зараз необхідно подумати над посиленням відповідальності за такі дії.
Натомість цей закон ускладнив і без того непросте життя позичальників. Найчастіше люди не мають за що купити поїсти, не кажучи вже про погашення кредиту. І замість того, щоб вирішувати проблему так, як це робиться в багатьох країнах, коли є солідарна відповідальність як фінансових закладів, так і держави, у нас усе переклали на плечі пересічних громадян. Я вважаю, що це може призвести до соціального вибуху. Тому всі ті зміни простим людям, які не можуть платити за кредитами, не дуже на руку. Якби цей закон був прийнятий до кризи, він би дисциплінував роботу виконавчої служби. Мені подобається те, що відтепер про відкриття виконавчого провадження боржника повідомляють рекомендованим листом. Раніше було: до боржника приходять із виконавчої служби, а він і не знає, що проти нього відкрите виконавче провадження...
Коментарі підготувала Ірина ПОЛІЩУК