Цього року погода хоч і внесла свої корективи в урожай-2010, проте підсумки аграрного року видаються доволі пристойними. Не підвела ринкова кон'юнктура і висока ціна на агропродукцію. Щоправда, тотальний вивіз зернових за кордон у перспективі міг би загрожувати продовольчій безпеці країни. Аби цього не сталося, Кабмін сформував баланси і обмежив експорт зернових квотами. Про це та інші проблемні питання напередодні Дня працівників сільського господарства - наша розмова з міністром аграрної політики Миколою ПРИСЯЖНЮКОМ.
Загалом роком задоволені
- Миколо Володимировичу, наближається до завершення аграрний рік, чи могли б ви підбити його підсумки?
- Одні аналітики схильні вважати, що цей рік був невдалим для аграріїв, інші кажуть, що це рік-випробування. Я згодний з останніми. Адже через морозну зиму, коли під льодяною кіркою загинуло майже 1 млн га озимих, ці площі навесні довелося пересівати ярими зерновими. А через аномально спекотне літо замість прогнозованих 46 млн зберемо приблизно 39,5 млн т збіжжя. Проте обсяги і структура урожаю дають всі підстави вважати, що продовольчу безпеку в країні буде збережено.
Цьогоріч аграрії зібрали 7,2 млн т пшениці, 8,8 млн т ячменю, по 0,5 млн т - жита та гороху, 150 тис. т -гречки, 120 тис. - проса. Щодо кукурудзи, соняшнику та сої, то їхній збір уже завершується і ми плануємо зібрати 11,6; 6,8 та 1,6 млн т відповідно. Крім того, завдяки збільшенню майже на 500 тис. га цьогорічних площ посівів цукрового буряку отримаємо до 2 млн т цукру. Картоплі аграрії накопали приблизно 18,5 млн т, що на 0,5 млн менше від прогнозу, та цього достатньо для потреб українців.
- А чи всі кошти, передбачені бюджетом-2010, виділені на підтримку АПК?
- По-перше, рік ще не завершився. По-друге, бюджет був прийнятий дещо із запізненням, а це вплинуло на прийняття порядків використання бюджетних коштів. Та у мене є всі підстави вважати, що кошти, передбачені бюджетом-2010, будуть виділені на агросектор у повному обсязі. Адже Президент оголосив аграрну галузь пріоритетною та стратегічною. До того ж є доручення Прем'єр-міністра -профінансувати галузь у повному обсязі. Наразі Мінфін працює над тим, щоб у листопаді - на початку грудня завершити виплати по всіх фондах і задовольнити потреби аграріїв, наскільки це дозволяє бюджет.
- А яким, за вашими прогнозами, буде рік наступний? Скільки коштів передбачено на АПК у проекті бюджету на 2011 рік?
- Це питання нині в активній стадії обговорення. Чимало залежатиме від Податкового кодексу. Ми наполягаємо на збільшенні фінансування агросектору - до 13 млрд грн. Наразі відповідно до завдань Президента та Прем'єра працюємо над розробкою і прийняттям двох національних проектів - "Зерно України" і "Сучасне тваринництво". Адже ці дві галузі є локомотивами розвитку агросектору. Приміром, рослинництво (зернові) дає понад 50% експорту. Та через відсутність технічного переоснащення щороку втрачається до 5 млн т зерна. Інші країни такої кількості навіть не збирають. Аби кожна гривня, вкладена з держбюджету, була ефективною і приносила до 10 інвестиційних гривень у проекті "Зерно України", передбачено технічне переоснащення галузі. Лише так досягнемо прориву.
- Це буде техніка вітчизняного чи іноземного виробництва? Нова чи яка вже була у використанні, як у 90-ті роки?
- Ми не настільки багаті, щоб купувати дешеву, неякісну та стару техніку. Oголошено тендер серед чотирьох країн - основних виробників і постачальників зернозбиральної техніки в Україну - Російської Федерації, Білорусі, Німеччини та США. Компанії цих країн запропонували нам хороші умови. Зокрема, компанія "Джон Дір" (США) спільно з "Ексімбанком" готова експортувати в Україну комбайни на пільгових умовах майже на $250 млн.
- Тобто?
- Нам не потрібно робити перший внесок, шукати кошти для розмитнення комбайнів і сплати ПДВ. Це бере на себе "Джон Дір", що реалізовуватиме техніку під 4% річних на сім років через НАК "Украгролізинг".
