Українські парламентські перегони вже не за горами, і вперше за понад двадцять років членства нашої країни у Раді Європи на ці вибори не приїдуть спостерігачі ПАРЄ. Відкликати запрошення для моніторингової місії ПАРЄ вирішив Голова Верховної Ради Андрій Парубій. На такий крок він пішов після того, як у червні ПАРЄ, піддавшись на фінансовий шантаж Росії, ухвалила рішення повернути в асамблею делегацію Держдуми РФ, поновивши всі права російських депутатів, включно з правом обиратися доповідачами, очолювати комітети та входити до складу моніторингових місій.
Голосування за резолюції — першої, яка фактично скасувала механізм санкцій у ПАРЄ, і другої, яка визнала, що російські депутати мають право засідати в домі демократії та верховенства права, — здавалося, було верхом цинізму. Проте ще цинічнішою видалася реакція президентки ПАРЄ Ліліан Морі Паск’є на рішення України не запрошувати спостерігачів асамблеї на вибори. «Я маю наголосити, що Україна як член Ради Європи перебуває під процедурою моніторингу асамблеї і зобов’язана запрошувати її спостерігати за президентськими й парламентськими виборами», — написала вона у листі Андрію Парубію.
Ліліан Морі Паск’є особисто доклала титанічних зусиль, щоб догодити Росії і зняти зі шляху до її повернення у ПАРЄ всі можливі перепони, як того вимагали в Кремлі. Під час червневої сесії вона не раз порушувала її регламент, аби лише ухвалити фатальні резолюції. Це вона постійно наголошувала на тому, що заради діалогу з Росією треба забути про анексію Криму, війну на Донбасі й політичних в’язнів, про систематичні порушення прав людей в Росії, про переслідування опозиції та журналістів у цій країні. Тож тепер просто смішно чути від цього політика слова про порушення Україною її моніторингових зобов’язань.
Особливо з огляду на те, що п’ять членів делегації Держдуми РФ перебувають під санкціями ЄС, бо підтримали анексію Криму і голосували за введення російських військ на українську територію. Тобто вони, знехтувавши всіма нормами міжнародного права, дали добро на збройне захоплення території чужої країни. Ось імена цих депутатів: Леонід Слуцький, Леонід Калашніков, Ігор Лебедєв, Володимир Кожин і Світлана Журова. Голова російської делегації, віцеспікер Держдуми, колишній одіозний журналіст Петро Толстой широко відомий своєю україноненависницькою позицією, якої не приховує. Наприклад, кілька днів тому він заявив: «Тільки завдяки нашій країні (тобто Росії. — Авт.) нині на мапі світу існують два злобних інваліда — держави, які не відбулися, — без частини своїх територій. Це Україна та Грузія. Так, вони такі, і будуть палати від люті». Російський законодавець з гордістю визнав, що його країна забрала частину територій суверенних держав і пишається цим, зневажливо глузуючи з жертв російської збройної агресії. А чом би й ні? Міжнародна організація, яка має стежити, щоб її члени дотримувалися норм демократії, верховенства права та захищали права людини, визнала, що дії Кремля не порушують жодного з цих принципів. Тож про це тепер можна говорити абсолютно відверто.
Серед інших членів російської делегації експосол РФ у США Сергій Кисляк, якого відкликали після скандалу, пов’язаного з втручанням Росії у президентські вибори у Сполучених Штатах; колишня журналістка Оксана Пушкіна, яка за кілька днів до початку червневої сесії ПАРЄ побувала в окупованому Криму, де розповідала про гендерну рівність; скандальний медіа-магнат Сергій Лісовський, який на посаді заступника комітету аграрної політики Держдуми займається подоланням наслідків економічних санкцій ЄС проти Росії. Він переконаний, що санкції ЄС запровадив для того, щоб уповільнити економічне зростання РФ, бо, очевидно, не вбачає нічого кримінального в окупації Криму та війні на Донбасі. Серед цієї компанії і олімпійська чемпіонка з фігурного катання Ірина Родніна, яка переконана, що кримський референдум був законним, а «Крим, Луганськ і Донецьк забезпечували всю Україну», а також Микола Рижак, який кілька днів тому звинуватив ПА ОБСЄ в тому, що вона ухвалила резолюцію з вимогою до Росії припинити анексію Криму, «в антиросійській риториці». Є з-поміж них і близький соратник глави Чечні Рамзана Кадирова Шамсаїл Саралієв, який під час червневої сесії погрожував литовському депутатові Емануелісу Зінгерісу за те, що той звинуватив Кадирова у переслідуванні представників сексменшин у Чечні. Зрештою — жінка-космонавт Світлана Сєрова, яка на засіданні ПА ОСБЄ стверджувала, що на власні очі бачила з космосу, як українські військові вбивають мирних жителів Донбасу.
Пані Паск’є, ви справді вірите у можливість діалогу України з цими людьми? Ви серйозно?