ПРОБЛЕМА
За готельну справу часто беруться управлінці без фахової підготовки
Розвиток готельного бізнесу з кожним роком набирає обертів, хоч цей процес не можна назвати закономірним, а радше ситуативним. Так, значної актуальності це питання набуло після оприлюднення інформації про проведення в Україні Євро-2012.
Якщо об'єктивно оцінювати стан готельного бізнесу, слід відзначити, що велика відсоткова частка малих засобів індивідуального розміщення (міні-готелів та хостелів) створюється саме завдяки Євро-2012. Помітно й те, що часто за цю справу беруться люди, які не мають відповідної фахової підготовки в управлінні такими об'єктами. Це можна вважати головною проблемою, яка стає на заваді стабільного розвитку готельного бізнесу, гальмує впровадження нововведень та запозичення закордонного досвіду.
Рентабельність залежить від...
Міні-готелі почали з'являтися в нас ще в середині 90-х років минулого століття. Такими в Україні вважають заклади, які мають більше десятка спальних місць. Подібні готелі переважають у невеликих містах, хоч нині їхня кількість зростає і в містах-мільйонниках. Знову-таки, цей процес не можна охарактеризувати як стабільний, бо західний регіон значно випереджає тут східний через те, що ця територія має більший попит серед іноземних туристів. Тож рентабельність малого та середнього готельного бізнесу в Карпатському регіоні становить 20-25%, хоча, за неофіційними даними, вона може сягати і до 100%.
Головним чинником виступають сезонність та кліматичні умови. Важливим у цьому питанні є й просування міні-готелю засобами Інтернету, а також інші види реклами, сервіс, кваліфікаційний рівень персоналу та цінова політика. Вона через велику пропозицію в цьому регіоні досить демократична. Про це свідчить, скажімо, те, що всі місця на Новорічні та Різдвяні свята заброньовані ще за кілька місяців заздалегідь.
Зовсім інше питання - готелі міст та містечок, які не мають великої туристичної привабливості, але територіально наближені до центрів, які прийматимуть Євро-2012. Неможливо точно спрогнозувати кількість осіб, які виявлять зацікавлення чемпіонатом, але треба бути готовими до того, що їхня кількість може перевищувати номерний фонд готелів. Не варто також сконцентровувати всю кількість туристів лише у Львові, Києві, Харкові та Донецьку, а дати можливість малим містам цих регіонів розвинути готельну інфраструктуру.
Що маємо нині?
Попри те, що 2012-й не за горами, значного збільшення малих готелів немає. За даними Держкомстату України, з 1995 до 2004 року кількість закладів тимчасового проживання зменшувалася - з 1396 до 1192. З 2005 і до 2009 року крива зареєстрованих підприємств готельного типу зростала - з 1232 до 1684. Загальна тенденція - 100 нових готелів на рік. Очевидно, що це дуже низька цифра для такої великої країни і з такими туристичними принадами, як Україна.
Великих готелів зараз майже не будують, оскільки малі економічно привабливіші для інвестора. Це довела світова практика, адже більша частина номерного фонду європейських країн міститься саме в міні-готелях. Такі заклади потребують порівняно невеликого стартового капіталу: приблизно 300-400 тисяч доларів. Готель починає приносити прибутки вже за 4-5 років (звичайно, за умови конструктивної політики керівництва та високого кваліфікаційного рівня персоналу).
Лише кілька років тому вітчизняні власники міні-готелів та відпочинкових комплексів почали вкладати кошти у створення стабільної команди. Асоціація малих готелів та апартаментів в Україні виступає організатором тренінгів для персоналу, за її сприяння проводять семінари, "круглі столи", форуми. Керівники залучають іноземних фахівців, консультантів, постійно проводять тестування персоналу. Такі заходи нині вкрай потрібні, адже в цій сфері виживає не сильніший, а той, хто вміє пристосуватися до жорстких умов.
Щоправда, відомі й випадки спекуляцій на цьому ринку. Внаслідок планових перевірок державною податковою інспекцією суб'єктів підприємницької діяльності встановлено, що деякі заклади готельного типу надавали свої послуги без відповідних дозвільних документів. Мета таких підприємців - встигнути якнайбільше заробити за сезон, а не вкладати в розвиток готельного бізнесу чи зміцнити свої позиції на ринку послуг.
Конкуренцію малим готелям створюють так звані апартаменти. Площа більша, умови кращі, ціна майже не відрізняється, а інколи навіть нижча, ніж у готелі. До прикладу: в Тернополі можна орендувати квартиру на добу вартістю від 90 до 450 гривень, залежно від розміщення та умов. Водночас готельний одномісний номер економ-класу коштуватиме від 100 до 150 гривень, а в сучасних тризіркових готелях ціна сягає 230 гривень за добу з однієї особи. У Львові ви заплатите від 250 до 700 гривень за квартиру неподалік або навіть в самому центрі міста. В невеликих готелях за містом можна ще знайти ціну 90-100 гривень за одномісний номер, 150 - двомісний. Що стосується районних центрів, тут цінова політика майже не відрізняється від тієї, яка актуальна у великих містах, хоча умови кардинально відрізняються.
Не таємниця, що фірми, які надають послуги оренди квартир, також приховують реальні прибутки, а багато з них узагалі працюють в тіні, що дає змогу їм знижувати ціну, але в умовах підвищеного попиту на таке житло, спричиненого Євро-2012, вони можуть самовільно піднімати вартість послуг. І ніхто їм у цьому не завадить.
Інший бік справи - інформаційна політика держави щодо готельного питання. Іноземці звикли отримувати потрібну інформацію в мережі, а оскільки в більшості малих та навіть у значної частини великих готелів відсутні інтернет-сторінки, їхня цільова аудиторія не матиме доступу до інформації про послуги, які надає готель. Здебільшого ціни, адреси, мапи розміщення відповідних закладів можна знайти на форумах, спеціалізованих туристичних сайтах. Але як виявилося внаслідок перевірки, інформація там часто неактуальна або ж неповна. Власники готелів вкладають великі кошти у комфорт, але шкодують кількасот гривень на популяризацію своєї діяльності.
Крім того, немає єдиної універсальної електронної бази готелів, хостелів, апарт-готелів, до якої могли б мати доступ туристи, а під час Євро-2012 - іноземні гості. Не можна залишити поза увагою і перспективу розміщення корисної інформації для туристів на вокзалах та в аеропортах. Відтак ситуацію на цьому ринку можна оцінити поки що на "трієчку", але з тенденцією просування до "четвірки".