Новий закон про державні резерви Верховна Рада України ухвалила 9 серпня. За словами представника Кабінету Міністрів у парламенті Тараса Мельничука, серед ключових змін, що запроваджують, — розмежування понять державного матеріального та державного мобілізаційного резервів і впровадження нових принципів та напрямів формування номенклатури матеріальних цінностей. Фактично йдеться про докорінну реформу Держрезерву України.

«Реформа держрезерву — стратегічно важливе для нашої держави рішення. Ми докорінно змінюємо самі підходи до державних резервів, принципів їхнього формування та зберігання. Замість фактично ще радянської системи держрезервів, що залишилася нам у спадок та довела повну неспроможність, буде створено сучасну — гнучку, раціональну та ефективну», — зазначила перший віцепрем’єр-міністр Юлія Свириденко.

З урядовцями погоджується заступник голови Комітету з економічного розвитку Верховної Ради України Олексій Мовчан. Він зазначає, що чинні засади функціонування державного матеріального резерву, порядок його формування та використання ґрунтуються на застарілих принципах і не враховують ситуацію, в якій перебуває Україна.

«Підтримання запасів державного резерву в належному стані — важливий чинник національної та економічної безпеки. Його спрямовано на поступове зміцнення економічної стійкості й посилення невразливості національної економіки до зовнішніх та внутрішніх загроз», — додає він.

Нагадаємо, що цей законопроєкт було розроблено на виконання Стратегії реформування системи державного матеріального резерву до 2025 року, якою було визнано глибоку системну кризу системи Держрезерву та заплановано його фактичну ліквідацію. Над ухваленням цього важливого документа народні обранці працювали понад п’ять місяців.

Про дві складові та їхні відмінності

Як ідеться в законі, держматрезерв складатиметься із сировини, промислових та продовольчих товарів, ліків, паливно-енергетичних та матеріально-технічних ресурсів тощо, призначених для використання в мирний час та особливий період. Відповідатиме за формування і зберігання держматрезервів відповідний центральний орган влади (нині це Держрезерв).

Держмобрезерв міститиме матеріальні цінності, призначені для використання лише в особливий період. Запаси держмобрезерву спрямовуватимуть на виробництво військової техніки, промислової продукції та продовольства, відновлення інфраструктури. Відповідальними за формування та зберігання держмобрезервів будуть органи влади, яким встановлено мобілізаційні завдання.

«Відмінність понять державний матеріальний та державний мобілізаційний резерв така: мета першого — забезпечувати функціонування економіки та необхідний рівень життєдіяльність населення в мирний час і в особливий період, другого — забезпечити якнайшвидше застосування державних матеріальних резервів там, де вони необхідні, та створення необхідних умов для функціонування в особливий період», — зазначає юрист Микита Жданов. 

Тобто державний матеріальний та мобілізаційний резерви існують окремо, але доповнюють один одного в певних ситуаціях.

Хоч у законі вказано, що це запас матеріальних цінностей, не йдеться про те, яким він має бути — мінімальним, середнім чи великим.

«Як на мене, законотворець вкладав у це поняття «запас, що є необхідним і достатнім», але не вказує це. У подальшому така невизначеність може призвести до зловживання повноваженнями органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних резервів, і стати ще одним чинником корупції», — додає юрист.

Перелік товарів можна постійно змінювати та доповнювати

Чи повний перелік товарів та сировини, призначених до використання у мирний час та особливий період?

У новому законі зазначено, що перелік формують за продовольчим, медичним, технічним, сировинним та енергетичним напрямами. Оскільки документ ухвалено в період воєнного стану, під товарами та сировиною слід розуміти речі, необхідні для існування людини в особливий період. 

«Законотворець складав перелік відповідно до проблем, з якими зіткнулася держава під час повномасштабної війни. Саме сировинний напрям вказує на неможливість видобутку речовин та матеріалів, з яких виробляють продовольчі товари. Енергетичний напрям вказує на дефіцит потужностей в енергосистемі, медичний — на малу кількість високоякісних лікарських засобів та медичних товарів, більшість з яких передають на потребу військовослужбовців», — каже адвокат Павло Васильєв.

На момент ухвалення закону перелік достатній, а не повний, адже день у день з’являються нові проблеми щодо постачання товарів. Зрозуміло, все це потребує дедалі нових способів вирішення такого важливого питання.

Передача частини повноважень

Хто відповідатиме за формування та зберігання держматрезервів? Чим відрізнятиметься цей орган від ще нині чинного?

За формування державного матеріального резерву  відповідатиме орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних резервів. Вірогідно, назву буде змінено на Державне агентство державного резерву.

На сьогодні Держрезерву належить велика кількість підприємств із виготовлення (переробки) харчових продуктів, товарів широкого вжитку, а також об’єкти зберігання нафтопродуктів. Основні товари, що резервують, продовольчі (м’ясо, зерно, борошно, соняшникова олія, вершкове масло тощо). Новоутворений  (чи реорганізований) орган замовлятиме набагато більшу номенклатуру товарів.

«Відмінність між старим та новим органом полягає в тому, що нині ще чинний і замовляє, і зберігає ці товари. А новоутворений чи реорганізований  передаватиме свої повноваження в частині зберігання суб’єктам господарювання, тобто фабрикам, заводам, підприємствам з урахуванням їхньої спеціалізації. У цьому плані вважаю це корисним нововведенням, оскільки резерви буде розподілено між усіма областями пропорційно,  забезпечуючи потреби населення», — каже Микита Жданов. 

Представництва за кордоном: плюси та мінуси

Передбачено, що запаси держрезерву можуть зберігатися на потужностях приватних операторів ринку, зокрема за кордоном. Такий підхід має посилити безпеку резервів через диверсифікацію місць зберігання. Зокрема йдеться про можливість зберігання пального на території країн Європи. Чи добре це для України саме у важкий воєнний час?

За словами Павла Васильєва, безперечна перевага такого кроку — те, що  надійне зберігання та збереження товарів за кордоном — гарантія, що з ними нічого поганого не трапиться. І це правильно, оскільки ризики для такого зберігання в Україні істотні. Ідеться не лише про можливість пошкодження або знищення товарів у разі влучання ворожих ракет, а й про ризик розкрадань.

«Але є кілька недоліків, серед яких тривалість доставки товару в Україну в разі необхідності. Адже невідомо, який час займе транспортування наприклад лікарських засобів з Варшави до Києва або з Парижа до Дніпра. У цьому аспекті товарами, які можна зберігати за кордоном, мають бути ті, яких достатньо на українській території та які в разі їхнього транспортування до нашої держави не втратять властивостей», — зазначає він.

Безперечно, новий закон про державні матеріальні та мобілізаційні резерви на часі. Виникає велика проблема у страхуванні та перестрахуванні ризиків зберігання продуктів харчування та інших товарів, адже такі компанії поки що не готові йти на великі ризики, пов’язані зі страхуванням. Але Павло Васильєв вважає, що страхування та забезпечення банківською гарантією можливе й у воєнний час. Проте додає: велике питання, чи йтимуть іноземні компанії на цей ризик.