- Але ж реалізація іноземної техніки через "Украгролізинг" не передбачена законодавством...
- На жаль, Україна досі не виробляє якісної зернозбиральної техніки. Тому уряд та Мінпромполітики працює над створенням спільних з провідними іноземними компаніями виробництв, що спеціалізуються на комбайнобудуванні. Наразі вносимо законодавчі зміни у чинне законодавство, аби аграрії мали змогу купувати у лізинг не лише вітчизняну, а й зарубіжну сільгосптехніку.
Квотування - вимушений крок
- Як вплинуло на сільгоспвиробників квотування експорту зернових?
- Введення квот було вимушеним кроком і я вважаю, що аграрії це розуміють. Адже при урожаї у 39,5 млн т та внутрішньому споживанні у межах 26-27 млн т, треба залишити у продрезерві згідно із стандартами ООН 5-5,5 млн т перехідних запасів для забезпечення продовольчої безпеки. Тобто загалом можна експортувати 12-12,5 млн т зернових. А на сьогодні вже вивезено 5,2 млн т. До завершення календарного року ця цифра сягне 7 млн т. Щодо вивозу ячменю, то він уже перевищив допустимі межі. Завдяки квотуванню триматимемо ситуацію на контролі і не допустимо дефіциту тієї чи іншої культури. Зернотрейдери будуть присутніми на зовнішніх ринках і заключатимуть контракти в обсязі, задекларованому державою. Тобто експорт ітиме планово.
- Чому було запроваджено обмеження вивозу кукурудзи, адже нинішнього року обсяг її виробництва рекордний?
- Ми проаналізували динаміку угод, зареєстрованих на біржах, і зрозуміли: якщо вчасно не втрутимось і не дамо сигнал зернотрейдерам, матимемо проблеми на внутрішньому ринку. Саме тому було введено обмеження на експорт кукурудзи в обсязі 2 млн т до нового року. Приймаючи рішення про квотування, уряд керувався виключно потребою забезпечення продбезпеки держави і аж ніяк не зниженням цін на зернові для закупівлі зерна в Аграрний фонд (АФ), як стверджувало чимало експертів. До речі, квотування не обвалило цін, як прогнозувалось. АФ як купував за високою ринковою вартістю, так і купує. Нині Мінагрополітики та Мінекономіки, за завданням Прем'єр-міністра, відпрацьовують розрахункові баланси сільгосппродукції на наступний рік.
- З українських портів уже вийшли кораблі, завантажені зерном до прийняття урядового рішення з квотування експорту?
- Практично всі. Таке рішення було прийняте на засіданні Комісії Мінекономіки.
- Ніхто з іноземних замовників не пред'являє претензій і штрафів?
- Наскільки мені відомо, претензій не було. І претензії в якому вигляді?
- У грошовому, адже замовники вимагатимуть законтрактоване зерно, а зернотрейдери не зможуть його вчасно поставити...
- Недозароблять...
- Скільки зерна вже закуплено в АФ і Держрезерв?
- Регіональний резерв передбачає 1,5 млн т і майже всі області ці обсяги виконали. В АФ є приблизно 1,6 млн т зернових. У Держрезерві близько 200 тис. т зерна. Зараз і Держрезерв, і АФ активно його закуповують. Тож, проблем з зерном на внутрішньому ринку не буде. До речі, АФ нині здійснює активну інтервенцію у вигляді борошна для задоволення внутрішнього попиту на нього.
- Аграрний фонд і Держрезерв встигнуть поповнити запаси до Нового року, щоб можна було зняти квотування?
- Я переконаний, що обмеження експорту буде подовжене до 1 липня 2011 року - початку нового маркетингового року, в обсязі, що дозволить експортувати лише надлишкову кількість зерна. У всякому разі я виходитиму з такою пропозицією.
Виклики та стратегія
- Останнім часом Россільгоспнагляд посилив контроль за нашими переробними підприємствами. З чим це пов'язано?
- Тут є кілька складових. По-перше, останні п'ять років між Україною та Росією були прохолодні політичні відносини, які вже почали тепліти. Сьогодні, коли вже зняті деякі торговельні бар'єри, регулювати експорт-імпорт сільгосппродукції намагається Россільгоспнагляд шляхом інспектування, заборон і лабораторних аналізів. Під час останньої зустрічі на рівні керівництва Россільгоспнагляду ми домовилися, що запрошуватимемо російську сторону на інспектування, коли підприємство відповідатиме внутрішнім вимогам і стандартам. По-друге, наразі триває внутрішнє перепогодження умов митного союзу між Білоруссю, Росією і Казахстаном, що вплинуло на експорт з України. Наразі ми врегульовуємо це питання.
