ПРОТИДІЯ ШАХРАЙСТВУ
Банкам хочуть заборонити копіювати паспорти громадян
В уряді визнали наявність фактів шахрайського використання копій паспортів громадян, зроблених касирами під час валютообмінних операцій. У зв’язку з цим глава Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва Михайло Бродський звернувся до Національного банку з проханням позбавити людей від подібних ризиків, скасувавши обов’язкове копіювання документів, що посвідчують особу. «Останнім часом почастішали випадки торгівлі копіями сторінок паспортів громадян України, які потім використовують для оформлення кредитів або реєстрації фірм», — ідеться в повідомленні прес-служби відомства.
Сезон полювання відкрито
Нині діє інструкція НБУ, відповідно до якої при проведенні операцій, незалежно від суми, працівники обмінного пункту роблять копії перших і других сторінок паспортів, нагадали в прес-службі Держпідприємництва. При цьому працівники банків користуються саме нормами зазначеної інструкції, а не роз’ясненнями листа Нацбанку, датованими квітнем цього року. Там чітко зазначено: в разі обміну на суму, що перевищує 50 000 гривень, завжди роблять ще і ксерокопії ідентифікаційних кодів.
«Ми вважаємо, що чесним людям копіювання при обміні валюти тільки заважає. А аферистам це допомагає — з’явилися ділки, які торгують копіями, — заявив Михайло Бродський, додавши, що копіювання паспортів вже не працює як інструмент стримування від валютних спекуляцій. «Після того, як у медіа з’явилася інформація, я дав доручення здійснити дослідження. Результати показали, що ця система не працює. А якщо вона не працює, значить, вона просто смішна», — додав він.
Хоч саме боротьба зі спекулянтами свого часу стала основним аргументом для запровадження такої форми валютообмінних операцій. І щойно її запровадили, у великих містах почали масово закривати обмінні пункти, тому що банки повинні були в кожен із них провести спеціальні канали зв’язку, які захищені від проникнення. Тобто обладнати повноцінне робоче місце операціоніста, а це задоволення не з дешевих.
Паралельно із закриттям обмінників активізувалися вуличні міняйли та влаштували перерозподіл територій. А згодом у війні за «тіньовий ринок» з’явилися перші жертви. Так, у Полтаві кількома вистрілами з вогнепальної зброї убили 37-річного підприємця, який займався обміном валюти. Через тиждень двоє одеситів, які також заробляли на життя обмінними операціями, стали жертвами нападу злочинців, які кілька разів вистрілили в них із травматичного пістолета і відібрали гроші. Чоловік був поранений в ногу, а жінка — в ногу і руку.
А у квітні цього року працівники управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Івано-Франківській області затримали учасників організованої злочинної групи, які пограбували валютника на суму понад два мільйони гривень.
Зловмисники, які пересувалися на трьох автомобілях автотрасою Долина — Хуст в Івано-Франківській області, «взяли у лещата» легковик, на якому їхали два чоловіки. Один автомобіль почав притискати авто до узбіччя, уникнути контакту з ним заважали дві інші машини, які блокували попереду й позаду. Іншого вибору, окрім того, щоб зупинитися, у постраждалих не було.
Зупинивши автівку, нападники застосували газовий балончик та насильно витягли чоловіків на вулицю. Поки потерпілі приходили до тями, зловмисники з салону машини викрали 1,6 мільйона гривень та три мільйони російських рублів, що належали приватному підприємцю з Рівного, який займався обміном грошей. Щоб замаскувати сліди злочину, потерпілих вивезли у безлюдне місце до лісу, прикували кайданками до керма автомобіля, забрали мобільні телефони і залишили. За кілька годин полоненим вдалося самотужки зняти наручники й викликати міліцію.
Як з’ясувалося у ході розслідування, злочинці обрали жертв не випадково: вони кілька місяців ретельно готувалися до злочину. Їм було відомо, що в автомобілі перевозять велику суму грошей. Отримали інформацію вони від одного учасника угрупування, який працював у банківській установі та був безпосередньо знайомий з потерпілим.
«Обмінники» на колесах
А поки на тіньовому ринку відбувалася справжня війна на виживання, правоохоронні органи влаштували полювання на «нелегалів». Після перевірок, які проводили в регіонах податківці й підрозділи по боротьбі з економічною злочинністю МВС, з’ясувалося, що частина обмінних пунктів не обтяжувалася тим, щоб легалізувати свою діяльність. Наприклад, у Києві було виявлено два обмінники, які працювали без будь-яких дозвільних документів. Розташовані вони були навпроти залізничного вокзалу. Псевдобізнесмени тільки на двох пунктах обміну заробляли до 100 тисяч гривень на місяць, вводячи в оману людей, маніпулюючи курсом долара.
Подібні міняйли намагаються «боротися» з податківцями, вигадуючи неординарні способи здійснення нелегальних валютообмінних операцій. Наприклад, у Полтаві сімейна пара вирішила організувати «обмінники на колесах». Чоловік і жінка їздили по місту на двох автомобілях і обмінювали валюту безпосередньо в салоні авто.
