Нещодавно уряд схвалив законопроєкт №5054 про регулювання нестандартних форм трудових відносин — «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності». Майбутній документ передбачає своєрідні взаємини між роботодавцями та найманими працівниками, коли неможливо заздалегідь визначити види, обсяги та періоди виконання робіт. Фактично йдеться про фрілансерів.
За словами заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігоря Дядюри, нині оформлють на роботу в такому разі здебільшого за цивільно-правовими договорами. Такі наймані працівники позбавлені права та гарантій, які їм було забезпечено законодавством про працю. Цей законопроєкт створює дуже зручний механізм легалізації праці фрілансерів, і це сприятиме посиленню їхнього соціально-трудового захисту та збереже мобільність.
Гарантована мінімальна кількість годин
Що ж пропонують? Згідно з умовами такого договору, обидві сторони можуть визначати необхідність і час залучення конкретного працівника до роботи, обсяги та режим її виконання. За словами Ігоря Дядюри, той, хто працюватиме за таким договором і має нефіксований робочий час, матиме змогу вільно планувати свою роботу. Він може не прив’язуватися до одного роботодавця та робочого графіка підприємства чи фірми, де працює.
Важливо, що працівник отримає всі права та гарантії, передбачені законодавством про працю, зокрема щодо належного режиму роботи, часу відпочинку, порядку прийняття на роботу та звільнення з неї, виплати заробітної плати. Законопроєкт передбачає гарантовану мінімальну кількість оплачуваних годин на місяць.
«Аналіз чинного законодавства про працю і законодавства, що регулює цивільні відносини, та численні звернення громадян на адресу Мінекономіки щодо зловживання заінтересованими сторонами правом на укладення цивільно-правових договорів в тих випадках, коли за всіма ознаками особа має виконувати роботу на умовах трудового договору (до подібних випадків також відноситься використання найманої праці без оформлення договірних відносин («в чорну»), здійснення фіктивної самозайнятості), засвідчив необхідність врегулювання на законодавчому рівні принципу презумпції наявності трудових відносин», — йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту №5054.
Такий принцип
Принцип презумпції наявності трудових відносин полягає в тому, що в Кодексі законів про працю України встановлено ознаки трудових відносин. За наявності принаймні трьох із них робота є такою, яку виконують (послуги, що надають) у межах трудових відносин незалежно від назви та виду договірних відносин між сторонами. У такому разі сторони зобов’язані укласти трудовий договір.
Експерти по-різному оцінюють цей документ. Народний депутат Ярослав Железняк зазначає, що підсумком таких ініціатив стане примусове записування фрілансерів у штат компаній.
Фріланс усі юристи вважають нетрудовими відносинами. Це в буквальному сенсі слова. Тобто ніхто із фрілансерів не може вимагати в замовників надати їм оплачувані відпустки, лікарняні чи стабільну роботу. Тому дивним видається, що держава хоче так допомогти фрілансерам. Найкращий спосіб зробити фрілансера легальним — оформити його як фізичну особу — підприємця, ФОП. Так часто роблять, і більшість фрілансерів чудово обходяться без затягування їх у штат. Однак і тут не все так просто.
Програміст Микола Райдужний розповів «Урядовому кур’єру», що саме така форма існування та стосунків фрілансерів йому подобається. «Цей законопроєкт вважаю цікавим. Адже там передбачено гарантовану мінімальну кількість оплачуваних годин на місяць. Таке справді може допомогти, і фрілансер не перейматиметься тим, що замовник, який не оформлює спеціальним договором ці умови, у будь-який час від нього відмовиться. Проте не думаю, що знайдеться багато охочих серед замовників, які б вписували такий пункт в умови договору», — зазначає він.
Однак юристи зауважують, що фріланс із оформленням ФОП має переваги, коли, приміром, розцінки на його послуги високі й він не має постійних клієнтів. І якщо фрілансер отримуватиме оплату за роботу готівкою. Ще є така думка: фріланс гарний тим, що не буде шкода втраченого часу на замовлення і такий ФОП не боїться натрапити на злодія.
Фрілансер Ігор Попов, який замається ландшафтним дизайном, зазначив «Урядовому кур’єру», що вільний графік роботи фрілансерів — часто ілюзія. «Після того як я покинув офіс і став працювати на себе, в мене стало дуже багато роботи. З одного боку, це так. А з іншого, — я став заробляти менше, ніж коли був найманим працівником. Тож не все так просто у фрілансі. До того додайте, що коли працюєш сам на себе, всі витрати на купівлю і обслуговування оргтехніки та іншого — із твоєї кишені, й вони чималі», — зазначає Ігор.
Тож якщо всерйоз розібратися в цьому документі й вислухати експертів з обох боків, виявляється, що законопроєкт вельми вдалий. Тому все вирішувати народним депутатам і самим фрілансерам, якщо вони, звісно, знають, як вплинути на законотворців.