- Нещодавно прочитала про вашу ініціативу щодо приватизації спиртової галузі і була дещо здивована, адже наскільки мені відомо, ця галузь, як і тютюнова, приносить надприбутки державі? Хіба не так?
- На жаль, у багатьох випадках державне управління є неефективним. І спиртова галузь, що є монополістом на ринку, - не виняток. Лише на початок 2010 року 50 % заборгованості по зарплаті Мінагрополітики було у спиртовій галузі. Я за 100% державний контроль обігу спирту та роздержавлення засобів виробництва, більшість з яких є морально застарілими. Треба зробити так, аби бюджетонаповнювальна галузь була ефективною: знайти чи заробити кошти для переоснащення заводів, або ж віддати їх у приватні руки. Та перед тим, як прийняти будь-яке рішення на Науково-технічній Раді Мінагрополітики і винести його на засідання уряду, маємо досконало вивчити ситуацію - чому нинішні керівники не справились із поставленим завданням та зважити всі "за" і "проти".
- Прокоментуйте, будь ласка, ще одну ініціативу щодо заборони імпорту овочів і фруктів, які можуть бути вирощені в Україні...
- Поки що це лише ідея. Її основна мета - захист вітчизняних плодоовочівників. Адже після вступу в СОТ у 2008 році Україна стала залежною від кон'юнктури іноземного ринку та протекціоністської політики розвинутих країн, втратила зовнішні ринки. І це при значно кращих природнокліматичних умовах на півдні України та АР Крим, ніж у Іспанії та Португалії, що постачає 30-40% овочевої продукції Європі. За останні роки українські сільгосптоваровиробники навчилися вирощувати овочі і використовувати інтенсивні технології у тепличній галузі. В результаті маємо якісне і кількісне зростання їх виробництва. Щоправда, нині українські овочі потрапляють на ринки далекого зарубіжжя і Західної Європи через Білорусь і Прибалтику, бо прямі поставки надто дорогі. Тож нам ще належить вирішити це питання, як і якість зарубіжної продукції.
- З приходом на посаду у вас було чимало планів щодо реформування галузі. Що із задуманого вдалося виконати, у чому розчарувалися і що, на вашу думку, неможливо виконати з об'єктивних причин?
- Ви правильно помітили, було і є багато планів. І це не лише мої ідеї, це зібрані воєдино ініціативи з реформування агросектору науково-аналітичних центрів, аграріїв-практиків тощо. Частина з них уже втілена в життя, інша, на жаль, реалізовується не так швидко, як хотілося б. Тут потрібна стабільність, комплексність, час та інвестиції. Дотепер часті зміни урядів не давали змоги виробити єдину аграрну політику держави. Це призвело до суттєвого зниження виробництва м'яса та молока. Нам вдалося дещо пригальмувати падіння, та щоб наростити виробництво і не залежати від імпорту м'ясних продуктів, треба 3-5 років важкої цілеспрямованої роботи. Наразі я задоволений насамперед тим, що є повне порозуміння по вертикалі "Президент - Прем'єр-міністр - міністр". Свою роботу як міністра я побудував так, що водночас з поточними викликами вирішую завдання програми економічних реформ. Адже без стратегії доведеться постійно гасити пожежі то з одного виду продукції, то з іншого.
ДOСЬЕ "УК"
Микола ПРИСЯЖНЮК. Народився 13 січня 1960 р. у с. Ксаверів на Житомирщині. Закінчив Донбаський гірничо-металургійний інститут. У 1981-1985 рр. працював у тресті "Єнакієвометалургбуд", шахті "Ольховатська". У 1986-1988 рр. - головний технолог капбудівництва ВО "Орджонікідзевугілля". У перші роки незалежності створює та керує виробництвами кооперативів, працює у представництвах великих закордонних фірм. У 2002 р. призначений першим заступником голови Житомирської облдержадміністрації. У 2005 р. обраний головою ради і правління Національної асоціації виробників м'яса та м'ясопродуктів. З листопада 2007 р. по березень 2010 р. - голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин. З 11 березня 2010 р. - міністр аграрної політики