Коли правопорушники вперше потрапили в поле зору податківців, у них вилучили понад 46 тисяч гривень, майже 15 тисяч доларів США і приблизно 200 євро. Наступного разу незаконний обмін валют вони здійснювали на центральній вулиці міста поблизу філії банківської установи. Під час перевірки автомобілів Lexus RX330 і Toyota Camry, які були для порушників пересувними обмінниками, оперативники податкової міліції виявили понад 90 тисяч гривень, понад 50 тисяч доларів США, майже 20 тисяч євро і дві тисячі фунтів стерлінгів, а також майже 1,2 мільйона російських рублів. Загальна сума вилучених у правопорушників грошових коштів в еквіваленті становила понад 1,2 мільйона гривень.
Як заробити на «паспортизації» валюти, вигадали й шахраї, які організували торгівлю ксерокопіями через Інтернет. У середньому, сторінки одного паспорта продають за $2–4. А якщо покупець готовий придбати велику партію, віддадуть і за півтора долара. Юристи звинувачують пункти обміну валют, вони нібито головні розповсюджувачі персональних даних. Банкіри вважають, що причетними можуть бути і копіцентри.
Немає нічого таємного...
Працівники легальних обмінних пунктів та їхні «колеги», які працюють на вулицях, неохоче спілкуються з журналістами. Говорити про правила, придумані головним фінансовим регулятором країни, безглуздо, все одно на них ніяк не вплинеш, а ділитися секретами «майстерності» — небезпечно. Тож усі діалоги зводилися до завуальованих натяків і розлогих пояснень.
«Навіщо ви робите ксерокопії усіх сторінок?» — запитую в одному банку, куди прийшла поміняти 10 доларів.
«Такі правила. Ми повинні про клієнта все дізнатися: прізвище, прописку, ким видано документ».
«Але це порушення! Можна робити ксерокопії лише з двох перших сторінок. І як ви зберігаєте ці дані?»
«Ну, розумієте, є банківська таємниця», — молода жінка багатозначно усміхається і опускає очі.
«Та яка там таємниця! — долучається до розмови літній чоловік, що стоїть позаду мене в черзі. — Он якийсь мужик купив відразу дві тисячі доларів, так його згодом до податкової викликали, щоб пояснив, де взяв гроші».
«Либонь, набрехав, що голодував, збирав роками», — саркастично зауважила блондинка в сусідньому віконці, яку явно дратує моя зайва цікавість.
На цьому я вирішила згорнути нашу змістовну розмову і подалася до сусіднього відділення банку, де спробувала купити п’ять євро. І там на мене знову чекала тривала процедура копіювання документів. А будь-які спроби з’ясувати, як вберегти свої дані від шахраїв, так і не стали успішними. Тому запитання, що робити людині, яка дізналася, що її документи використали, щоб узяти кредит або зареєструвати фірму, переадресувала адвокатові.
P.S. У відповідь на звернення голови Держпідприємництва у Нацбанку повідомили, що до них скарги відносно шахрайських дій не надходили, але нині профільними службами проводиться перевірка за фактами, оприлюдненими у ЗМІ. За її результатами будуть надані роз’яснення щодо паспортизації обміну валюти.
«З фальшивими кредитами – до суду»
Тетяна ЯСІНСЬКА,
адвокат:
– Після того, як ви дізналися від співробітників банку чи від колекторів, що у вас є заборгованість перед банком, необхідно негайно звернутися до установи цього банку (філії чи головного офісу) з вимогою надати вам копії документів із кредиту (копію кредитного договору з усіма додатками, де має бути ваш підпис, та платіжним дорученням, яке підтвердить факт отримання грошей, а ще виписку з кредитного рахунку і будь-які інші документи, які могли б підтвердити наявність боргу). Банк може відмовитися надати необхідні документи, аргументуючи це банківською таємницею, тоді не полінуйтеся написати заяву з викладенням усіх обставин та проханням надати всі документи. Обов’язково зареєструйте цю заяву в установі банку, а копію заяви з відміткою банку (присвоєним вхідним номером), залиште собі, як доказ того, що ви зверталися.
Якщо ж банк пішов вам назустріч, надавши всі запитувані документи, ви маєте вибір. Можна, по-перше, написати заяву, звернувшись до правоохоронних органів, які в свою чергу повинні здійснити перевірку та при підтвердженні факту вчинення злочину, порушити кримінальну справу за ст. 190 Кримінального кодексу України «Шахрайство». По-друге, звернутися до суду за захистом своїх прав та визнанням кредитного договору недійсним, на підставі ст. ст. 204, 215 Цивільного кодексу України.
У випадку, якщо банк під час судового розгляду пред’явить договір із вашим псевдопідписом, заперечуйте справжність підпису й вимагайте проведення почеркознавчої експертизи, яка може спростувати або підтвердити факт укладання кредитного договору. І якщо ви справді не підписували цей договір — усі проблеми будуть розв’язані.
Крім того, хочу нагадати, що при обміні валюти копії в обов’язковому порядку засвідчують відбитком штампа каси банку (фінансової установи), пункту обміну валюти. Відбиток штампа має містити реквізит «дата» та проставлятися так, щоб його частина розміщувалася на фотографії. І якщо всі ці правила будуть дотримані, оформити «липові» кредити з такими документами буде неможливо.