У  країнах, де дбають про свою незалежність, обов’язково постає питання створення новітніх технологій, підвищення енергоефективності, що, безперечно, є найсуттєвішими складовими національної безпеки. Це добре розуміють і державні діячі, й політики, і науковці. Тож одним із пріоритетних своїх завдань такі провідні наукові установи України, як Інститут електродинаміки НАН України, Київський та Харківський національні технічні університети «КПІ» та «ХПІ», визначили поліпшення якості електричної енергії та підвищення точності її обліку, що є безсумнівним козирем у гарантуванні енергетичної безпеки України.

Вирішальну роль у розв’язанні цієї проблеми відіграє забезпечення автоматизації обліку електричної енергії з контролем показників якості. Їй великої уваги надавали ще за радянських часів, зокрема в реалізації всесоюзної цільової програми «Подальший розвиток єдиної електроенергетичної системи СРСР з метою підвищення її ефективності, надійності роботи і зниження втрат енергії в електричних мережах» та всесоюзних цільових комплексних програм.

— Хочу наголосити, що в Українській державі автоматизація обліку електричної енергії, контроль показників якості удосконалювалися постійно і безперервно, — говорить один із її творців, завідувач кафедри автоматизації енергосистем НТУ «ХПІ» Олег Гриб. — Автоматизована система обліку електричної енергії (АСОЕ) дає змогу проводити баланс електричної енергії в об’єднаній енергетичній системі (ОЕС), здійснювати інтеграцію України з Європейським Союзом і країнами СНД, підвищити енергоефективність, поліпшити показники енергозбереження в енергосистемах України.

Автоматизована система обліку електричної енергії з контролем показників якості, яку створили вітчизняні науковці разом із фахівцями НЕК «Укренерго» Ю. Тесиком, В. Новським, О. Грибом, А. Праховником, В. Калінчиком, О. Карасінським, О. Довгалюк, А. Ходаківським, В. Васильченко, О. Светеліком упродовж десятирічного функціонування оптового ринку електричної енергії України охоплює нині 135 підстанцій державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», що є ключовою ланкою в постачанні електричної енергії від виробників до споживачів.

Наукові результати роботи відображено у 8 монографіях, 12 навчальних посібниках, більш як 350 статтях. Новизну та конкурентоспроможність технічних рішень захищено 80 авторськими свідоцтвами та 15 патентами. На цю тематику захищено 3 докторські та 4 кандидатські дисертації.

Як стверджують розробники, система забезпечує структурні підрозділи ОЕС постійною достовірною інформацією стосовно обліку електроенергії та потужності на підстанціях, дає змогу визначати й аналізувати щодо кожної підстанції загальні витрати електроенергії й витрати на власні та господарські потреби, а ще — вести розрахунки фактичних втрат електроенергії в силових трансформаторах і магістральних лініях електропередачі та погодинний облік електроенергії, яка надходить у мережі енергетичної компанії від генерації й відпускається з них енергопостачальним компаніям та споживачам.

Серед безперечних переваг АСОЕ — ведення обліку електроенергії міждержавними повітряними лініями електропередачі та можливість контролю, аналізу, виявлення причин та винуватців невідповідності показників якості електроенергії нормованим значенням з можливістю визначення загальної кількості спотвореної електроенергії, і за окремими показниками якості електроенергії з прив’язуванням до кількості електроенергії за годинами доби.

Загальний економічний ефект від її впровадження, отриманий за рахунок підвищення ефективності роботи електричних мереж у 2005—2012 роках, становить 1 025 048 336 гривень.

— Створення таких АСОЕ викликано технологічною потребою у здійсненні об’єктивного комерційного управління внутрішніми та міждержавними перетіканнями електроенергії та потужності, формування високоточних погодинних графіків навантажень, визначення й контролю небалансів, оптимізації витрат електроенергії на її передачу магістральними мережами, контролю показників якості електроенергії, — розповідає Олег Гриб.

Він також наголосив, що автоматизована система — важливий чинник у реалізації державного стратегічного курсу подальшого розвитку електроенергетики України, зокрема шляхом інтеграції об’єднаної енергетичної системи в енергооб’єднання європейських держав (ENTSO-E).

Заявку на синхронізацію національної об’єднаної енергетичної системи України із цією структурою Україна подала у травні 2006 року. Від виконання вимог ENTSO-E щодо приведення технічного рівня об’єднаної енергетичної системи України у відповідність з нормами та стандартами, чинними у Європі, залежатиме інтеграція енергетики України в енергетику Європи. Кожна країна має власну енергетичну систему, електричні мережі якої пов’язані між собою.

До речі, в розвинених країнах АСОЕ з контролем показників якості електроенергії створюються та вдосконалюються десятиріччями і тільки на регіональному рівні. В Україні ж вона відбулася на державному рівні, за стислі терміни і в умовах обмежених ресурсів, насамперед фінансових.

Багато питань, пов’язаних зі створенням мір і еталонів, вирішено на межі можливостей вимірювальної техніки. Завдяки цьому нині є всі підстави стверджувати, що єдина енергетична система України успішно співпрацює з енергетичними системами ЄС і СНД. А сама розробка АСОЕ отримала високу оцінку наукової громадськості, її висунуто на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 2013 року.